- Ігоре Михайловичу, ви посміхаєтеся, значить, нічийний результат вас задовольнив?
- Враховуючи те, що ми програвали й на останніх хвилинах врятували гру, так. Це свідчить про те, що команда боролася до кінця й, вважаю, здобула дуже важливе очко. Це свідчить про те, що в нас є команда. Ми не опустили руки, як це було раніше. Зрівняли рахунок, при тому, що суперник був непростим, а ми три роки не грали в Лізі чемпіонів. Ми сьогодні отримали неймовірний досвід. Думаю, ця нічия додасть команді впевненості в подальшому.
- Відсутність Андрія Ярмоленка стала суттєвою втратою?
- Дійсно, «Динамо» без Ярмоленка це одна команда, а з Ярмоленком — абсолютно інша. Думаю, якби Андрій сьогодні був на полі, то, в усякому разі, в атаці ми виглядали би набагато сильнішими. Але так склалися обставини. Ми плануємо, а Бог вирішує. Сьогодні вночі в Андрія несподівано сталося вірусне отруєння. Так, як хотів грати Ярмоленко, не хотів, мабуть, ніхто. Ви ж, напевно, знаєте, у нього народилася дитина, з чим ми його й вітаємо. Моє рішення залишити Ярмоленка в команді сьогодні продемонструвало, що в атаці ми втратили. Але дякую хлопцям, що вони відіграли й за Андрія, й за себе, зробили на полі все, що могли.
- Ви оцінюєте гру більш позитивно, ніж експерти...
- Я оцінюю гру емоційно. Звичайно, були моменти, які могли не подобатися не просто експертам, а справжнім професіоналам, які грали на найвищому рівні. У всякому разі, їхня оцінка об'єктивна. Але, загалом, ми грали з великою самовіддачею та продемонстрували сьогодні на полі все, що могли на сьогоднішній день. Казати, що ми закидаємо шапками «Порту», було б смішно, незважаючи на те, що в них сталися великі кадрові зміни. Не забувайте, що й ми втратили сьогодні провідного футболіста.
- На який підсумковий результат у групі ви розраховуєте в грудні й чого чекаєте в ігровому плані від виступу команди в Лізі чемпіонів?
- Насамперед, я хотів би, щоб команда демонструвала самовіддачу, віддячувала глядачам своєю грою, не опускала руки, як би не складався поєдинок, із першої й до останньої хвилини кожного матчу. Звичайно, мені б хотілося, щоб наша команда вийшла з групи. Таке завдання стоїть перед командою, й вони це знають. Мотиваційний фон для цього у гравців достатній, і я маю на увазі не лише грошовий, але й професійний. На цьому рівні всі хочуть себе проявити. Якщо вони хочуть із часом грати на більш якісному рівні, у сильніших чемпіонатах, вони мають демонструвати свої найкращі якості тут, оскільки за чемпіонатом України в Європі особливо не стежать.
- Хотіли би ви переглянути з нами у студії голи?
- Я завжди хочу дивитися голи, які забиває «Динамо» (Київ)!
- Ви вірили в те, що «Динамо» зрівняє рахунок?
- Я завжди вірю до останнього. Мені нічого не залишається робити. Навіть коли призначили штрафний, мені здалося, що в нас є шанс забити. Загалом, так і сталося.
Знаєте, можна виграти перший матч на ейфорії, але потім не дорахуватися якихось очок. Ліга чемпіонів складається з шести турів, і потрібно битися з першого й до останнього матчу. Я впевнений, що в наступних матчах тренерський штаб та футболісти проаналізують припущені помилки, а їх у цій грі було чимало. Особливо мені, відверто кажучи, не сподобався рух у середині поля, де грають наші опорні півзахисники. Бачив я Гармаша, решта якось випала. Можливо, таке завдання було поставлене тренерами. Але мені здається, що в домашніх матчах гравці середини поля мають активніше грати на атаку та встигати робити все. «Порту» — команда непроста, й те, що вибачається в чемпіонаті України, ніколи не пробачать у Лізі чемпіонів.
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
