Цього разу поранені воїни, яким, зважаючи за тяжкість їх поранень та стан реабілітації, лікарі дозволили виходити за межі шпиталю, були запрошені на матч-відповідь 1/16 фіналу Ліги Європи «Динамо» - АЕК.
І не просто на трибуни – а у президентські ложі НСК «Олімпійського», так звані скай-бокси, де у будь-яку пору року, навіть під час лютневих морозів, дивитися матчі можна із комфортом. Гостей зустріли накриті столи затишного скай-боксу, звідки можна було виходити на трибуну з найкращим на стадіоні оглядом на поле.
Герої фронту прибули на матч у вболівальницькій атрибутиці – у динамівських шарфиках та з українськими прапорами. Здивовані таким прийомом та красивим панорамним видом стадіону, де вже розпочинали передматчеву розминку учасники матчу, гості швидко поринули в атмосферу футбольного свята та заходилися фотографуватися на трибуні скай-боксу.
Незадовго до стартового свистка із сусіднього боксу до героїв АТО завітав президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс. Ігор Михайлович потиснув руку особисто кожному та звернувся до захисників вітчизни з теплими словами вдячності:
«Хлопці, перш за все, величезне вам спасибі за те, що ви робите для країни. Якби не було вас, сьогоднішнього матчу теж не було би. Всім вам величезне спасибі й низький уклін. Ми зі свого боку будемо допомагати вам усім, чим можемо, для вашої реабілітації, вашого якнайшвидшого одужання. Всі у футбольному клубі «Динамо», і футболісти, і тренери, дуже патріотично мислять, завжди цікавляться проблемами наших воїнів, як ви знаєте, відвідують їх в госпіталі. І в подальшому ми будемо вам допомагати, робити все від нас залежне. Звертайтеся до нас у будь-який момент, ми завжди готові допомогти».
Кожному із запрошених героїв АТО Ігор Михайлович вручив подарунки, серед яких – м’ячі із автографами гравців команди, футболки та інші пам’ятні сувеніри.
Поранені воїни також прийшли на матч не з порожніми руками. Вони подарували президенту київського «Динамо» прапор України з підписами тих, хто був на передовій.
Один із них – вболівальник «Динамо» зі стажем Андрій Мусатов, був приємно вражений та навіть розчулений від такого прийому. Ділячись враженнями, він розповів історію про прапор зі старою емблемою клубу, який він взяв із собою і який слугує для нього своєрідним оберігом:
«Дуже багато емоцій! Ніколи не думав, що колись потраплю сюди і буду дивитися матч з цієї ложі. Вболіваю за «Динамо» з 86-го року завдяки моєму дідусю, який є давнім прихильником «біло-синіх». Сам я родом із Мелітополя, дуже приємно, що зараз за «біло-синіх» грає мій земляк – Євген Хачеріді. Багато хлопців з ультрас «Динамо» спершу підтримали Майдан, а потім пішли на фронт. З 2014 року я у військах, на полях боїв. Та незважаючи на жодні життєві обставини, я за «Динамо» всім серцем! Останні чотири роки цей прапор зі мною всюди, в тому числі на фронті. Дякую улюбленому клубу за ці емоції, вони зараз нашим хлопцям вкрай важливі».
Емоцій у цей вечір насправді вистачало – матч видався непростим та вкрай напруженим. Та головне – підсумкова перемога у протистоянні з АЕКом, яка неабияк потішила вболівальників на стадіоні, серед яких у цей вечір були і наші герої.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
