- Перш за все, хочу подякувати нашому медичному персоналу за те, що так швидко поставили мене на ноги, а також тренера з фізпідготовки. Я працював із ним три дні, «підтягував» фізичний стан, оскільки майже тиждень нічого не робив. Ані лікарі, ані тренерський штаб мене не квапили, сказали, я сам відчую, коли мине біль, тоді й можна буде повернутися на поле. Вже в четвер я почав активну роботу, не відчував дискомфорту й не бачив причин не готуватися з командою до цієї зустрічі.
- Тайсон перед вами хоча б вибачився?
- Казали, що він щось написав в одній із соціальних мереж. Я вже казав, що не тримаю на нього образи, футбол – це контактний вид спорту, в ньому всяке буває.
- Із вашим поверненням команда знову почала перемагати...
- «Шахтарю» то зі мною програли, тож ваша прикмета не працює (посміхається). Не варто в цьому шукати причину. А взагалі, я не проти, якщо зі мною «Динамо» буде лише перемагати (посміхається).
- М'яч довго не йшов у ворота, а як би самі оцінили реалізацію, свою та команди?
- Безумовно, потрібно реалізовувати моменти, які в мене були, з голами приходить упевненість та стабільність. Те ж саме можу сказати й стосовно команди – необхідно намагатися забити в кожному моменті, але це не завжди вдається, потрібно працювати.
- Який діалог у вас відбувся з Олегом Блохіним незадовго до того, як ви забили?
- Була моя провина в тому, що ми розіграли кутовий, після чого сталася обрізка, тренер наголосив на цьому, от і все, нічого особливого не сталося, ми просто обговорили ігровий момент.
- Після того, як ви забили другий м'яч, ви побігли до лавки запасних та обійнялися з Максимом Ковалем. Що це значило?
- Просто перед грою він сказав, що, якщо я заб'ю, щоб прибіг туди, де він сидів, я пообіцяв, тож довелося тримати слово (посміхається).
- Наскільки важкою була перемога над «Таврією» загалом?
- Сьогодні було важливо виграти будь-якою ціною, нам обов'язково були потрібні ці три очки. Не можу сказати, що було легко, адже сімферопольці добре оборонялися, особливо в першому таймі – всім складом, і в нас не було простору, тому й в атаці мало що вдавалося. Про атаку вони навіть не думали, тож потрібно було лише забити перший м'яч, а після нього грати стало набагато легше. Вони розкрилися, з'явилися вільні зони, те, що нам і було потрібно.
- Чи може команда далі прогресувати, рухатися вперед?
- Відступати нам нема куди, ми й так перебуваємо не на своєму місці. Сподіваюся, що в майбутньому ми не будемо втрачати очки, оскільки наших втрат і так уже вистачить на весь сезон
- Чого чекаєте від майбутнього матчу з «Актобе»?
- Сьогодні ми ще не будемо про це думати, вже завтра після відновлювальних процедур почнемо підготовку до наступного суперника, будемо вивчати його сильні та слабкі якості, тому що нам обов'язково потрібно потрапити до групового етапу.
www.fcdynamo.kiev.ua
* фото В.Раснера
