- Андрію, чому одні гравці часто отримують травми, а інших вони оминають?
- Вважаю, що є генетична схильність до травматизму. Багато чого залежить і від того, наскільки фундаментальне здоров'я заклали в нас наші батьки. Хтось може за багато років лише забити коліно, підвернути гомілкостоп, і це в гіршому випадку, а інші футболісти часто травмуються. Тут нічого не поробиш.
- Не секрет, що великий спорт – це великі навантаження на організм людини, численні травми. Ви можете виокремити найбільш травмонебезпечні види спорту?
- Така статистика є у всьому світі, й у нас також. Найбільш травматичними видами завжди були й є (знову ж — за статистикою) — гірські лижі, футбол, хокей, велоспорт (шосе), альпінізм. Із єдиноборств до десятки травматичних видів входять бокс та кікбоксинг.
- Стверджують, що більше до травматизму у футболі схильні гравці лінії атаки...
- За статистикою так воно й є. На них припадає 70% травм, 20% пошкоджень дістається захисникам та 10% – воротарям.
- Яка ведеться робота з профілактики травм?
- Перед кожним тренуванням або грою проводяться стандартні процедури. Перший етап – розігрівання м'язів. Робиться це за допомогою спеціальних препаратів, гелів, розтирань. Футболіст виходить на поле з уже розігрітими м'язами. Хлопці обов'язково тейпуються – накладається спеціальна утримуюча пов'язка на гомілку. Для мінусового температурного режиму є спеціальні прокладки, які підкладаються під устілки бутс – вони не дають змерзнути ногам. І головне – розминка на полі, яку проводять тренери з фізпідготовки.
- Гравець, отримавши травму, лежить на газоні. Ви стрімголов біжите до нього. Ваші дії?
- За лічені секунди необхідно визначити характер травми, яку допомогу йому надати. Необхідно швидко визначити, чи зможе він продовжити гру, або потрібна заміна. На тобі відповідальність прийнятого рішення — його чекає тренер.
- Що ніколи не можна говорити футболісту?
- Вголос вимовляти те, що бачиш. Не завжди необхідно називати гравцю діагноз. Краще скоріше його заспокоїти.
- Скільки фахівців входить до медичної групи «біло-синіх»? Адже це не лише лікарі...
- У першій команді «Динамо» три лікаря — Володимир Малюта (він уже багато років працює в клубі), Леонід Миронов та я. Є фізіотерапевт Павло Швидкий, остеопат-масажист Анатолій Сосінович, три масажиста – Василь Ященко, Сергій Мироненко, Андрій Собченко. Свої лікарі в молодіжній команді, «Динамо-2», у динамівській школі.
- Часом проблеми зі здоров'ям виникають на рівному місці. Гравець поспішав до своєї машини або клубного автобуса, послизнувся – розтягнення, шапочку взимку не одягнув — застуда, після тренування випив холодної води – хворе горло. Ви з таким стикаєтеся?
- Є подібні проблеми й у нас. Ми не перестаємо нагадувати, щоб футболісти були уважними в побуті.
- Лікарі завжди разом із командою?
- Аякже! Підготовчі збори, тренування, матчі — ми завжди поруч. У нас із командою один робочий графік, приділяємо багато уваги травмованим, які відновлюються за індивідуальним графіком. Розписуємо програму реабілітації, які процедури виконувати.
- Раніше динамівці оперувалися в Києві, зараз літають до Німеччини, Бельгії та інших країн...
- Усе залежить від характеру травми. Десь є хороший спеціаліст з пахових кілець, десь – із лікування гомілкостопа. Не має значення, де знаходиться клініка, головне, щоб вдалою була операція. Ми же завжди супроводжуємо їх. Часто у гравців виникають проблеми з хрестоподібними зв'язками — тут золоті руки у київського хірурга Ярослава Лінька.
- Іноді футболіст намагається переконати наставника, що через травму або просто поганого самопочуття грати або тренуватися він не може. Для винесення вердикту тренер направляє його до вас. Ви можете відрізнити симуляцію?
- Можу відрізнити, й для цього є певні медичні прийоми.
- Медицина не стоїть на місці. У «Динамо» впроваджуються медичні нововведення?
