Продовжуючи підбивати підсумки виступів динамівських команд на фінальному турнірі ДЮФЛ, ми попросили поділитися своїми враженнями від змагань Юрія Єськіна – старшого тренера наймолодшої динамівської команди, U-14 (хлопці 1995 року народження), яка вперше брала участь у фінальній стадії, і відразу спромоглася виграти золото:
- Наша команда вперше брала участь у всеукраїнських змаганнях ДЮФЛ, тому завдання перед нами стояло одне – виступити гідно. Спочатку потрібно було домогтися права грати у фінальних змаганнях через попередній етап, а потім, в умовах швидкоплинного турніру, вирішувати конкретні задачі в окремо взятих іграх, кожна з яких була вирішальною, на шляху до заповітної мети.
- Який етап був найскладнішим?
- Мабуть, етап входу до фінального турніру, перша гра з «Чорноморцем». Це був матч «з листа», оскільки команду суперника ми практично не знали. А усвідомлення того, що в першому матчі потрібно обов'язково перемагати, а також хвилювання призвели до не дуже стрункої, рваної гри, невикористаних моментів у першому таймі і підсумкових скромних 1:0.
- Хто виявився найбільш непоступливим суперником?
- Звичайно ж, «Шахтар». Поєдинок був як у дорослих. Гра, яка вирішувала все, як для нас, так і для суперника, вийшла змістовною, цікавою і драматичною. Нас влаштовувала нічия, оскільки за різницею забитих і пропущених м'ячів ми були попереду «гірників» (+6 проти +2), і в результаті ми домоглися позитивного для себе результату – результативної нічиєї 2:2.
- Як ви налаштовували хлопців на вирішальні поєдинки?
- Після важкої гри з «Шахтарем», увечері напередодні фіналу після денного відпочинку, теплої ванни, масажу і вечері я дозволив хлопцям пройтися до парку, попросивши не бігати і поберегти сили та емоції на завтра. Сам також вирішив прогулятися й обдумати склад на майбутній матч, й обрав інший маршрут. Повертаючись до готелю, чую скандування на весь район «Ди-на-мо», «Ди-на-мо». Виявляється, це мої хлопці по дорозі назад вишикувалися в шеренги і щосили волають, копіюючи Фан-сектор. Я відразу зібрав усіх і сказав: «Так от, виявляється, скільки у вас ще сил і невитраченої енергії. Спробуйте мені завтра не виграти фінал!»
- За рахунок чого вашим підопічним вдалося досягти максимального результату?
- Однозначно, за рахунок роботи, виконаної за останні півроку, а також підвищення вимог до юних футболістів і в плані розвитку фізичних якостей, і в техніко-тактичній підготовці, і особливо в плані ігрової дисципліни, відповідальності за результат і дисципліни в побуті.
- Які спогади у вас залишаться про турнір?
- Змагання запам'яталися чіткою організацією, пристойними полями і нормальним суддівством молодих українських арбітрів. Також запам'яталася денна жара і незвично ранній початок ігор. Доводилося дуже рано вставати і, майже не поївши, відразу вирушати на стадіон, щоб ще встигнути провести установку на гру і розім'ятися. Фінальний матч розпочався близько дванадцятої, якраз під час спеки. Це була четверта гра за п'ять днів, тому добре, що ще в першому таймі нам вдалося забити два голи і тим самим зняти всі питання про переможця.
- Як оцінюєте перспективи юних динамівців у майбутньому?
- Перспективи є як у команди в цілому, так і в низки гравців. Проте на них чекає ще дуже багато і свідомо працювати. Суперники, в складі яких є дуже здібні хлопці, однозначно, також будуть додавати, тому, щоб відчувати себе впевнено і надалі, необхідно випереджати суперників хоча б на півкроку. Нашим же вихованцям потрібно скоріше переходити від дитячого сприйняття гри (як заняття тільки заради задоволення) до футболу «по-дорослому». Важка рутинна робота, інколи через не можу, врешті-решт приносить незбагненну радість перемог і задоволення.
«ДИНАМО» U-14 (тренери Юрій Єськін та Євген Рудаков) – 1 МІСЦЕ
1 тур. Чорноморець − Динамо – 0:1 (Яремчук)
2 тур. Динамо − Зволікай – 5:0 (Полегенько, Яремчук, автогол, Каретник, Ковтун)
3 тур. Шахтар − Динамо – 2:2 (Каретник-2)
Фінал
Динамо – BRW-BIK – 2:0 (Шпиця, Каретник)
Приз найкращому гравцю турніру отримав нападник Сергій Каретник.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
