- За п'ять турів до завершення чемпіонату в нас відрив від другого місця п'ять очок. Виходячи з цього, ми чудово розуміємо, що легкої прогулянки в поєдинках, що залишилися, в нас не буде. Усе залежить виключно від нас самих, усе в наших руках.
- Чи рівноцінна ця нічия перемозі?
- Можете сприймати, як хочете. Ми же знаємо, що нам потрібно виходити на поле й у кожному матчі домагатися перемоги.
- У першому таймі ви відбили небезпечний удар у напівшпагаті, здалося, у вас було невелике ушкодження...
- Вам здалося.
- Чи не склалося у вас враження, що трибуни «Арени-Львів» більше підтримували «Динамо», а не «Шахтар»?
- Узагалі, «Арена-Львів» – дуже гостинний та футбольний стадіон, тут завжди приємно грати. Що стосується безпосередньо матчу, коли я на футбольному полі, не звертаю уваги на навколофутбольну атмосферу. Я весь у грі та не відволікаюся на те, що відбувається на трибунах.
- В якій грі було складніше – з «Фіорентиною» чи з «Шахтарем»?
- Це були різні матчі, й порівнювати їх немає жодного сенсу. І там, і там було нелегко. Це різні за статусом, рангом матчі. Просто в Італії сталося так, що ми опинилися вдесятьох, і це спричинило певні складнощі у підготовці. Зрештою, часу на відновлення в нас було дуже мало – лише два повноцінних дні.
- Сьогодні грали від оборони, на контратаках?
- Ми чудово знали сильні якості «Шахтаря» й те, наскільки добре ця команда біжить у контратаки. Одна з найсильніших ліній у «Шахтаря» саме атака. Ми намагалися нейтралізувати, не дати їм можливості розбігтися, побудувати свою контргру, при цьому позбавити їх простору, часу та можливостей. Загалом, вважаю, це вдалося. Небезпечні моменти, які були біля наших воріт, стали підсумком наших власних помилок, а не того, що створив суперник. Ми віддаємо собі звіт у тому, що нам ще є над чим працювати, й що шлях до «золота» відкритий.
- Арбітр часто зупиняв гру. На ваш погляд, він діяв справедливо? Вам часто доводилося заспокоювати Хачеріді...
- Так, гра нервів – гра за золото, все природно, емоції на полі. Але ми розуміли, що важливо завершити цю гру в повному складі. Емоції й усі особисті амбіції підпорядковані інтересам команди.
- Якщо говорити про атаку, можна згадати удари Ленса та Кравця, їм трохи не вистачило везіння?
- Я би не став казати, що «Динамо» було ближчим до перемоги. В обох команд були шанси, щоб забити, ми розуміли, що гра йде до забитого м'яча. Ми діяли дуже обережно, так само й донецька команда. Вони усвідомлювали, що будь-яка припущена ними помилка ставила хрест на всьому.
* фото А.Куцан
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
