Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!
Цієї суботи три міста відзначають свій день. Міста, без яких не уявити Україну.
Одеса. Наша опора на півдні, на Чорному морі. Місто, яке разом з Україною має та завжди матиме глобальне значення. Порт, від якого залежить життя різних народів – від українського експорту через Велику Одесу. Місто культури, яке вміє бути цікавим для всіх та вміє поважати кожного й кожну.
Ми захистили Одесу від знищення. Бо нічого іншого, крім деградації, російський режим нездатний принести. І ми повернемо Одесі безпеку. Завжди Одеса була такою, що в ній відчуваєш легкість і щастя. Такою Одеса і буде. Вітаю вас із вашим Днем!
Суми. Наш форпост на північному сході. Щороку в другу суботу вересня відзначає свій день. І буде відзначати завжди вільним, завжди українським.
У цей час – час війни – із Сумщини, на жаль, дуже часто надходять повідомлення про російський терор. Про обстріли, ракети, бомби. Про постійні намагання російських ДРГ зайти в область.
Але, попри все, Сумщина живе. Суми живуть, дають силу всій області. І коли я був у місті, я відчув, що там є віра. Віра, що зло не стане вищим. Віра в людей. Віра в Україну. Віра в те, що ми обовʼязково пройдемо цей час. І переможемо. Так буде. Суми, вітаю вас!
І третє місто – Лисичанськ. Місто, яке Україні ще належить повернути разом з усією Луганщиною.
Сьогодні ніхто не назве конкретної дати, коли місто буде знову вільним. Але кожен, хто воює та працює заради України, робить усе можливе, щоб наші міста й села, які зараз в окупації, могли знову відчути нормальне та вільне життя.
Лисичанськ завжди був однією з опор сходу нашої держави, одним із ключових міст. Горде місто! Таким і буде. Місто, яке вміє працювати та по праву пишається своїми результатами. Разом з Україною це все дається. З нашою силою, нашою єдністю та нашим умінням дбати одне про одного – усі міста разом, усі села, усі люди.
І ще одне, про що варто сказати.
Безумовно, ми захистимо Україну та повернемо свободу всій землі. І кожен із нас відчує, що це буде Україна інших правил. Кордони – ті самі. Демократія – напевно, така ж бурхлива. Свобода – одна з найбільших у Європі, як і завжди.
Але точно без багатолітнього «як завжди» щодо тих, хто грабував Україну та ставив себе вище, ніж закон і будь-які правила. І я дякую українським правоохоронцям за рішучість довести до справедливого результату кожну – кожну зі справ, які десятиліттями гальмувались. Закон повинен працювати. Так є. Так буде.
Слава Україні!
