Повернувшись до Києва, він привернув увагу тренерів другої динамівської команди, та вирушив на збір до Туреччини. В інтерв'ю офіційному клубному сайту захисник розповів про дніпропетровський період своєї кар'єри, перші дні в турецькому тренувальному таборі «біло-синіх»:
- Останнім часом у молодіжній команді «Динамо» у мене було мало ігрової практики, й перед початком літнього тренувального збору тренер Олександр Хацкевич сказав, що є варіант поїхати в оренду до «Дніпра», і я погодився, бо бачив можливість закріпитися в основному складі та більше грати. Наставнику дубля Дмитру Михайленку якраз був потрібен футболіст на позицію флангового захисника. Приїхавши до Дніпропетровська, познайомився з тренером, партнерами, почав тренуватися та за своїми якостями влаштував наставника. У підсумку, я зміг викликати довіру тренера, зіграв усі 18 матчів першої половини сезону, за що дуже вдячний Дмитру Станіславовичу. За цей час я навчився багато чому новому, відновив упевненість у своїх силах, отримав таку необхідну ігрову практику. Окрім того, в команді був дуже хороший, згуртований колектив, я потоваришував із усіма хлопцями. Тож період. проведений у «Дніпрі», вважаю позитивним етапом у моїй кар'єрі та житті.
- У «Дніпрі» ви грали на своїй звичній позиції правого захисника?
- Переважно так. Але ще з дитинства, в разі необхідності, можу також зіграти й зліва. У Дніпропетровську ці навички стали в нагоді в кількох матчах. Чесно кажучи, для мене не має великого значення, на якому фланзі грати.
- Напевно, Дмитро Михайленко не горів бажанням відпускати вас назад до «Динамо»?
- Ми нормально поговорили, мені запропонували залишитися ще на півроку, але я хотів перейти на вищий рівень, спробувати свої сили в першій лізі. Тому в січні поїхав на два тижні на перегляд до донецького «Олімпіка». Але там ми не зійшлися щодо умов мого переходу: я хотів в оренду, а керівництво клубу погоджувалося лише на повноцінний контракт, за умови, що «Динамо» дасть мені статус вільного агента. Повернувшись до Києва за два тижні, дізнався, що футболіст мого амплуа потрібен команді «Динамо-2». У нас відбулася бесіда з Андрієм Гусіним, він розповів про свої вимоги та спочатку взяв мене на перегляд, щоб побачити, чи володію я необхідними навичками, які могли би допомогти команді в сезоні, а тепер і запросив мене на збір.
- А коли закінчується ваш контракт із «Динамо»?
- У грудні нинішнього року.
- Ви вже подолали певний етап підготовки в Києві, найскладніші навантаження вже позаду?
- Так, але я якраз на них потрапив (посміхається). Цей період завжди складний, і в той же час дуже важливий. Якщо його не пройти, це обов'язково позначиться в сезоні – в матчах сил буде вистачати лише на перші 30 хвилин. Словом, я радий, що його не пропустив, пройшов цілеспрямовану підготовку, адже до цього працював розрізнено – п'ять днів у дублі, два тижні в «Олімпіку»...
- Як враження від перших днів перебування в Туреччині? На натуральному газоні приємніше тренуватися?
- Так, це завжди в задоволення. На зеленому газоні все трохи по-іншому, та й для здоров'я натуральне поле набагато корисніше. Тому ми лише раді зміні обстановки. Тим паче, зараз більше уваги приділяється тактиці, ігровим серіям, а працювати з м'ячем кожному футболісту подобається набагато більше, ніж біг та фізичні навантаження, які в нас були в Києві. До старту офіційних матчів залишається не так багато часу, тому на зборі в Туреччині нам потрібно награти поєднання, налагодити взаємодії, відпрацювати комбінації, словом, цілеспрямовано підготуватися до початку сезону. А це завжди легше робити через ігри, яких тут у нас буде достатньо. У них можна перевірити свою технічну підготовку, фізичні кондиції, тож це піде лише на користь.
- Наскільки швидко вдається звикати до партнерів та адаптуватися в новій команді?
- Граючи в молодіжній команді, безумовно, я знав хлопців із «Динамо-2», ми спілкувалися, але на полі зустрічалися рідко. Зараз поступово адаптуюся в колективі, спочатку завжди трохи складно – не вистачає взаєморозуміння з партнерами. Тим паче, стиль гри в динамівському дублі, «Дніпрі» та «Динамо-2» трохи відрізняється, адже кожна команда грає індивідуально, по-своєму. Тому необхідно підлаштовуватися, а на це також потрібен певний час. Мені подобається працювати під керівництвом різних наставників та збагачувати свою футбольну освіту, навчатися в кожного тренера кращому.
- На сьогоднішньому тренуванні команда робила якісь складні перелаштовування в середині поля. Що дає така робота?
- Це була ігрова серія із завданнями. Одна команда атакувала, а друга повинна була зустрічати суперників у середині поля, як часто буває у грі. Подібні вправи ми робили й у Києві, тільки з іншим спрямуванням – на відпрацювання пресингу. Це робиться для того, щоб у грі не виникало проблем, коли тренер дасть команду застосовувати цей компонент. Те ж саме стосується й того, як потрібно зустрічати суперників у центрі поля. Тренер дивиться, корегує роботу, підказує, якщо хтось робить щось неправильно, щоб у грі все було належним чином.
Ще, щоб організм постійно був у тонусі, ми отримали певне навантаження. Стрибкова робота або вправи зі стрічковими амортизаторами, які ми робили, мають бути присутніми у тренувальному процесі. Але більше, безумовно, ми працюємо над стандартами, ігровими серіями тощо.
www.fcdynamo.kiev.ua
