Події
1991 рік, останній рік СРСР та всесоюзного футболу, «Динамо» зустріло не лише без Валерія Лобановського, але й без більшості основних гравців. Розраховувати же на те, що новачки зможуть зберегти рівень гри на колишньому рівні, не доводилося.
Проте навесні команда гідно протистояла грізній каталонській «Барселоні» у чвертьфіналі розіграшу Кубка володарів Кубків, а впродовж сезону претендувала на місце серед лідерів. У підсумку, останній чемпіонат СРСР приніс «Динамо» п’яте місце.
Восени команда змогла пробитися до групового турніру Ліги чемпіонів УЄФА, який уперше проводився замість чвертьфіналів. Особливого успіху досягнути киянам не вдалося – у своїй групі вони посіли останнє місце, а переможець їхнього квартету, все та ж каталонська «Барселона», у фіналі перемогла італійську «Сампдорію».
У грудні 1991 року припинив існування СРСР (див.ВІДЕО останнього матчу динамівців у чемпіонатах Союзу). Україна стала незалежною державою. Після цього 13 грудня Федерація футболу України ухвалила рішення про вихід зі складу Федерації футболу СРСР.
За радянські часи, які вмістили в себе 54 чемпіонати країни, київське «Динамо» 13 разів ставало чемпіоном та дев’ять разів здобувало Кубок СРСР. Усі ці титули, окрім кубкового трофею 1954-го року, були здобуті за останні тридцять років. Команда, яка давно вже отримала європейське визнання, вступала в новий етап своєї історії – в історію незалежної України.
Футболісти
У 1991 році народилися нинішні футболісти «Динамо» Александар Драгович, Євген Макаренко, Сергій Сидорчук, Лукаш Теодорчик, а також гравці «Динамо-2» Євген Морозенко та Іван Спичка.
Деякі з них уже стали визнаними лідерами: приміром, захисник Александар Драгович є лідером у нинішньому сезоні за кількістю зіграних матчів у всіх турнірах, а півзахисник Сергій Сидорчук, ставши основним гравцем у «Динамо», закріпився й у національній збірній, забивши в минулому році кілька важливих м’ячів.
Захисник Євген Макаренко, отримавши важку травму, більшу частину осінньої частини сезону відновлювався, але до поновлення сезону має підійти у всеозброєнні, готовим до боротьби за місце у складі. Нападник Лукаш Теодорчик, прийшовши до «Динамо» з польського «Леха», ще має довести свою спроможність грати в основному складі. За тими матчами, в яких він виходив на поле, було видно його високий рівень, але конкуренція за місце в нападі у Лукаша чимала.
Пам’ятні матчі
Після того, як з команди пішла більшість основних гравців (Баль, Дем’яненко, Чанов, Литовченко, Протасов, Рац, Юран), розраховувати на високі досягнення на європейській арені вболівальникам «Динамо» було важко. Тим паче, у протистоянні з грізною «Барселоною», яка в усіх турнірах, де б не виступала, є ледь не головним фаворитом. Але молодій команді вдалося дати бій каталонцям із такими зірками у складі, як Субісаррета, Стоїчков, Лаудруп, Куман та іншими.
У домашньому матчі кияни доволі швидко пропустили, але в середині першого тайму завдяки влучному удару Сергія Заєця зрівняли рахунок. На жаль, перед самою перервою підопічні Анатолія Пузача пропустили вдруге, й відпочивати пішли, поступаючись у рахунку.
У другому таймі суперники забивали виключно з 11-метрової позначки – на влучний удар Стоїчкова не менш вдало відповів Олег Саленко. Підсумковий рахунок – 2:3 – залишав мало шансів «біло-синім», адже потрібно було не просто вигравати на «Камп Ноу», але й забивати при цьому мінімум да м’ячі.
Перший тайм поєдинку в Каталонії голів не приніс, а в другому на 62-й хвилині Сергій Юран, вдало замкнувши простріл Віктора Мороза, вивів гостей уперед. Відчувши, що можна створити сенсацію, динамівці побігли вперед, і той же Юран якимось дивом не забив другий м’яч. У підсумку, захопившись атаками, кияни на останній хвилині пропустили гол у відповідь та попрощалися, щоправда, з високо піднятою головою, з надіями пройти до наступного раунду.
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
