- Цього року до молодіжної збірної залучалися Люлька, Коркішко та Кушніров, на збір із першою командою вирушить Макаренко. Як можете оцінити прогрес цих футболістів?
- Коркішко на певний час випав із поля зору вболівальників та журналістів через проблеми з ногою. При цьому сам він, мабуть, вирішив, що його досягнення та перемога на чемпіонаті Європи (U-19) дають йому якісь гарантії. Але насправді для футболіста все дуже швидко змінюється. Вчора ти грав на чемпіонаті Європи, а сьогодні ти вже не затребуваний. Безумовно, минуло багато часу, перш ніж ми підтягнули Коркішка, й він став схожим на футболіста, гідного уваги. У деяких матчах він зіграв непогано. Але, на мій погляд, йому ще також не вистачає стабільності в якості своїх ігрових дій, оскільки іноді він трохи перетягує ковдру на себе. У колективному виді спорту потрібно все робити вчасно. Але за останні 2-3 місяці він додав, прогрес видно, але його потрібно постійно розвивати, адже певні таланти у нього є.
Що стосується Макаренка, у нього були хороші матчі. Було багато хороших матчів! Більшість хороших матчів! Він виглядав лідером колективу, тягнув за собою команду, багато працював як на атаку, так і на оборону, поліпшив деякі проблемні компоненти. Невипадково він потрапляє до поля зору тренерів першої команди. Але знову ж на перший план виходить питання стабільності. Якщо перед командою стоїть завдання перемогти в чемпіонаті, тренеру потрібні футболісти, в яких він на 100% упевнений, що будуть грати на належному рівні не від матчу до матчу, а постійно. Якщо в цьому плані Макаренко додасть, гадаю, зможе поборотися за місце у складі першої команди. Все залежить від нього, він розуміє свої помилки, яких припустився, перебуваючи на зборі в перший раз, і, сподіваюся, буде їх виправляти. Без характеру та спортивної злості в першій команді робити нема чого. Якщо Женя на повну проявить ці якості, як робив у більшості матчів цього сезону, гадаю, отримає шанс.
Що стосується Люльки, – це добре навчений футболіст із великим потенціалом. Грамотно грає, виконує великий обсяг роботи, володіє добре поставленим ударом, подачами. У нього є всі якості, щоб бути хорошим футболістом. Але поки в першій команді на його позиції грають сильніші виконавці, якщо його не залучають. Данило Сильва – серйозний конкурент.
Кушніров, як свого часу й Люлька, отримав травму на хрестоподібних зв’язках. Після такої серйозної травми будь-який футболіст певний час грає обережно. Ми терпіли, ризикували, але все одно давали йому можливість грати. І він, урешті-решт, набрав кондиції, минув острах, який завжди присутній після травми, й Дмитро став грати набагато якісніше.
- Кого ви мали на увазі, коли казали, що деяким футболістам прийшов час спробувати себе в інших командах?
- Тут кілька чинників. Я можу бути незадоволеним грою когось із футболістів не за конкретним матчем, а по сезону загалом. Є група хлопців, які старші за віком, ніж інші. На якомусь етапі ці футболісти стають не надто мотивованими. Вони грали нормально, але в наступному сезоні їм буде непросто. Ми спробуємо підсилитися, запросивши до команди молодих хлопців. У зв’язку з цим ми хочемо, по-перше, дати можливість заробити гроші віковим футболістам, оскільки в інших командах вони зможуть отримувати вищу зарплатню, а, по-друге, дати можливість молоді спробувати себе на рівні першої ліги. Ми готуємо футболістів для першої команди. Із 20-ти осіб туди потрапить один-два футболісти. Решта мають грати, потрібно працювати на перспективу. І якщо ми не будемо давати такої можливості молодим, вони зростати не будуть. Тому нам потрібно звільнити для них місця. Якщо я бачу, що гравець для першої команди не підходить, а в «Динамо-2» перебуває вже, скажімо, п’ять років, потрібно подякувати йому й дати можливість пограти на іншому рівні. Нам необхідно підтягувати молодь, шукати таланти. Якщо за 2-3 роки ми знайдемо хоча б одного по-справжньому талановитого футболіста, це перекриє все інше, в тому числі й наше місце в турнірній таблиці.
Це не тільки моя позиція, а й клубу. На цю тему ми розмовляли зі спортивним директором Олексієм Михайличенком. Він попросив мене скласти список футболістів, які, на мій погляд, не можуть представляти зацікавленості для першої команди «Динамо». Зрозуміло, до цього списку апріорі не можуть потрапити молоді хлопці, в яких я бачу перспективу. Вони будуть отримувати шанси. А ось виконавці, які виступають у «Динамо-2» багато років, усі свої якості показали ще до того, як я очолив команду. Ми обговорюємо й ділимося думками щодо того, кого з цих футболістів потрібно відпустити. І самі хлопці чудово знають, що клуб їм не запропонує новий контракт, якщо не буде бачити в них перспективу. Так було із Сухоцький, Гриппою...
