Про це почесний президент ФФУ заявив в ексклюзивному інтерв'ю «Футбольному клубу», коментуючи низку резонансних інцидентів на українських аренах.
- Григорію Михайловичу, останні події на стадіонах продемонстрували очевидні проблеми вітчизняної системи безпеки на футбольних матчах. Чи є спосіб вирішити цю проблему?
- На жаль, ми знову й знову піднімаємо дане питання. Пам'ятаєте, скільки галасу було після інцидентів із масовим вибіганням глядачів на газон НСК «Олімпійський» минулого сезону? Тоді я казав, що самі собою проблеми не зникнуть – потрібно засукати рукава та працювати щодня, по 24 години на добу, в першу чергу з публікою. Необхідна більш ефективна профілактика хуліганської поведінки та інших проявів насильства на трибунах.
За прикладами ходити далеко не потрібно – не так давно Україна продемонструвала найвищий рівень організації безпеки на футбольних змаганнях під час фінального турніру ЄВРО-2012. Відповідний досвід є – його потрібно використовувати, збагачуючи останніми розробками в цій сфері.
Що стосується існуючої методики забезпечення правопорядку на футбольних стадіонах нашої країни, то давно назріла необхідність її перегляду – як у рамках чинних регламентних та загальноправових норм, так і в перспективі більш ефективного та системного підходу на законодавчому рівні.
- Ви говорите про зміни в законодавстві?
- Саме так. Ось дивіться – нещодавно було прийнято закон про боротьбу з корупцією у спорті, співавтором якого став президент ФФУ Андрій Павелко. Це доводить, що подібні – найважливіші для повноцінного розвитку футболу – рішення цілком реально провести через наш парламент.
Відповідні структури нарешті отримали необхідний інструментарій для боротьби з нечесними діями збоку безпосередніх учасників футбольного процесу – гравців, тренерів, суддів, керівників клубів, агентів тощо. Але тепер цілком очевидно, що прийшов час зайнятися питанням відповідальності й іншої сторони – глядачів на стадіоні.
- Невже нинішніх законів недостатньо, щоб забезпечити порядок на трибунах?
- На даний момент доводиться констатувати, що існуючі покарання за неадекватну поведінку на футбольних стадіонах просто смішні й жодним чином не стають стримуючим фактором для потенційних порушників. Більшість проступків недисциплінованих уболівальників кваліфікуються як дрібне хуліганство й не тягнуть за собою відчутних санкцій.
Вибіг на поле «поговорити» з голкіпером у матчі, який показують у прямому ефірі національного телебачення? Отримай символічний штраф. Вирішив із групою товаришів відлупцювати вболівальників, які не сподобалися? Можеш узагалі уникнути покарання, якщо потерпілі з якихось причин не подали заяву до міліції. Підозрюю, що зазвичай так і відбувається – можливо, багато в чому саме тому й стався відомий епізод на матчі «Динамо» – «Челсі»...
- Чи не думаєте, що посилення покарань можуть сприйняти як якусь «війну» проти вболівальників?
- Я не кажу про яке-небудь обмеження прав уболівальників. Тим паче, немає чого побоюватися законослухняним відвідувачам стадіонів. Проте, всі мають розуміти: між «п'яним забігом» у себе на подвір'ї та на футбольному полі, через який може бути зірваний матч, спровоковані безлади на трибунах, а згодом застосовані санкції до арени, клубу або збірної – велика різниця. І відповідальність – теж має бути різною.
Можливо, є сенс окремо класифікувати подібні проступки на внутрішніх та міжнародних матчах, оскільки в останньому випадку серед іншого постає питання іміджу всієї країни, поліпшення якого є одним із головних національних інтересів у наш час.
- Що ще необхідно, окрім підвищення відповідальності порушників правопорядку?
- У цьому контексті також виникла необхідність у законодавчому забезпеченні організаторів матчів та правоохоронців чіткішими й ефективними механізмами ідентифікації порушників, їхнього оперативного ізолювання та подальшого недопущення на футбольні арени.
Це, в тому числі, допоможе Україні швидко та безболісно ратифікувати майбутню Конвенцію Ради ЄС із безпеки проведення спортивних змагань, про яку на нещодавній нараді в Будинку футболу казав керівник відділу УЄФА зі стадіонів та безпеки Марк Тиммер. До слова, імплементація даної конвенції допоможе Україні в боротьбі за проведення серйозних футбольних заходів, у тому числі й фіналу Ліги чемпіонів 2018 року.
- Потенційні зміни в законодавстві можуть виходити за рамки футболу, чи не так?
- Так, як й у випадку з антикорупційним законом, контекст може бути загальноспортивним. І у зв'язку з цим хочеться побачити активну позицію не лише ФФУ, стурбованої масштабом виникаючих проблем, які можуть завадити реалізації її амбіційних проектів. До процесу також варто приєднатися міністерству молоді та спорту й іншим структурам, які мають законодавчу ініціативу.
