1984 рік став для київського «Динамо» переламним періодом, сезоном-перебудовою. Повернувшись до клубу, Валерій Лобановський почав створювати нову молоду команду та зіткнувся з болісною зміною поколінь через травми великої кількості провідних гравців (на тривалий час випадали Яковенко, Безсонов, Заваров, Буряк).
Кияни зі складнощами стартували в чемпіонаті, розписавши дві нічиї на виїзді - з алматинським «Кайратом» (1:1) і московським ЦСКА (1:1). У наступних турах підопічні Лобановського набрали хід і здобули дві домашні перемоги, обігравши московський «Торпедо» з рахунком 1:0 і бакинський «Нефтчі» з результатом 5:0.
До п'ятого туру, у якому кияни вирушили в гості до одноклубників із Тбілісі, команда підходила вже на проміжному другому місці в турнірній таблиці, а впевнена перемога у звітному поєдинку підняла її на першу позицію.
Зазвичай непоступливі тбіліські динамівці цього разу не змогли нічого протиставити гостям з України, пропустивши два м'ячі вже до перерви. Початок розгрому було покладено на 38-й хвилині, коли захисник Енукі Тевзадзе зрізав м'яч у свої ворота після прострілу Леоніда Буряка. Другий м'яч у сітці воріт Автанділа Кантарії опинився перед свистком на перерву - атаку з глибини розпочав Віктор Чанов, далеко викинувши м'яч рукою. Круглого підібрав Олег Блохін, пройшов до штрафної суперників і з лицьової лінії віддав передачу назад на Леоніда Буряка, який і завдав точного удару.
А гольову крапку в матчі на 66-й хвилині поставив Володимир Безсонов, якому знову асистував Блохін. Динамівський форвард із лівого флангу навісив на дальню стійку, звідки Безсонов у високому стрибку головою забив третій м'яч у ворота Кантарії.
Однак за підсумками сезону «Динамо» (Тбілісі) фінішувало вище в турнірній таблиці, ніж динамівці Києва. Після перемоги в Грузії у підопічних Валерія Лобановського сталася затяжна серія з нічиїх і поразок, але навіть незважаючи на це, наша команда довгий час трималася у п'ятірці лідерів, і лише два великих програші з загальним рахунком 1:6 від одвічних суперників - московського «Спартака» - критично позначилася на підсумковому результаті. Чемпіонат-1984 кияни завершили на 10-му місці, набравши 34 очки в 34-х турах (3 залікових пункти були зняті за перевищення ліміту нічиїх) і показавши найгірший результат за останні три десятки років.
Після закінчення невдалого сезону футбольний колектив «Динамо» висловив абсолютну підтримку тренерському штабу Валерія Васильовича, і вже наступного сезону кияни зробили дубль, завоювавши золоті медалі та Кубок СРСР. А ще за рік - у 12-й раз виграли союзну першість і здійснили тріумфальний виступ на європейській арені, вдруге ставши володарями Кубка кубків.
Чемпіонат СРСР-1984. 5-й тур
«Динамо» (Тбілісі) - «Динамо» (Київ) - 0:3 (0:2)
7.04.1984. Тбілісі, стадіон «Динамо» ім. В.І.Леніна, 72 300 глядачів
«Динамо» (Тбілісі): Кантарія, Паікідзе, Чівадзе, Тевзадзе, Арзіані, Бараташвілі (Січінава, 46), Сванадзе, Сулаквелідзе, Жванія (Гурулі, 70), Цаава, Шенгелія.
«Динамо» (Київ): Чанов, Безсонов, Балтача, С. Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Буряк, Баль, Хлус (Михайличенко, 85), Яковенко (Заваров, 66), Блохін.
Голи: Тевзадзе (38, автогол), Буряк (45), Безсонов (66).
