«Бочка» Діогена
Якщо, прогулюючись по Роттердаму, ви опинитеся біля знаменитого Бріненоордбругского мосту, першим на що ви звернете увагу буде нескінченний потік машин. Ну а потім ... А потім ви побачите легендарний "Де Кайп". З того самого дня, як легендарний Леен Венте вперше послав м'яч у новенькі ворота щойно відкритого стадіону, арена без перебільшення, стала храмом для кожного шанувальника найпопулярнішого клубу міста. "Де Кайп" це "Феєноорд", і "Феєноорд" це "Де Кайп".
Людині, яка жодного разу не бачила домашню арену "Феєноорда", складно зрозуміти, чому вона отримала таку дивну назву - "De Kuip" або "Бочка". Пояснення ж такого незвичайного факту лежить на поверхні - таким "іменем" стадіон зобов'язаний виключно своєму зовнішньому вигляду, який нагадує житло Діогена: практично повністю вертикальний фасад з круглим дахом, а "на дні", подібно до еля, іскриться і зеленіє чудовий газон ...
Поле радощів і трагедії
На відкритті домашньої арени наших суперників у 1937 році були присутні 37 825 глядачів, що відразу стало новим рекордом відвідуваності в Нідерландах. Але це був лише початок. На кожен домашній матч "Феєноорда" приходило все більше і більше вболівальників. Кожен тур оновлював цей рекорд, який незабаром виріс до 40000, і досяг на клубному рівні 53 000 на товариській грі з лондонським "Арсеналом".
Проте не так все гладко було в історії "Бочки", як, втім, і всіх Нідерландів. Лише через декілька років після успішного відкриття, Європу захопила війна. "Де Кайп" став одним з об'єктів німецьких бомбардувань, а під час окупації поле стадіону використовувалось як табір для голландських євреїв і борців Опору. Чотирнадцятого травня 1940 року над стадіоном і взагалі нависла загроза знесення. На щастя, цього не сталося - його порожні трибуни і брудне запорошене поле, довгі роки були порожнечею на півдні Роттердама. "Фееноорд" переїхав на свою стареньку арену на Кривий піщаній доріжці, і після цього "Бочка" лише одного разу привернула увагу міста: в листопаді 1944 року, коли результат війни вже був зрозумілий, каральні військові загони нацистів зігнали на поле "Де Куйпа" тисячі людей , і провели масові розстріли, втопивши колись зелений газон в крові безневинних жертв.
Відродження
Відродження "Де Кайпа" почалося відразу після Визволення. У перші повоєнні роки середня відвідуваність "Бочки" коливалася в районі 20 000, але вже в сезоні 1947/1948 років, коли "Фееноорд" був близький до чемпіонства, на трибуни його домашньої арени приходило більше 32 000 уболівальників.
Футбол розвивався небаченими темпами, заволодіваючи душами все більшої кількості голландців. У сезоні 1956/1957 років "Бочці" підкорилася цифра в 40 000, а рекорд відвідуваності був встановлений 4 червня 1964 року. Всі квитки (64368 штук) на матч проти "Херенвена" були розпродані за декілька днів, і раптом з'ясувалося, що шанувальники фризької команди також хотіли спостерігати за грою. Щоб уникнути непорозумінь з поверненням квитків, і, в той же час, надати законне право на відвідування гостьовим фанам, на "Де Кайпі" терміново було зведено допоміжну трибуну на дві з половиною тисячі, де і розмістилися вболівальники "Херенвена".
Нові часи
30 березня 1994 з'явився проект нового "Де Кайпа" який був повністю допрацьований і прийнятий до реалізації.
Реконструкція зробила з "бочкою" дивовижне перетворення. Сучасні матеріали з алюмінію, сталі та скла надали "Де Кайпу" привабливого вигляду і блиску. Зведений навіс був виконаний у формі третього кільця над трибунами і надав стадіону завершеного вигляду. Тепер "Де Кайп" здавався більшим, і коли на Роттердам опускалась ніч, стадіон в світлі своїх вогнів виглядав не футбольною ареною, а величезної літаючої тарілкою.
Крім зовнішнього вигляду, "Де Кайп" змінився і зсередини. Новенькі роздягальні та душові створювали затишний комфорт для футболістів, які готувалися до матчу. Тунель, що веде до поля також являє собою полотно гордості, на якому зображені всі знаменні події в історії "Бочки". Зникли останні стоячі місця, а колись сучасні, а нині безповоротно застарілі стільчики були замінені на нові пластикові темно-сині сидіння. Сектори тепер розділяють не металеві решітки, пошарпані часом, а прозоре ударотривке скло. Але попри всі ці нововведеннях, що дозволили "Де Кайпу" конкурувати з найдосконалішими футбольними аренами, стадіон зумів зберегти атмосферу минулих років, коли футбол в Помаранчевому королівстві робив свої перші кроки, а його віддані шанувальники юрбилися в бруді навколо темного клаптика землі ...
Сьогодні "Де Кайп" не просто стадіон. Це храм футболу. Це місце, освячене легендами Гри. Пушкаш і Ромаріо, Ейсебіо і Веа, Кройфф і Куман, Гулліт ... Все в цьому місці буквально дихає футболом, під пильним поглядом трибун, що бачили чудові матчі, один з яких між «Феєноордом» і «Динамо», будемо сподіватися, чекає на всіх нас 7 серпня о 21.00 за київським часом. Відлік годин до початку гри пішов ...
* використані витримки з www.feyenoordfc.org