- Чи можете ви конкретизувати, у кого саме завершуються контракти, і хто потрапить до списку, про який ви згадали?
- Цей список є у Михайличенка, і стосовно моєї команди, і з молодіжної. Тому це питання до нього. Він співпрацює з агентами цих футболістів, повідомляє ним про швидке завершення контракту та про те, чи має сенс йти до іншої команди вже зараз, оскільки перспектив у футболіста дуже мало, і новий контракт клуб, швидше за все, не запропонує. Більше того, якщо у футболіста зовсім не бачимо перспектив, клуб може відпустити його, не чекаючи строку завершення контракту.
Наприклад, у нас є хороший воротар Роман Загладько, який нам відчутно допоміг та багато рятував у другій частині сезону. Але він уже має грати в команді Прем’єр-ліги, і за віком, і за досвідом, і за холоднокровністю він уже до цього дозрів. Те ж саме стосується й Артема Бутеніна, Євгена Новака. Але останній усе ще розраховує на шанс бути викликаним до першої команди. Але якщо цього так довго не відбувається, безумовно, потрібно зростати надалі, хоча він наш капітан, хороший гравець, значуща постать у командних побудовах.
Я нікого не збираюся виганяти з команди. Перед відпусткою сказав хлопцям подумати про перспективи. Якщо хтось із гравців до мене підходить та каже про те, що ним цікавиться якийсь клуб, то я йому прямо скажу, розраховую я на нього чи ні. Якщо ні, не стану його тримати, а відправлю до керівництва вирішувати питання з подальшим працевлаштуванням. Все прозоро й відкрито.
- Чи є у ваших футболістів агенти?
- У багатьох, але не в усіх. Деякі не хочуть співпрацювати. У когось не така велика зарплата, щоб відраховувати частину агенту. Тим паче, що помічником може бути лише хороший агент. В іншому випадку, він щось пообіцяє, а футболіст потім живе ілюзіями. Потенціал та якість гравця визначає тренер, а президент у відповідності з цим встановлює зарплатню, подовжує або не подовжує контракт. Наприклад, ситуація із Сухоцьким, який попросив президента збільшити йому зарплатню, нічим не закінчилася. Потрібно грати, показувати певний рівень і лише потім щось вимагати. Якщо Суарес грає добре, у нього зарплатня висока. Те ж стосується й Макаренка, із яким ми підписали новий контракт та збільшили йому зарплатню. Причому, я сам наполіг на цьому, тому що я бачив його гру, самовіддачу. Із тим же Люлькою ми підписали новий контракт на кращих умовах, навіть, незважаючи на те, що він був серйозно травмований! Тому що я бачу в ньому потенціал. Правильно оцінити футболіста є зоною моєї відповідальності. Тут жодного секрету немає, керівництво клубу також постійно бачить усіх наших футболістів та розуміє їхній потенціал.
- Які перспективи Суареса, який перебуває в команді вже третій рік?
- Прогрес я бачу, він додав у певних компонентах. Суарес – дуже робочий хлопець, виконує великий обсяг роботи, добре чіпляється за м’яч, пропонує себе. Але йому потрібно поліпшити виконання, якість удару. Атакуючий гравець має вміти загрожувати воротам із середніх та дальніх дистанцій. Загалом, Суарес корисний для команди.
Коли ми говоримо про те, чи зможе він заграти в першій команді, давайте подивимося, хто зараз виступає на його позиції – два гравці збірної України, збірної Хорватії... Безумовно, Суаресу буде важко їх потиснути. У нього була можливість, він їздив на збір першої команди, Сьомін знає про його потенціал.
У цьому сезоні Суарес був травмований, не грав два місяці. Лише наприкінці чемпіонату він набрав кондиції, й ми його використовували в останніх матчах, які Дієго провів на хорошому рівні. А про його перспективи в першій команді, краще запитати у головного тренера «Динамо». Потенціал у футболіста, безумовно, є.
- У нинішньому сезоні відразу влилися в колектив та стали основними футболістами випускники клубної академії Гемега та Хобленко. Фаворову та Ісраїлову ще доведеться вибороти місце у стартовому складі?
- Так, поки у нас у складі двоє хлопців 1994 року народження, яких постійно підпускали до складу. Один більше грав, інший менше. На дитячому рівні Хобленко та Гемега були найкращими, але в «Динамо-2» вони одні з багатьох.
Ісраїлов вважається легіонером та за регламентом не може бути заявлений за нашу команду до 18-ти років, оскільки ми його зможемо використовувати лише з вересня. А загалом, хлопець він хороший, подивимося, як він буде виглядати у грі. Що стосується Фаворова, поки він слабший за інших, у нього є певні недоліки, над якими потрібно працювати.
- Тривалий час серед основних футболістів перебував Морозенко. Але останнім часом через нестабільну гру навіть не потрапляв до основного складу. Чого йому не вистачає?
