- Цей розіграш Кубка України – найважчий в історії "Динамо"?
- Ми давно нічого не вигравали, тому це було складно, в першу чергу, психологічно. Я відчував агресію від хлопців, які хотіли виграти трофей. Вони його заслужили по праву, вони билися на футбольному полі, вони продемонстрували хороші компоненти гри. Особливо в першому таймі був пресинг по всьому полю, й "Шахтар" – атакуюча команда, яка грає гостро біля воріт суперника – жодного разу не вдарив по воротах, нічого не створив. Це говорить про те, що хлопці виконали установку, яку дав головний тренер.
- Склалося враження, що цей трофей був більше потрібен саме вашій команді.
- Команда, яка програє, завжди каже, що перемога була потрібніша іншим. А вона однаково потрібна була як "Шахтарю", так і "Динамо". "Гірники" не можуть бути немотивованими проти нас – це я знаю напевно! Багато перемог не буває. Нам потрібно було виграти для усвідомлення, що з "Шахтарем" можна грати на рівних, чого ми давно не робили. Був чемпіонат за Газзаєва, в якому ми переграли "Шахтар" 3:0, але сам чемпіонат програли (мова про сезон 2009-2010).
Я подякував хлопцям і за гру, і за те, що вони повірили в себе. Але аж ніяк цей Кубок не прикрасив загальну картину від провального сезону.
- Ребров зізнався, що відчував нереальні відчуття, коли команда підкидала його після переможного фіналу. Що ви відчували в той момент?
- Я думав, що Ребров цього заслужив. Заслужив на компліменти вболівальників, гравців, мої. Він переграв "Чорноморець", "Шахтар", показав, що за короткий період роботи можна створити хороший мікроклімат, хороший колектив. Я це бачив і до гри, і після. Це дуже важливо. Я Олегу Володимировичу (Блохіну) весь час казав, що, не створивши колектив однодумців – а підібрані дуже сильні гравці, – нічого з цією командою не вдасться зробити.
- Деякі гравці вашої команди дуже високо цінують поняття "колектив". Узяти хоча б Гармаша – уже замінений у фіналі, він кинувся захищати скривдженого Ярмоленка. Гармаша відтягували чотири людини. У підсумку, він образився й не був помічений, коли святкували перемогу...
- Денис належить до тієї категорії гравців, які не терплять несправедливості. Йому здалося, що Ярмоленка вилучили незаслужено. Не можна так поводитися, звичайно, потрібно стримувати емоції. Перемога була так близька, я розумію його емоції, збудження. Я йому сказав, що футболісти київського "Динамо" не мають так поводитися, що б не сталося.
- Тобто, розмова все ж таки була.
- Так, я підійшов після гри та заспокоїв його. Він із категорії людей, які, коли бачать несправедливість, розуміють, що потрібно щось робити. Денис дуже хороший хлопець, відданий команді. Занадто віддається грі. В тому епізоді він просто не встигнув відійти від заміни, від пристрастей фінального матчу. У таких іграх ти переповнений почуттями, а серцевий м'яз працює зовсім в іншому режимі.
- Штрафувати будете?
- Ні.
- Ще один приклад емоційності – відео, що "порвало" спортивний Інтернет, де Гусєв спілкується з фанатами "Шахтаря". Це якийсь новий етап в історії стосунків киян та донеччан?
- Ролик абсолютно не здивував. Насамперед, це біль відданих уболівальників "Шахтаря" та "Динамо", нормальних громадян України. Ми таким чином показуємо, що у футболі можемо зробити значно більше, ніж роблять політики. Ми маємо всіляко намагатися примирити всіх наших громадян. Львів, Донецьк, Полтава – ми всі єдині! Ми зобов'язані були зробити, щоб футбол проходив із глядачами.
Що прийняла Федерація футболу – фінал Кубка без глядачів! Що ми показуємо Європі? Що ми в своїй країні не можемо знайти місце для проведення матчу в нормальній обстановці, з глядачами. Якби це рішення було прийняте трохи раніше, я впевнений, стадіон би заповнився. А те, що вболівальники об'єдналися в єдиному пориві, – нікого не ображати, підтримувати один одного – це показує патріотичність нашої нації. Ультрас, вони ж молоді хлопці, від 15-ти до 25-ти років, хочуть жити в мирній країні, де є футбол й немає війни.
