Після ЧС-2006 збірна України не пробивалася до фінальної частини мундіалю. Проте, на всіх наступних форумах київське «Динамо» мало представників в інших збірних.
ЧС-2010
На Кубку світу в Африці зіграли два представники київського «Динамо».
Мілош Нінкович (Сербія) – 2 матчі
Сербія потрапила до групи, з якої їй цілком до снаги було виходити у плей-офф. Явним фаворитом квартету, звісно, була Німеччина, інші три збірні – Сербія, Гана й Австралія – у більш-менш рівній мірі претендували на 1/8 фіналу. Мундіаль для сербів почався невдало – поразка від представників африканського континенту в першому турі (0:1). У другому турі Сербія здобула сенсаційну перемогу над Німеччиною. Однак у вирішальному матчі групи команда Нінковича поступилася Австралії 1:2, яка чотири роки тому так само в третьому турі позбавила плей-оф Хорватію з динамівцем Єрко Леко. У матчах другого і третього туру взяв участь Нінкович, який виходив у стартовому складі.
Айіла Юссуф (Нігерія) – 1 матч
Збірна Нігерії також потрапила до групи з явним фаворитом – Аргентиною, яка, на відміну від Німеччини, усі свої три матчі виграла. Другу путівку до плей-оф розіграли між собою Греція, Нігерія та Корея. Команда Юссуфа після поразки у стартовому турі від Аргентини (0:1) поступилася і Греції (1:2), яка, у свою чергу, програла Кореї. У вирішальному матчі нігерійці зустрілися з корейцями. Матч завершився внічию 2:2, і до плей-оф вийшла Корея. Юссуф не виходив на поле у двох перших турах, що завершилися поразками його збірної, зате з'явився у стартовому складі на вирішальний матч.
ЧС-2014
На Кубку світу в Бразилії вболівальники «Динамо» мали привід повболівати відразу за три збірні – Хорватію, до заявки якої потрапили відразу два динамівця, Віда та Вукоєвич, а також Нідерланди з Джермейном Ленсом і Португалію з Мігелем Велозу.
Джермейн Ленс (Нідерланди) – 4 матчі, бронзові медалі
Динамівський вінгер Джермен Ленс став першим представником київського клубу, який посів третє місце на Чемпіонаті світу. Досі найкращим досягненням було четверте місце динамівців у складі збірної СРСР у 1966-му.
Збірна Нідерландів вразила весь футбольний світ у першому ж матчі, розгромивши діючих чемпіонів світу – іспанців – з непристойним рахунком 5:1. При цьому Іспанія вела в рахунку до 44-ї хвилини, однак у другому таймі Нідерланди показали космічний футбол. Ленс вийшов на поле на 79-й хвилині, замінивши одного з героїв матчу, «летючого голландця» Робіна ван Персі, який оформив дубль.
У другому турі команда Луї ван Гала здобула ще одну видовищну перемогу, над Австралією (3:2), а в третьому дотиснула в кінці зустрічі Чилі (2:0). У грі з австралійцями Ленс також вийшов на заміну, а в матчі з Чилі вийшов у старті і був замінений за рахунку 0:0 на Депая, який забив другий гол.
У переможному матчі 1/8 фіналу з Мексикою (2:1) Ленс на поле не виходив, а у чвертьфіналі з Коста-Рікою знову вийшов на заміну. Гра завершилася нульовою нічиєю, а в серії пенальті перемогу здобули Нідерланди. З рахунком 0:0 завершилася і півфінальна зустріч з Аргентиною, проте на цей раз серію пенальті голландці програли. Ленс у цьому матчі участі не брав, як і в грі з Бразилією за третє місце, у якій Нідерланди перемогли з рахунком 3:0.
Мігель Велозу (Португалія) – 3 матчі
Португалія потрапила до достаньо нескладної для себе групи, фаворитом якої була Німеччина, а збірні Гани і США вважалися доволі прохідними суперниками для Кріштіану Роналду і компанії.
Однак уже перший тур показав, що в грі португальців не все добре – розгромна поразка від майбутніх чемпіонів, німців, з рахунком 0:4. Ключовим стало протистояння в другому турі з США, у якому «європейські бразильці довго вели в рахунку, проте в кінцівці зустрічі вже поступалися 1:2 після голу Клінтона Демпсі. Проте, гол Варели подарував надію на третій тур. У ньому португальці не без проблем обіграли Гану завдяки пізньому голу Роналду, але все одно поступилися другим рядком США за різницею м'ячів. Велозу був гравцем стартового складу своєї збірної. Щоправда, закінчував мундіаль Мігель граючи на позиції лівого захисника, куди Паулу Бенту змістив його зі звичного місця в центрі поля після травми Фабіу Коентрау.
Домагой Віда (Хорватія), Огнен Вукоєвич (Хорватія) - 0 матчів
Збірна Хорватії невдало виступила на ЧС-2014. Дві поразки у трьох матчах групи не дозволили «картатим» вийти до плей-оф. З однаковим рахунком 1:3 Хорватія поступилася Бразилії та Мексиці, які набрали по 7 очок, а перемога над Камеруном з рахунком 4:0 дозволила хорватам посісти лише третє місце в групі. Віда та Вукоєвич у матчах мундіалю на поле не виходили.
ЧС-2018
Цю невдачу Хорватія сповна компенсувала вже на наступному мундіалі, де дійшла до фіналу і завоювала срібні медалі. Таким чином Йосип Піварич перевершив досягнення Джермейна Ленса і першим із динамівців потрапив до фіналу Кубка світу.
Йосип Піварич – 4 матчі, срібні медалі
Свій шлях до вершини хорвати почали з перемоги над Нігерією (2:0), після чого створили сенсацію, розгромивши Аргентину з Мессі у складі – 3:0. Завершили групу підопічні Златко Даліча зі стовідсотковим показником, обігравши Ісландію (2:1). У цьому матчі вперше за мундіаль зіграв Піварич, провівши на полі всі 90 хвилин.
В 1/8 фіналу хорвати перемогли в серії пенальті Данію після нічиєї в основний час 1:1, в 1/4 – господарів мундіалю Росію після нічиєї в основний (1:1) і додатковий (2:2) час. Гол в овертаймі забив екс-динамівець Домагой Віда, який на цій світовій першості вже був гравцем основного складу. Піварич в обох матчах виходив на заміну замість основного лівого захисника Івана Стрініча. У матчі з Данією Йосип не реалізував свій удар у серії пенальті.
У півфінальному поєдинку зі збірною Англії основний час знову завершився внічию 1:1. Цього разу до серії пенальті справа не дійшла – хорвати вирвали перемогу в екстра-таймі завдяки голу Маріо Манджукіча. Піварич замінив Стрініча вже по ходу додаткового часу.
У фінальному поєдинку Йосип не зіграв. Стрініча в кінці зустрічі замінив нападник Марко Пьяца. Хорватам потрібно було рятувати гру, але вони все ж поступилися збірній Франції, яка заслужено стала чемпіоном світу. А срібні медалі дісталися Піваричу, Віді, а також ще одному динамівцю Огнєну Вукоєвичу, який входив до тренерського штабу хорватської збірної.
