Дорогі українці, українки!
А також усі партнери України у нашій Європі, передусім у Польщі.
Зараз хочу звернутися до всіх, хто памʼятає, що означає повний сенс слова «солідарність». Слова, яке так сильно змінило історію всієї нашої Європи на краще. Це було. І багато в чому є. Але ми бачимо й надмірну та несправедливу політизацію зараз, через яку спільні досягнення можуть почати розсипатися. Саме так розсипатися, як українське збіжжя, яке, на жаль, світ побачив на польських дорогах, грубо викинутим із машин та вагонів. Це зерно, яке з великими труднощами вирощують наші фермери, наші селяни попри всі складнощі безжальної російської агресії. Попри обстріли. Часто – на тих полях, які довелося розміновувати. Попри загрозу спалення ракетними й дроновими ударами елеваторів та підприємств. Ціна українського зерна для нас особлива. Як і будь-якої іншої продукції, яку виробляє у цей час наша економіка. Це воєнна економіка. Підприємства, які працюють і дають Україні змогу забезпечувати фронт, а отже, і збереження нашої незалежності – нашої свободи, а отже, і вашої свободи.
Україна завжди памʼятатиме польський вибір, зроблений 24 лютого у відповідь на російське вторгнення. Це був вибір на користь спільної сили. На користь того, що ми маємо спільно вигравати битви на Дніпрі, щоб не довелося шукати способів робити нове чудо на Віслі. Мільйони поляків були й залишаються з нами – і серцем, і справою. І я вдячний їм усім. І я вдячний усім зараз, хто не мовчить і підтримує справедливе рішення заради наших спільних інтересів. І, я думаю, кожен зрозуміє, що Україна не може змиритись із тим, що відбувається на кордоні між нашими державами. І тим паче з тим, що там почали з'являтися відверті пропутінські гасла. Це неправильно. І антисолідарно. І, зокрема, у вчорашньому випадку із нашим зерном, яке висипали з вагона, – це було ще й просто неправдиво. Бо ані грама з того збіжжя не везли в Польщу на продаж, не везли на польський ринок. Зараз немає жодного погодження на експорт у Польщу зерна з України. Хоч це для українських виробників очевидно невигідно, але ми дотримуємося цього, бо відносини з Польщею для нас – безумовний пріоритет національної безпеки. Наше партнерство – України та Польщі – це захист національної безпеки – і нашої, і вашої. І ця історія з аграрною торгівлею тягнеться далеко не перший день, а багато місяців. Багато що сталося за цей час. Але всі бачать, що в ситуації досі значно більше політики, ніж економіки. І тільки в Москві зараз радіють. І коли наші українські водії стоять заблоковані на польських дорогах, це говорить про те, що політикам варто активізувати справжній діалог. На всіх рівнях. І результат.
Україна цінує відносини з Польщею – усі аспекти наших відносин. Контакти між людьми. Оборонну й політичну співпрацю, яка завжди робить наші народи тільки сильнішими. Взаємодію у Європі. І, звичайно, ми цінуємо наші економічні відносини, нашу взаємодію в торгівлі. І ми прагнемо все це зберегти. Україна прагне спільно та справедливо розв'язати ситуацію на кордоні – абсолютно прагматично.
Я хочу звернутися до польського суспільства та засвідчити українську вдячність кожному й кожній, хто розділяє політичні маніпуляції та фундаментальні питання національної безпеки. Я хочу звернутися до уряду Польщі – до пана Премʼєр-міністра Туска та міністрів. Я доручив нашому уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні між нашими державами. Глава уряду України, увесь наш уряд від логістики до аграрного сектора і, звичайно, міністр оборони України, бо ця блокада на кордоні, на жаль, додає загроз і для постачання зброї нашим хлопцям на фронт. І я прошу тебе, Дональде, пане Премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане Президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити. Я готовий бути також на кордоні разом із нашим урядом. І я хочу звернутися зараз до Єврокомісії: треба зберегти єдність у Європі. Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у цій зустрічі взяв участь представник Єврокомісії – також заради спільних інтересів і припинення політичних маніпуляцій.
Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь. Не можна принижувати одне одного, не можна принижувати ані українських, ані польських фермерів. Нам потрібна єдність. Нам потрібні рішення – між нами, Україною та Польщею, та на рівні всієї Європи.
Ми можемо зробити все, щоб перегорнути цю неприємну сторінку та наступною сторінкою наших відносин знову зробити виключно співпрацю та взаємну силу.
Слава Україні!