Лінія була зайнята. Як зізнався сам новоспечений чемпіон, у цей час його вітали співвітчизники та одноклубники, Лукман Аруна та Тайє Тайво. Почувши, що йому телефонують з Києва, Браун захоплено вигукнув та з гордістю поділився емоціями щастя, що переповнювали його: «Київ?! Ви ж, напевно, вже знаєте? Ми – чемпіони Африки!». Прийнявши привітання від імені всього клубу, Браун із задоволенням дав ексклюзивне інтерв'ю офіційному сайту «Динамо» (Київ).
- Брауне, багато вболівальників київського «Динамо», та й узагалі багато в Україні, підтримували на КАН саме Нігерію, адже в нас була «своя людина» у складі «орлів»...
- (Посміхається) Правда? Це дуже приємно чути. Якщо чесно, не думав, що в мене буде така підтримка. Хоча знаю, що в клубі мені бажали перемоги.
- Які в тебе враження від турніру? Що зараз відчуваєш, ставши чемпіоном континенту?
- Мене переповнюють емоції. Я дуже щасливий, оскільки це мій перший трофей із Нігерією. Та й узагалі, це перший серйозний трофей для мене за всю мою футбольну кар'єру, з того часу, як я вперше одягнув бутси та почав грати у футбол (раніше в послужному списку Ідейє були лише перемога в чемпіонаті Нігерії та Суперкубок України – прим. ред.). Зараз я щасливий та вдячний Богу за це!
- Ти взяв участь у всіх шістьох матчах Нігерії на турнірі. Як ти вважаєш, який із них був найкращим для тебе особисто?
- Я думаю, мені найбільше вдався матч, в якому я забив гол (півфінал проти Малі – прим. ред.). Я дуже старанно працював у тій грі, й винагородою за мої старання став забитий м'яч. Гол, забитий на турнірі такого рівня, для мене дуже важливий. І я дуже старався це зробити, й залишився би незадоволений собою, якби повернувся з турніру, так і не відкривши лік своїм голам.
- В інтерв'ю перед фіналом ти сказав, що тобі дуже добре грається у зв'язці зі спартаківцем Еменіке. Важко було грати без нього у фінальному матчі?
- Так, було трошки важко, оскільки ми з ним разом провели кілька дуже хороших матчів, за які налагодили практично ідеальне взаєморозуміння. Еменіке – блискучий гравець, і його відсутність прямо перед фінальним матчем стало болючою втратою для команди. Але це в жодному разі не могло би стати виправданням для нас. Найголовніше – що ми в підсумку перемогли. Ця перемога важлива для нас не лише як для команди, але й для всієї країни. Зараз усі в Нігерії щасливі, завдяки нашій перемозі.
- Ти лише в останній момент потрапив до заявки Нігерії на турнір, але на КАН проявив свій характер та став одним із ключових гравців своєї збірної. Чи не завадив у психологічному плані той факт, що до останнього моменту ти не знав, вирушиш до ПАР чи ні?
- Маю сказати, що я потрапив до заявки не за щасливим збігом обставин! Я справді заслужив право поїхати на турнір, оскільки я старанно працював упродовж сезону в своєму клубі, київському «Динамо», за який забив доволі багато голів. Тому з упевненістю можу сказати, що я заслужив право бути у складі національної збірної. Звичайно, трохи нагнітала обстановку навколо мене ситуація, яку вигадали журналісти. Я бачив, що в газетах писали про те, що Кеші викреслив мене зі складу в останній момент. Але це все неправда. Це все вигадки журналістів, які стежили за обстановкою в тренувальному штабі перед початком турніру, й намагалися вигадати якісь гучні новини. Правда в тому, що я весь цей час перебував у складі збірної, й ніхто мене не викреслював.
- Чи їздила твоя дружина до ПАР, щоб підтримувати тебе безпосередньо на місці подій?
- Спочатку вона мала приїхати, але в останній момент у неї з'явилося багато важливих справ у Нігерії. Тож я її побачу вже після повернення на батьківщину.
- Динамівці, Тайво й Аруна, вже встигли тебе привітати?
- Так, я буквально тільки що спілкувався з ними по телефону. Вони по-справжньому щасливі, як і всі нігерійці! Я дуже ціную те, що вони постійно дзвонили мені, хвилювалися за мене. З учорашнього дня, після фіналу, ми з ними дуже багато розмовляли. Вони дуже класні хлопці, хороші товариші, й мені дуже шкода, що вони зараз не можуть розділити зі мною щастя від перемоги прямо тут, у таборі національної збірної.
P.S. Попереду в нашого героя тріумфальна зустріч удома, прийом у президента країни та повернення до київського «Динамо».
