Організатором змагань виступила польська Академія № 21. «Динамо» було вперше запрошене взяти у ньому участь.
За перше місце боролися 12 команд. Серед них: «Манчестер Юнайтед» (Англія), «Селтик» (Шотландія), «Валенсія» (Іспанія), «Херенвен» (Голландія) та київське «Динамо» (Україна).
Учасники були поділені на дві групи по шість команд у кожній, до стадії плей-оф виходило по чотири команди з групи. Разом із динамівцями за вихід із групи боролися «Херенвен», «Селтик», польські «Яслонія», «Легія» (Гданськ) та «Вісла» (Краків).
Турнір проходив у форматі шість польових гравців плюс воротар, грали команди на штучному полі, кожен матч тривав 18 хвилин.
- Якщо чесно, я сам не очікував, що рівень турніру буде таким високим, – зізнався наставник динамівців Валерій Краснощок. – За перший день ми зіграли п'ять поєдинків у підгрупі. У першій грі ми у важкій боротьбі переграли польську команду «Яслонія» – 1:0. Потім у зустрічі з голландським «Херенвеном» святкували перемогу 3:1, а хлопці діяли просто блискуче. Після цього зіграли внічию з «Селтиком» 1:1, причому відігратися шотландцям вдалося лише наприкінці матчу. Забігаючи наперед, зазначу, що «Селтик» узагалі виокремлювався своєю організацією та майстерністю. На шляху до фіналу вони в кожній грі забивали два м'ячі в перші 10 хвилин, а потім брали м'яч під контроль та доводили гру до логічного завершення. У завершальному відрізку групового етапу ми ще здолали «Легію» 3:0 та «Віслу» 3:1. У підсумку, набрали з «Селтиком» однакову кількість очок, але в них різниця забитих та пропущених м'ячів була на один пункт кращою. Тому вони вийшли з групи з першого місця, а ми – з другого. За регламентом команда, яка посіла перше місце в одній групі, грала з четвертим місцем у другій, а друге місце – з третім. Таким чином, ми вийшли на польську «Барселону». Гра була складною та рівною. Основний час завершився внічию 0:0, а в серії пенальті ми виявилися більш вдалими – всі наші футболісти забили одинадцятиметрові, й блискуче діяв воротар.
У півфіналі нам би дуже хотілося зіграти з «Манчестер Юнайтед», адже коли ще випаде така можливість? Але вони також по пенальті поступилися краківській «Віслі», давши нам можливість грати з поляками. Перші хвилин 10 ми повністю перегравали суперника, не забили два-три стовідсоткових м'ячі, а після контратаки суперника та прострілу вздовж воріт наш захисник зрізав м'яча у власні ворота. Серед хлопців почалася невелика паніка, але потім налагодили гру та дотиснули суперника, забили два м'ячі, не бажаючи доводити справу до серії одинадцятиметрових.
У паралельному матчі «Селтик» також у напруженій боротьбі по пенальті переграв «Валенсію», й у фінальному поєдинку ми знову зустрілися з шотландцями. Сама атмосфера фінального поєдинку була просто вражаючою! Грали гімни, була чудова церемонія виходу команд на поле, батьки дітей, які приїхали на гру, навіть розплакалися. У «Селтику» зібралися дуже індивідуально сильні хлопці. Видно, що тренер грамотно керує ними та виховує. Але нам вдалося за рахунок втілення тактичних задумок повернути гру на свою користь, не дати їм розвернутися, зіграти щільно. Якщо перші 5-7 хвилин домінував суперник, то потім ми перехопили ініціативу. Наш центральний захисник підключився до однієї з контратак, отримав передачу з флангу та забив вирішальний м'яч. Після пропущеного м'яча хлопці з «Селтика» знітилися, й ми спокійно довели гру до переможного завершення.
Звичайно, у наших хлопців було купа радості, ейфорія. Приємно, що з усіх 12-ти команд слабких майже не було, будь-який із учасників міг посісти як призове місце, так і останнє. Словом, усі ігри були бойовими.
Також вражаючою була церемонія нагородження, яка проходила під гімн Ліги чемпіонів, дітям вручили медалі, ми привезли додому красивий кубок, кожна дитина отримала футболку з емблемою організаторів та інші подарунки. Був феєрверк, усе, як у дорослому футболі (посміхається). Зрозуміло, що шотландські футболісти плакали, наші їх заспокоювали. Їдучи, вже всі разом обнімалися.
Хотілося б відзначити гру воротарів, які діяли на належному рівні, вважаю, на цьому турнірі вони обидва були найсильнішими. Особливо відзначив би Артема Фастова, який уже не перший турнір демонструє зрілу, надійну гру, багато рятував, у тому числі й у серії пенальті. Його в підсумку було визнано найкращим воротарем турніру.
В обороні відзначу Антона Боля – хлопчика з Житомира, який також отримав спеціальний приз найяскравішому гравцю. До слова, саме він забив вирішальний м'яч у фіналі.
У півзахисті найкращим був Денис Бунчуков, якого ми цього року запросили з клубу «Переможець».
Попереду виокремлювався нападник Кирило Попов із Ніжина, який грає в нас уже три роки. Загалом на турнірі він забив сім м'ячів та пояснив, що це через те, що він грає під 7-м номером (посміхається).
Окрім спортивної частини, в нас була ще чудова культурна програма. До обіду ми грали матчі, а о другій половині дня нас водили на екскурсії. У перший день нас повели до сольових шахт – єдиного у світі міста, яке знаходиться під землею. Ми спускалися до шахт різного рівня аж до третього та пробули там близько двох із половиною годин. Безумовно, це дуже вразило. А наступного дня, після церемонії нагородження, нас повезли на екскурсію до Кракова, діти побачили першу столицю Польщі, погуляли містом. А ввечері ми вирушили до аквапарку – там уже хлопці відірвалися на повну! Це їхній улюблений відновлювальний захід після таких емоційних та фізичних навантажень.
Тож турнір удався в усіх аспектах, а найголовніше – що вдалося уникнути травм.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
