Два тижні тому «біло-сині» провели перший матч чвертьфінальної стадії Ліги чемпіонів, зігравши на виїзді внічию з чинним переможцем турніру – мадридським «Реалом» (1:1, голи – Шевченко, 55, Міятович, 67). Незважаючи на статус суперника, наставник нашої команди Валерій Лобановський залишився не зовсім задоволеним діями своїх підопічних.
«Ми знали, що на нас чекає дуже важкий поєдинок. Багато хто вважає результат цієї зустрічі нормальним. Що ж, для першої міжнародної гри, можливо, це й так. До команди в цілому в мене особливих претензій бути не може, але до окремих гравців вони будуть. Звичайно, в підсумку результат показує весь колектив, і цим результатом ми задоволені. Хоча обидва суперники могли виграти», – відзначив після гри Валерій Васильович.
На матч-відповідь, який, незважаючи на мінусову температуру, зібрав на НСК «Олімпійський» більше 83 тисяч глядачів (хоча, за неофіційними даними, їх було набагато більше – близько 90 тисяч), гості виходили з упевненістю у власних силах. Мадридці, у складі яких грали зірки світового масштабу (Пануччі, Йєрро, Роберто Карлос, Рауль, Зеєдорф, Морієнтес тощо), не сумнівалися, що досягнуть позитивного результату.
Динамівці й не прагнули змагатися із суперником у володінні м’ячем та перевагою, але «біло-сині» грамотно вибудували свою гру й, віддавши ініціативу гостям із Мадриду, діяли у своїй улюбленій манері на контратаках. «Реал» багато атакував та бив по воротах, загалом завдавши 14 ударів у бік воріт киян, шість із яких прийшлися в рамку, але жоден із них не змусив Шовковського діставати м’яча з сітки. «Сьогодні ми практично провалили першу половину матчу. З чим це пов'язано, однозначно відповісти складно, хоча була якась нервозність у діях гравців. Мабуть, усі дуже хотіли на рідному стадіоні, перед своїми вболівальниками зіграти якомога краще – і перегоріли. Тому перший тайм залишився за «Реалом». Хоча справедливості заради треба сказати, реальних загроз нашим воротам мадридці створили дуже мало», – висловив своє незадоволення першим таймом Валерій Лобановський після гри.
Після перерви мадридці вже почали помітно нервувати, адже нульовий рахунок їх не влаштовував. Кинувши більші сили на атаку, підопічні Джона Тошака почали все частіше пропускати швидкі контратаки «біло-синіх». Одна з них на 63-й хвилині стала фатальною для гостей – після блискучого пасу Белькевича віч-на-віч із воротарем втік Шевченко. Іллгнеру нічого не залишалося, як зупиняти не за правилами нашого бомбардира. Постраждалий сам узявся виконувати пенальті – після удару майже по центру воротар парирував, але Андрій встигнув першим на добивання та все ж добив м’яча у сітку.
А остаточний рахунок динамівці встановили за десять хвилин до кінця поєдинку. Атакувальний тандем «Динамо» створив гол, який і досі входить до числа найкрасивіших в історії Ліги чемпіонів – Шевченко віддав пас на Реброва, який перебував перед штрафним майданчиком, а сам прискорився у володіння суперника. Сергій, побачивши це, блискавичною підсічкою за спини захисників вивів партнера віч-на-віч із воротарем, і Андрій у падінні спрямував м’яча в кут.
«Коли я віддав Реброву передачу, то знав, що він зупиниться та буде чекати мене. Тому коли я вривався у вільну зону, він бачив напрямок, куди я втік, і я відчував, що Сергій зробить цю передачу, тому що по-іншому вона не проходила. Думаю, після першого забитого нами м'яча суперники почали помилятися, у них з'явилася нервозність. Їм потрібно було краще підготуватися до матчу, щоб мати хоч якісь шанси нас обіграти», – згадує події матчу автор дублю у ворота мадридського клубу Андрій Шевченко.
Ось так, завдавши лише два удари в рамку воріт суперника, «Динамо» здобуло перемогу над однією з найкращих команд світу того часу. «В цілому гра показала, що не тільки гроші, що дозволяють купувати суперзірок, вирішують результат справи. Фінанси, звичайно, важлива складова футболу, але все ж не головна. Ми на рівних билися з «Реалом» – міні-збірної світу. І якщо навіть «Реал» обтяжений внутрішніми проблемами, то це анітрохи не полегшує завдання суперникам іспанського клубу – на сьогоднішній день найзірковішого у світовому футболі. Тому наші хлопці заслуговують найтепліших слів. Ми їм казали перед матчем, що сьогодні переможе не тільки той, хто краще грає у футбол, а той, у кого виявиться твердішим характер, хто хоче виграти трошки більше, ніж суперник», – не приховував задоволення зовні завжди непорушний Валерій Лобановський у післяматчевому коментарі.
Ліга чемпіонів 1998/1999, 1/4 фіналу, матч-відповідь
17 березня 1999 року. Київ, НСК «Олімпійський», 83 160 глядачів
«Динамо» (Київ, Україна) — «Реал» (Мадрид, Іспанія) – 2:0
«Динамо»: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Косовський (Яшкін, 87), Шевченко, Ребров, Гусін, Хацкевич, Кардаш (Белькевич, 46).
«Реал»: Іллгнер, Пануччі, Роберто Карлос, Йєрро, Санчіс (Гуті, 71), Редондо, Рауль, Зеєдорф (Шукер, 66), Кампо, Морієнтес, Ярні (Карамбе, 81).
Голи: Шевченко (63, 80).
Нереалізований пенальті: Шевченко (63, воротар).
Попереджені: Ярні (1), Іллгнер (63), Йєрро (74), Редондо (84).
Учасник того матчу голкіпер Олександр Шовковський, який усю кар’єру присвятив виступам за «Динамо», також не без долі розчарування згадує виступи в Лізі чемпіонів 1998/1999. «Тоді «Динамо» перемогло за рахунок командної гри та злагоджених дій як в обороні, так і в атаці. Ті емоції для мене безцінні. Команда виконала величезну роботу для досягнення результату, але в кінцевому підсумку залишилося величезне розчарування від того, що нам не вдалося пробитися до фіналу. «Динамо» того зразка було здатне на це», – відзначає воротар.
Далі же були не менш легендарні матчі «Динамо» проти «Баварії» – домашні 3:3, при тому що по ходу поєдинку «біло-сині» вели в рахунку 3:1, та прикрі 0:1 на виїзді. І неприхована радість наставника «Манчестер Юнайтед» сера Алекса Фергюсона, який відкрито казав, що не хотів би зустрітися з «Динамо» у фінальному поєдинку.
#вэтотдень в 1999-м:
— UEFA.com на русском (@UEFAcom_ru) March 17, 2020
@DynamoKyiv - Реал 2:0@jksheva7 #ЛигаЧемпионов pic.twitter.com/VJwWSvmdk6