- Він може грати краще, але поки зупинився на своєму рівні. У нього є багато хороших якостей, але він страждає на різкі перепади, робить не зовсім правильні висновки, коли мова йде про вимоги до себе та установки тренера на гру.
- У першій половині сезону основним футболістом був Прокипчук, але потім він поступився місцем на правому фланзі Шевчуку...
- Спочатку Ярослав грав із великим ентузіазмом та маленькою кількістю браку. Свої недоліки він компенсував великою працездатністю та величезним бажанням. Але в подальшому в його діях було все менше ефективності, він став більше помилятися, причому, робив це в кожному наступному матчі. Як атакуючий гравець, він має загострювати гру та загрожувати воротам, а ми на фланзі не були переконливими. Тому Прокипчук втратив місце у складі. Шевчук же, навпаки, був сильно мотивований та діяв продуктивно. Але в останніх матчах грав трохи гірше, не було належного прагнення та бажання. Напевно, думками був уже в іншій команді.
- В останніх матчах відсутніх збірників замінювали футболісти, які не мали раніше багато ігрової практики, зокрема, захисники Козлов та Сухомлинов. Ви залишилися ними задоволені?
- Не завжди, оскільки в деяких матчах ми пропускали м’ячі через провину центральних захисників, в тому числі, Козлова та Сухомлинова. Останній хоч і грав набагато краще, ніж рік тому, але все одно деякі його рішення досить суперечливі та призводять до небезпеки біля наших воріт – обрізки, сумнівні обведення, передачі. Але в інших аспектах він додав.
- Серед найкращих бомбардирів команди – Коваль із 7-ма м’ячами, Мединський та Новак – із 5-ма. Вас не дивує у цьому списку присутність захисника?
- У нас із форвардами проблема. Що таке наявність хорошого нападника, наочно продемонстрував «Севастополь», який забив у 12-ти матчах 16 м’ячів. Якби у нас був такий нападник, ми би також перебували нагорі турнірної таблиці. Фактор сильного гравця грає велику роль.
- За яким принципом ви будете обирати до своєї команди випускників 1995-го року народження?
- Безумовно, відштовхуючись від проблемних позицій та талантів конкретного футболіста. Але це питання нам ще доведеться обговорити разом із тренерами першої команди, Хацкевичем та Михайличенком, адже буде формуватися команда U-19, в якій будуть задіяні більшість гравців 1995 р.н. Окремі хлопці, можливо, опиняться й у дублі, й у нашій команді. Але все буде залежати від того, скільки людей втратимо ми. Якщо клуб не зможе працевлаштувати багатьох наявних гравців, взяти багато нових ми також не зможемо. Я би хотів, щоб до нас перейшли як мінімум 4 людини з дубля, також є на прикметі троє хороших хлопців 1995-го р.н. Звичайно, я радий, коли лідерів забирають до першої команди, але для того, щоб який-небудь хлопець його замінив, буде потрібен не один рік. Жоден футболіст не стане відразу грати як Люлька, Макаренко або ще хтось.
- Минулий рік став для вас першим повноцінним сезоном на посаді старшого тренера «Динамо-2». Як можете його оцінити, наскільки вам цікаво працювати з молоддю?
- Позитивно, я багато чому навчився. Рік був непростим. Особливо на самому початку, коли я ніяк не міг змиритися із тим, що ми багато програвали, мене це дуже обурювало, я намагався знайти якісь виходи, перебудуватися. У нас не було проблем із фізичною підготовкою, у цьому плані рік ми провели рівно. Нас ніхто не заганяв, навпаки, в більшості матчів ми домінували на полі, навіть у виїзних поєдинках.
Проблема була в нюансах. У першому колі припускалися багатьох індивідуальних помилок: воротар неправильно обрав позицію та пропустив, захисник гол «привіз». Командна гра побудована, і це головне, але як пояснити момент у Чернівцях, коли суперник із центра поля подав штрафний, і гравець із воротарського майданчика нам забив! І ми програли матч. І таких нюансів було дуже багато. Певні помилки, як персональні, так і командні, нам вдалося виправити, і друге коло це продемонструвало.
Або інший момент: у нас були матчі, коли ми завдавали за гру 25 ударів по воротах, але не перемогли. Потім увесь тиждень працюємо над виконанням (посміхається) Але з іншого боку, якщо команда за матч завдає 25 ударів по воротах, то це говорить про те, що на атаку вона грає правильно, знаходить можливості для взяття воріт. Тому загальнокомандні дії правильні, а реалізації немає.
- Кого ви будете рекомендувати першій команді?
- Я регулярно спілкуюся із Сьоміним, і він поки дотримується думки, що з «Динамо-2» на збір їде Макаренко. Можливо, після виходу з відпустки будуть якісь зміни у зв’язку з тим, що низка гравців першої команди задіяні на Євро-2012.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» Київ