- Ми йдемо в ногу з часом. Фізіотерапевтична апаратура, відновлювальні методики – за всіма новинками ми стежимо. Так, відновлювальні методики мають відповідати сучасним вимогам. Потрібно знати, які кошти на даний момент дають найкращі результати в плані відновлення організму. Всі інновації вимагають величезних витрат, але керівництво клубу вирішує всі проблеми, завжди йде нам назустріч.
- Спортивні лікарі відрізняються від звичайних?
- Медицина скрізь однакова. Просто в нашій сфері потрібно миттєво ставити діагноз, це дуже важко. Крім професійних навичок, потрібно знати специфіку виду спорту.
- Відомий спортивний лікар Савелій Мишалов, який працював у московських клубах «Динамо» та «Локомотив», а також у збірній СРСР, в одному з інтерв'ю сказав: «Цікавим пацієнтом був Олег Блохін. Ось хто обожнював лікуватися! Протягом дня по кілька разів підійде, поскаржиться: то у нього голова болить, то поперек, то гомілкостоп. І поки не надаси допомогу - не піде. Щоправда, на час тренувань та ігор усе кудись зникало».
- У «Динамо» й зараз є такі пацієнти, які можуть по кілька разів підійти, порадитися, поскаржитися. Я завжди вислухаю, дам пораду. Але грати, як Олег Володимирович, на жаль, їм не вдається...
- Чи видасте ви футболіста, якщо вранці відчуєте, що від нього чутно запах алкоголю?
- Якщо з таким зіткнуся, звичайно. Це частина моєї роботи.
- Скільки кілограмів втрачає гравець за інтенсивне тренування?
- Півтора-два, але буває й більше.
- З української кухні що люблять іноземці? І чи є спеціальні вимоги до раціону гравців?
- Харчування – дуже важливий момент. Існують спеціальні дієти перед матчами, під час зборів. Усе це ми контролюємо. Побажання футболістів обов'язково враховуємо. Що стосується іноземців, то вони полюбляють український борщ, вареники. Хоча останнє блюдо – не зі спортивної кухні.
- Коли дивитеся матч за участю своєї команди, за що переживаєте – за результат або за те, щоб не було травм?
- Хочеться, щоб «Динамо» перемагало в кожній грі, й щоб травми оминали моїх підопічних. І не лише моїх. За довгі роки роботи відзначив для себе, що восени гравці більше схильні до травм, накопичується втома, погіршується стан футбольних полів. А характерні травми — пахові кільця, гомілкостоп, колінні суглоби, меніск.
- Із легіонерами складніше працювати?
- Ні, реабілітація у всіх однакова, й травми такі ж, як і в наших хлопців.
- Жартома кажуть: «Сало сила — спорт могила». Є серед футболістів повністю здорові?
- Великі навантаження, а без них сучасний футбол неможливий, позначаються й на організмі. Людина, яка не займається спортом регулярно, не витримує й двадцяти відсотків запланованої роботи на тренуванні.
- Якщо б вам випала можливість обрати для «Динамо» найкращого, на ваш погляд, футболіста у світі, хто б це був?
- Для мене найкращим був, є й завжди буде Андрій Шевченко. Бажаю йому успіхів на тренерській ниві.
- Ваш старший брат Ігор — теж спортивний лікар?
- Так, він тривалий час працював із футбольними збірними України, а зараз займається з хлопцями в «Динамо-2». Завдяки йому спортивним лікарем став і я. Я люблю свою роботу, вона охоплює різноманітні напрями. Тут і травматологія, і функціональна діагностика, і фармакологія.
- А чим ви, Андрій, займаєтеся у вільний час?
— А його практично немає. Тренувальні збори, ігри, перельоти, робота на базі... Турбот вистачає. До того ж у мене підростають сини. Ярославу вже 11 років, Мишку — вісім. Хотілося би приділяти їм більше уваги, дружині. Коли приходжу додому, почуваюся щасливою людиною. Щасливий я й тоді, коли моя команда перемагає, приносячи радість своїм уболівальникам.
* фото В.Раснер
Copyright © 2016 FC Dynamo Kyiv
