Як і прогнозували синоптики, у Тиролі цього дня панувала безхмарна та надзвичайно тепла погода – вдень стовпчики термометрів сягали позначки у 30 градусів.
Концентрація завжди й усюди
Сьогодні у графіку київських динамівців було відразу два заняття – ранкове та вечірнє. Перше з них розпочалося близько десятої години ранку. Перед його початком невелику промову перед гравцями, що зібралися навколо тренерського штабу, зробив Рауль Ріанчо. «Сьогодні на вас очікує багато роботи, яка вимагає максимальної концентрації в усіх аспектах. Тому якщо хтось відчуває, що не може тренуватися з повною віддачею та концентрацією, краще одразу попередити головного тренера».
Звісно ж, усі гравці були готові й навіть заряджені на роботу. Єдиний, хто займався за окремою програмою під керівництвом тренера з фізичної підготовки Віталія Кулиби, – Домагой Віда, в якого вчора після зробленої МРТ було виявлено незаліковану мікротравму.
Після активної розминки, яка включала в себе бігові вправи навколо розставлених у певному порядку стійок, на гравців чекала робота зі спеціальним спорядженням – фітболами, степ-платформами, штангами, гирями та іншим принаддям для силових вправ та вправ на розвиток м’язів-стабілізаторів.
Ці вправи вже добре знайомі гравцям та навіть тим, хто уважно слідкував за попередніми зборами нашої команди. Однак ці заняття не затягнулися до кінця тренування – підготовлені дві зв’язки м’ячів яскраво свідчили про те, що ранкове заняття включатиме роботу з головним футбольним знаряддям.
Так і сталося – заключна частина тренування була присвячена моделюванню дій під час оборони та атаки. При цьому гравці були поділені на дві групи та працювали на різних половинах поля.
Із особливим бажанням працював новачок команди Жуніор Мораес, який добре проявив себе у фазі завершення атак. Кожен його удар був небезпечним – одного разу Жуніор спрямував м’яча до сітки, іншого – влучив у каркас воріт, а на ще один його удар зреагував голкіпер.
Спека у повітрі, спека на полі
Після ранкового тренування дехто з гравців залишився на полі, аби ще трохи побавитися з м’ячем та пограти у гру, в основі якої – жонглювання, утримання м’яча у повітрі. Однак Сергій Ребров, який зазвичай дозволяє своїм підопічним це робити, попередив хлопців, що їм варто поберегти сили для вечірнього заняття, яке має бути ще більш інтенсивним, а Раулю довелося навіть вихопити в них м’яч.
Тренери робили це недарма, адже знали, наскільки важким буде вечірнє тренувальне заняття. Передувала йому надзвичайно довга установка, яку тренери, як завжди, проводили в залі для теорії, обладнаному в готелі. Заняття тривало близько 45-ти хвилин, і за цей час Кристіан Маховські, який разом із технічним персоналом прибув на тренувальне поле завчасно, аби проконтролювати полив газону, який зазвичай проводиться безпосередньо перед тренуванням, навіть почав хвилюватися.
Сонце добряче припікало, проте хвилювання Кристіана було даремним, адже на якість газону це аж ніяк не вплинуло. Невдовзі прибув автобус із командою, ій одразу розпочалася активна робота. Сергій Ребров швиденько розподілив гравців на дві групи, частина з них отримала манішки, після чого почалася гра в ручний м’яч у двох невеликих квадратах.
Потім гра в ручний м’яч перетворилася на таку саму, тільки ногами. Головним завданням цієї вправи було якомога довше контролювати м’яч групою в однакових манішках. По сигналу головного тренера обидві групи швидко переходили до іншого, вдвічі більшого за площею квадрату, де завданням також було не давати команді-суперниці контролювати м’яча. У перервах вправи гравці в якості відпочинку у двійках жонглювали м’ячем. «Карлосе, пасуй!» – крикнув Олександр Рибка до одного з хлопців, одягненого у футболку Роберто Карлоса, й той із радісним обличчям покотив м’яча, що вилетів із поля, в напрямку голкіперів, які спочатку займалися окремо, а потім долучилися до загальної вправи, орієнтованої на контроль м’яча.
Контроль м’яча був головним лейтмотивом усього вечірнього тренування. Проте не єдиним – подальші тактичні вправи змушували гравців не лише активно пересуватися по полю, а й багато думати та швидко реагувати. Ці вправи були б непростим завданням для непідготовленої людини, недарма теоретична підготовка до їхнього виконання тривала так довго. З нейтральними гравцями та без, за участі двох та чотирьох голкіперів, на розмічених майданчиках різної довжини та ширини – завдання змінювалися та щоразу ускладнювалися.
Але на цьому заняття не завершилося. Останнім та, мабуть, найважчим завданням, був біг без м’яча – різновид інтервального бігу вперед та назад через усе футбольне поле. Гравці бігли двома групами, й мали на кожному відрізку всією групою вкладатися в певний часовий ліміт. Спочатку хлопці навіть перевиконували план. «Куди ж ви летите, завтра ледве ноги будете пересувати», – стримував їх керівник наукової групи Олександр Козлов. Та десь після 20-го відрізка ніхто вже й не думав перевершувати встановлений графік забігу, раз за разом запитуючи, чи багато ще залишилося.
Загалом на полі команда провела майже півтори години, а враховуючи теоретичну установку, вечірнє заняття тривало більше двох годин. Після такого виснажливого тренування динамівці вже подумували про відпочинок. Добре, що в готелі Interalpen створені найкращі умови для відновлення – один із найкращих у Європі спа-центрів ввечері став у нагоді нашим футболістам, аби відновити сили перед завтрашнім, не менш насиченим днем, на який також заплановані два тренування. Про нього читайте в нашому наступному щоденнику зборів.
Ігор Бондаренко
* фото А. Лукацький
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
