Після того, як гравці вдосталь награлися в пінг-понг, а потім, потиснувши один одному руки, із запалом позитивних емоцій поступилися своїми ракетками іншим бажаючим, Женя Макаренко із задоволенням поспілкувався з кореспондентом офіційного сайту «Динамо» (Київ).
Про відпустку та відвідування Барселони
- Розкажи, як провів велику відпустку після насиченої першої частини сезону?
- Після Нового року я вже потрошку самостійно почав повертатися до футболу – займався за своєю програмою, грав із друзями у футбол – «дир-дир» та через сітку. І на базу приїжджали. Знаю, що багато хлопців підтримували форму під час зимової перерви. Думаю, це обов'язково потрібно робити, тому що півтора місяці паузи часом вибивають із тонусу.
- Чи вдалося відпочити за три вихідних дні, відведених після першого збору?
- У перерві між зборами ми з Сашею Рибкою та його сім'єю залишилися в Іспанії та полетіли до Барселони. Я вперше побував там, і в мене залишилися хороші враження. Це дуже гарне місто! Всім, хто там ще не був, раджу побувати. Трошки погуляли, відпочили, й тепер із хорошими емоціями на другий збір, тренуватися!
Про враження від зборів
- Чи доводилося тобі раніше грати таку кількість матчів під час періоду підготовки, як зараз?
- Можливо, таке, як зараз, і не доводилося. Але не дарма ж вважається, що найкраще тренування – це гра, адже саме в ній ти проявляєш своє мислення, свої фізичні кондиції, те, як ти думаєш на полі тощо. Контрольний матч – це свого роду іспит для футболіста. За такими іграми тренеру легше визначити, в якому стані перебуває футболіст на даний момент. Ми провели багато контрольних матчів на першому зборі, де всі грали по тайму, всім дали ігрову практику, яка необхідна кожному.
- Позаду перший збір, уже розпочався другий. Як ти оціниш свою готовність на даний момент?
- У фізичних кондиціях я зараз набагато легше почуваюся. Мені вже легше даються ті навантаження, які були й на першому зборі. І вже почав, як кажуть, «не гавкати на м'яч», а поводитися із м'ячем на «ти» (посміхається).
- Порівняно з першою частиною сезону, команда додала в зіграності?
- Із кожною грою зіграність стає все кращою. Під час першої гри всі недостатньо розуміють один одного, можливо, трохи забули після зимової паузи. Але з кожною наступною грою, й тренерський штаб відзначає це, стають усе краще награні комбінації, зіграність, взаємна підстраховка та інші компоненти командної гри. Я думаю, за майбутні п'ять контрольних ігор ми ще більше зіграємося.
- Чим, на твій погляд, буде відрізнятися другий збір від першого? Які плани на цей збір ставиш перед собою особисто?
- На початку першого збору ми переважно працювали над фізичними кондиціями. Це необхідно, ніхто цю задачу не знімає. Потрібно пробігтися, потрібно набігати фартлек, інші вправи. А на другому зборі вже більше будемо наближатися до гри з «Валенсією», награвати комбінації, удосконалювати зіграність.
- Чи складно грати контрольні матчі після таких насичених тренувань, із «важкими» ногами?
- Перші ігри, коли почалися фізичні навантаження, було важко – немає свіжості, легкості. Тренерський штаб це розуміє, але нам пояснюють, що, хоч нам і важко, це потрібно.
Про «Валенсію»
- З того часу, як ти дізнався ім'я майбутнього суперника «Динамо», чи дивився ти якісь ігри за участю «Валенсії»?
- Так, я дивився кілька матчів. Зокрема, їхню нещодавню гру проти «Барселони». Хороша команда, виграти в неї нелегко. Думаю, найближчим часом ми будемо детально розбирати все з тренерами, розкладати по поличках.
- Чи оцінював ти свого потенційного опонента на фланзі – Соф’яна Фегулі, який узяв участь у всіх трьох голах у ворота «Барси» й був ледь не найкращим на полі в тій грі? Уявляв, як будеш йому протистояти?
- Так, я подивився в загальних рисах. Буде нелегко, але можу з упевненістю сказати, що намагатимуся зробити все, щоб перемога була за нами!
- Як ти оцінюєш шанси «Динамо» на успіх у двоматчевій дуелі?
- Непереможних команд немає. Нещодавно «Динамо» вже перемагало «Валенсію», коли Артем Кравець забив два голи. Думаю, й зараз «темна конячка» зробить свою справу! (посміхається)
Про Тремулінаса та конкуренцію
- Переходу Тремулінаса в оренду ти швидше зрадів чи засмутився? Адже саме Бенуа, фактично, був основним твоїм конкурентом за місце у складі...
