До поєдинку проти дніпропетровського «Дніпра» динамівці підходили, посідаючи лише 12-ту сходинку в турнірній таблиці. Настільки низька позиція була пов'язана з тим, що багато ігор киян були перенесені (для порівняння, якщо матч із «Дніпром» для киян був 12-м у сезоні, то для дніпрян — 19-м). Але й результати команди Валерія Лобановського також були далекими від ідеалу — за п'яти перемог стільки ж нічиїх та одна поразка. Тому перемогти «Дніпро» було архіважливим завданням, щоб продовжувати боротися за другий поспіль чемпіонський титул.
Усі найважливіші події в поєдинку вклалися в перші 20 хвилин. Уже в дебюті зустрічі Яремчук відгукнувся на подачу Яковенка з правого флангу та увігнав м'яча до сітки, але досить швидко гості відповіли суперголом від Литовченка, який дальнім ударом поцілив точно в дев'ятку воріт Чанова. Вирішальний же м'яч, який, як виявилося, приніс динамівцям надважливу перемогу, забив Михайличенко, а ще одну гольову передачу додав собі в актив Яковенко.
Додамо, що інтрига в чемпіонській гонці сезону-1986 трималася до останнього туру. У підсумку київське «Динамо» лише на одне очко випередило своїх московських одноклубників, причому за однакової кількості перемог, нічиїх та поразок (+14=11-5) спрацювало правило ліміту на нічиї, яке діяло в чемпіонаті. Ось тільки якщо на киян, які делегували своїх футболістів до збірної СРСР, воно не поширювалося, то москвичам коштувало боротьби за «золото».
Чемпіонат СРСР-1986, 19-й тур
24 липня 1986 року. Київ, Республіканський стадіон, 31 000 глядачів.
«Динамо» (Київ) — «Дніпро» (Дніпропетровськ) — 2:1
«Динамо»: Чанов, Яремчук, Євсєєв, Кузнецов, Дем'яненко, Рац, Яковенко, Баль, Заваров, Михайличенко, Блохін (Щербаков, 73).
«Дніпро»: Краковський, Башкіров, Вишневський, Пучков, Сорокалет, Шуршин (Гаврилов, 46), Мелікян (Лисенко, 71), Литовченко, Ділай, Протасов, Таран.
Голи: Яремчук (5), Михайличенко (20) — Литовченко (9).
Епізод на фото — Віктор Чанов знімає м'яча з голови Олега Протасова
