- Ігорю Володимировичу, результат і зміст гри послужить активом для вашої команди?
- Звичайно ж, активом. Команда-суперниця збалансована в усіх лініях, у ній якісно підібрані гравці. Позитивний момент - це те, що наша команда витримала ритм до кінця гри. Те, про що ми домовлялися на установці - швидкі переходи з оборони в атаку, насичення зон флангами - все це вийшло, і це зіграло. Ми забили два м'ячі, й у нас були моменти, щоб забити ще. Зрозуміло, що були моменти й у суперника, я гадаю, глядачам сподобався матч, була обоюдогостра гра, дві команди демонстрували якісний футбол. Тому, вважаю, за моментами нічия більш закономірний результат, хоч ми і вели в рахунку 2:0.
- У багатьох ситуаціях команду рятував Кучерук. Як ви оціните його гру?
- У першому таймі він грав трохи низько, і в перерві ми попросили його, щоб він більше страхував своїх захисників, тому що «Інтер» моментами грав довгими передачами за спину нашим захисникам. У другому таймі це у нього непогано виходило. Він нас дуже багато разів рятував, тому не варто звинувачувати його за помилку, якої він припустився під час пропущеного гола. Це футбол. Я гадаю, це буде для нього хорошим уроком. Головне, щоб він не розкисав і продовжував далі впевнено грати. Нічого страшного не сталося. Молоді воротарі вчаться, адже всі знають, що воротарі набираються досвіду ближче до тридцяти років.
- Шапаренко сьогодні був справжнім лідером на полі?
- Він сьогодні зробив величезний обсяг роботи. Так, у першому таймі у нього емоції зашкалювали, він і з арбітром розмовляв. У перерві ми попросили його, щоб він прибрав усі ці непотрібні розмови і спрямував усю свою енергію на гру. Він виконав великий обсяг роботи, повертався до захисту, допомагав крайнім оборонцям. Він проявив лідерські якості, та й усі хлопці 98-го року народження дійсно сьогодні були лідерами на полі.
- Прокоментуйте епізод із призначенням пенальті.
- До цього призвела недосвідченість. Він пішов у відбір, емоції зашкалювали, і він по епізоду пішов у підкат ззаду. Такі індивідуальні помилки трапляються, коли пульс за двісті ударів на хвилину, коли ти вже не розумієш, граєш на емоціях. Ми добиваємося того, щоб навіть за пульсу у двісті ударів вони розуміли і усвідомлювали, що вони роблять. Тоді буде прогрес. Але я думаю, в будь-якому випадку таку гру потрібно записати до активу.
- До кінця матчу в багатьох хлопців ноги зводили судоми. Чи не вплинула на втому не найкраща якість газону?
- А як по-іншому може бути?! Так і повинно бути: скільки є сил, стільки гравці повинні залишати на футбольному полі. Якщо ти десь не добіжиш або даєш слабину - замість тебе гратимуть інші. Те, що судоми зводили, говорить про те, що вони максимально викладалися, добігали до кінця. Тих, хто виклався до кінця, замінюють інші гравці. Що стосується поля - умови однакові для обох команд. І ми створювали хороші моменти, і суперники, обидві команди добре контролювали м'яч, тому поле для таких ігор не має значення.
- Яскравою крапкою став би гол Янакова, коли тільки стійка врятувала ворота «Інтера» наприкінці зустрічі?
- Звичайно, завжди хочеться вигравати, забивати. І Булеца в порожні ворота не влучив, але це футбол. Виграє той, хто забиває більше голів.
- Як ви будете вибудовувати стратегію на матч-відповідь?
- Уже після приїзду до Києва розберемо гру і будемо будувати стратегію. Ми вивчили суперника, але і суперник теж нас вивчив. Повернемося до України - проаналізуємо гру. «Інтер» активно грає в зоні атаки, атакує великою групою гравців, тому сьогоднішній результат - 2:2 - говорить про те, що й у Києві буде дуже цікава гра, до якої ми, безумовно, підготуємося і будемо битися за позитивний результат.
*фото А. Лукацький
Copyright © FC Dynamo Kyiv
