Голкіпер «Динамо» Денис Бойко, який 9-го жовтня у матчі проти «Руху» отримав травму передньої хрестоподібної зв'язки та переніс операцію, в інтерв'ю кореспонденту офіційного клубного сайту розповів про самопочуття, майбутнє відновлення та останні результати команди:
- Денисе, це перша настільки серйозна травма у вашій кар'єрі?
- Також непроста травма була зі спиною, коли мене прооперували у Мюнхені, і 2-3 місяці знадобилося на відновлення. Але ця, мабуть, дійсно, найважча.
- Згадуючи епізод, у якому її отримали, чи можна було зробити інакше, щоб уникнути серйозних наслідків?
- Зараз з цього приводу можна казати усе, що завгодно. Звісно, можна було. Якби я знав, що після приземлення я отримаю травму, звичайно, зіграв би по-іншому. Варіантів було багато: можна було і перевести м’яч через поперечину та заробити кутовий. Я намагався ловити м’яч, щоб зберегти його для команди, і мені це вдалося, але так судилося, що у тому епізоді отримав травму. Маємо те, що є зараз, потрібно рухатися далі, набиратися сил та відновлюватися. Зробити два кроки назад, щоб потім три – вперед.
- Як вам вдалося вийти з такою травмою на другий тайм?
- Я одразу відчув невеликий, але характерний хрускіт у коліні і зрозумів, що там щось сталося. Звісно, намагався не думати про погане, а лише про позитив, що, мабуть це просто забій, і коліно витримало. В перерві поспілкувався із лікарями та Луческу і зійшлися на тому, якщо моє самопочуття буде погіршуватися, я одразу попрошу заміну, щоб не нашкодити команді. В перерві я почувався ще більш-менш нормально. Коли після матчу зробили МРТ, вона підтвердила, що у мене не було повного розриву зв’язки, а лише розволокнення. Все інше було ціле і на місці, але навіть із розволокненням таку травму потрібно лише оперувати та замінювати хрестоподібну зв’язку.
Так, на другий тайм я вийшов, але, коли коліно почало наливатися, попросив заміну. В принципі, міг грати і далі, але оскільки рахунок був всього 1:0 на нашу користь, не став ризикувати командним результатом. Бо якби я у якомусь моменті не зміг допомогти хлопцям, це могло вплинути на результат.
- Як пройшла операція?
- Добре, гладко, лікарі задоволені, зараз перебуваю на первинній реабілітації. Реабілітологи теж кажуть, що все іде добре. Дивлячись на моє коліно, вони задоволені тим, як проходить відновлення.
– Які подальші дії з вашого боку? Коли розпочнеться повноцінний період відновлення?
- Повноцінний відновлювальний період почнеться, напевне, через 2-3 тижня. Перший етап проходитиму у Барселоні, там, де й оперувався, під наглядом лікаря, який мене оперував, а також місцевих фізіотерапевтів та реабілітологів. А після того, як знімуть шви, розпочну повноцінний етап відновлення та реабілітації. Усе це займе шість місяців. Лікарі розходяться в думках, називаючи термін від п’яти до семи місяців. Можна відновитися і за три місяці, але зв’язка повинна прирости, а це фізіологічний процес, який за свідченнями спеціалістів, потребує щонайменше шести місяців.
- Зараз у «Динамо» непростий період, результати не тішать. Що хочете сказати уболівальникам, які продовжують підтримувати команду?
- Справжнім уболівальникам, не тим, хто у скрутний час відвертається від команди або кричить «Ганьба!», хочу сказати, що наші результати останнім часом, дійсно, не тішать. А, як відомо, результат у футболі – це головне. Насправді, зараз усім дуже важко. Насамперед, хочеться, щоб кожен уболівальник, який любить цю команду і вірить у неї, продовжував нас підтримувати і розумів, що у нас немає футболістів, яким би було все одно, які виходять на футбольне поле та лише відбувають номер або відпрацьовують свою зарплатню.
Усі хлопці, дійсно, хвилюються, їм не все одно, кожному, хто зараз є у складі нашої команди, не байдуже, ми всі переживаємо за результати, за те, що зараз відбувається із «Динамо». Так, період дуже складний і скрутний, але його треба пережити, перш за все, ментально і психологічно як індивідуально, так і командою, в цілому.
Маємо впоратися за допомогою наших уболівальників та вийти на той рівень, якого усі від нас очікують, який команда показувала у попередніх сезонах. На це потрібен час. Потрібно вірити не лише у футболістів, в команду, а і в головного тренера та тренерський штаб, адже їм також дуже важко. Повірте мені, і Луческу, і його помічники роблять усе можливе, щоб вивести команду із цього стану, якомога краще підготувати до кожної наступної гри, усе налагодити та стати на переможний шлях.
