- Олександре, ти став одним із героїв серії пенальті. Що відчував перед ударом?
- Та який я герой, герой зустрічі - Денис Бойко. Спасибі йому, він, звичайно, виручив. Особливо п'ятий пенальті, як він залишився на місці, прочитав цей удар. Залишається тільки привітати наших відданих уболівальників. Рухаємось далі до трофея!
- З якою установкою ти виходив на поле? Що потрібно було міняти?
- Тренер за великим рахунком майже нічого не говорив мені у той момент, тому що було обмаль часу. Ми швидко вийшли. Я просто вийшов на позицію Сергія Сидорчука і повинен був робити те, що і завжди в цій зоні.
- Ці заміни не були пов'язані з тим, хто краще готовий до серії пенальті?
- Ні, щодо серії пенальті на той момент розмов ще не було.
- Ти не був у першій п'ятірці. Очікував, що до тебе дійде черга?
- Хотілося, аби до мене черга не дійшла, щоб ми виграли за перші п'ять ударів. Але так вийшло, що мені потрібно було бити. Дякувати Богові, забив.
- Минулого разу ти брав участь у серії пенальті у фіналі Кубка попереднього сезону. Зазвичай хвилюєшся перед серією?
- У фіналі в Харкові я виконував п'ятий удар. Цього разу я спокійніше підходив до м'яча. А тоді серце дуже сильно билося. Але я впорався з емоціями і реалізував удар. Цього разу було трохи простіше.
- Чого не вистачало команді, аби не доводити справу до серії пенальті?
- Це більше питання до тренерського штабу. Вони вкажуть нам на наші помилки. Але суперник для нас не дуже зручний, вони грали від оборони, яку було важко пройти. Тому ми створювали небагато моментів біля їхніх воріт.
- Суперник інколи грав надто грубо?
- Звичайно, як у будь-якій грі, були нюанси, питання до арбітрів, але не будемо коментувати суддівство.