- У першу чергу, не вважаю, що я залишився без конкуренції й тепер є основним лівим захисником. У нас на кожну позицію на полі тренується як мінімум пара футболістів. Є ще ціла низка футболістів, які можуть зіграти на цій позиції.
Що стосується Бенуа... Думаю, він порахував такий крок за потрібний. В одному інтерв'ю він казав, що це наблизить його до збірної Франції, що там тренери збірної на нього будуть звертати більше уваги. Я можу лише побажати йому успіху й щоб його мрії здійснилися.
- Чи важко було конкурувати з Тремулінаса, адже він спочатку мав практично гарантоване місце в основному складі?
- Звичайно. На початку сезону, коли його тільки підписали, в мене навіть були думки піти в оренду. Але після розмови з Олегом Володимировичем я вирішив усе ж таки залишитися. Він мені дав шанс, і я намагаюся виправдовувати цю довіру, і, дай Боже, надалі мені також будуть довіряти.
Моє завдання – додавати у своїй грі, постійно посилювати свої ігрові якості.
- Яким тобі запам'ятався Тремулінас? Чи перейняв ти у нього якийсь досвід?
- Можу сказати, що це дуже хороший, різнобічний гравець. Багатьом крайнім захисникам варто повчитися у нього. Я для себе теж дещо відзначив.
- Після переходу Тремулінаса в оренду кого ти бачиш своїм конкурентом за місце у складі?
- На моїй позиції грають Андрій Цуріков, Євген Селін, який уже тренується в загальній групі. Але, думаю, не лише вони можуть спокійно зіграти зліва в захисті, адже у нас у команді багато різнопланових футболістів. Та й я можу зіграти й у середині поля, й навіть праворуч, для мене це не складе величезної проблеми. Потрібно працювати на кожному тренуванні та поступово додавати.
- Багато людей, у тому числі й президент клубу, відзначають твій прогрес. Можна сказати, що ти став відкриттям першої половини сезону для «Динамо». Як ти реагуєш на ці відгуки?
- Безумовно, мені приємно чути такі слова від президента клубу. Але я думаю, що на таких досягненнях у жодному разі не варто зупинятися. Як я казав комусь зі своїх близьких, хочу досягти ще багатьох мікро-досягнень, щоб наступного року міг сказати, що я провів рік плідно та виріс.
- У нещодавньому інтерв'ю ти сказав, що ще не можеш назвати себе гравцем основного складу. Ця думка не змінилася?
- Я абсолютно погоджуюсь із думкою Олега Володимировича стосовно цього. Він каже, що нікому місце у складі не забезпечене. Ти маєш ретельно працювати на підготовчих зборах, брати участь у контрольних матчах, доводити в них свій рівень, щоб у найближчому матчевому відрізку в чемпіонаті та Лізі Європи до складу ставили тебе, а не когось іншого.
- Після переходу Тремулінаса тренерський штаб точно тебе бачить, перш за все, на місці лівого захисника. Ти сам хотів би грати в півзахисті, як раніше, або ця позиція вже стала для тебе такою ж рідною?
- Якщо тренерський буде ставити мене зліва, нічого не матиму проти. Я їхню думку поважаю й буду намагатися виконувати все, що від мене вимагають. Я радий, що в мене повірили, й буду намагатися покращувати свої якості.
Про перспективи вихованців клубу
- Чи відчуваєш ти, що вже прийшов час покоління молодих гравців – тебе, Калитвинцева, Рижука та інших?
- Думаю, що кожен футболіст має в першу чергу думати про тренування, працювати над собою, і рано чи пізно його час має прийти, йому мають дати шанс. Якщо людина працює, навіть після тренувань, що не опускає руки у важких ситуаціях, рано чи пізно всі ці старання мають бути винагороджені.
Наші вихованці, молоді українці, мають бути на виду, залучатися до першої команди, тренуватися, щоб розуміти рівень, до чого потрібно прагнути й що від них будуть вимагати.
Хлопці працюють, стараються, у них уже більше впевненості в порівнянні з першими тренуваннями та іграми. Коли тренер довіряє тобі, ти набагато швидше адаптуєшся в колективі в плані футболу, розумієш партнерів швидше, на тебе ніхто особливо не кричить, тобі легше, ти вільно граєш у футбол.
- Чи слідкуєш ти за виступом динамівців, які, як і ти сезоном раніше, грають в оренді за «Говерлу»?
- Так, ми спілкуємося – дзвонимо один одному, листуємося. У всякому разі, не втрачаємо зв'язок. Вони розуміють, яким потрібно бути підготовленим, щоб заграти в «Динамо», й до цього прагнуть.
* фото А.Лукацького