- Зараз ви їх захищаєте, а нещодавно вели холодну війну.
- Ми інколи недооцінюємо наших уболівальників, іноді їх називали навіть якимись покидьками, які намагаються щось підпалити, розбити. А вони, як виявилося, нормальні хлопці. Так, часом уболівають емоційно. Так, іноді клубу доводиться за них платити величезні штрафи. Але подивіться хоча б на передкубкову ходу фанів різних команд – жодної бійки, жодного ексцесу. Раніше думали, як відсторонити деяких від стадіонів, а зараз – порядок!
- Вас це здивувало?
- Якоюсь мірою. А ще порадувало, що зростає хороше молоде покоління.
- "Динамо" виглядало фаворитом Кубка, виходячи з турнірного шляху. Один фіналіст пройшов донецький "Металург", "Металіст", "Чорноморець". Інший, у цей же час, "Миколаїв", "Десну" та "Славутич".
- Жереб, звичайно, сліпий. Але, погодьтеся, до певного моменту. Якось дивно пройти одній команді усіх найсильніших, а іншій – усіх слабких. Але це жереб, ми нікого ні на чому не спіймали. Можливо, в наступному сезоні ми будемо мати слабших суперників, а наш головний конкурент сильніших. Тим він і хороший, цей Кубок, виходячи із сили суперників, яких ми пройшли.
НЕХАЙ ТРЕНЕР ВЧИТЬ МОВУ!
- "Шахтар" залишається головним конкурентом?
- У будь-якої команди бувають спади та підйоми. У "Динамо" були два сезони важкої кризи. Казав та буду повторювати, що "Динамо" не має боротися за 3-4 місця. Філософія першого місця була й до мене.
- Якщо судити за грою, чи справедливий підсумок ТОП-4 у цьому чемпіонаті?
- Абсолютно. Ні до кого претензій, окрім самого себе. Адже основна політика йде від мене. Найголовніше – це призначення головного тренера. Третє місце минулого року, зараз четверте – значить, із тренером я не вгадав. Чемпіонат ми провалили. Після зимової паузи з'явилася віра, що все складеться, яка підкріпилася перемогою над "Металістом" у Кубку та чемпіонаті. Я розумів, що ми можемо переграти "Шахтар". Але цього знову не сталося. Звичайно, зробили певні висновки.
- Чи змінилося суддівство в сезоні 2013-14? Як вам слова Коноплянки про урівняння шансів після зміни влади?
- Я хочу, щоб суддівство було таким, як у першому таймі фіналу Кубка. І не таким, як у другому таймі. Кучер мав миттєво отримати картку, тоді б усе заспокоїлося. Суддя мав негайно унеможливити розвиток конфлікту. Я би хотів, щоб судді не піддавалися жодному тиску й розуміли – ми живемо в іншій країні, де їх ніхто не захистить, якщо вони будуть чинити беззаконня. Але в цьому сезоні я повинен мати претензії лише до себе, тренерського штабу та команди.
- Чи може бути люстрація? Григорій Суркіс сказав, що таку функцію можуть узяти на себе вболівальники.
- А чому ні? Фанати довели свою силу, коли зажадали матч Кубка з глядачами. Якщо вони бачать, що гноблять одну з команд або судді чесно виконують свою роботу, може бути й люстрація. Я впевнений, знайдуться судді, які будуть судити чесніше.
- Ви кажете, що з тренером не вгадали. Але керував усе одно Блохін. У чому його головна помилка?
- Мені б хотілося, щоб він сам про це розповів. Щоб переосмислив. Мені здається, що йому не вдалося зробити колектив із тих футболістів, яких він хотів запросити. Блохін просив 9 осіб – Драгович, Тремулінас, Мбокані, Ленс, Беланда, Безус, Селін, Цуріков та Сидорчук. Окрім того, були Раффаель та Мехмеді. Можна критикувати нашу селекцію, але ці гравці стали одними з найкращих у Бундеслізі.
- І лідерами своїх нових команд...
- Так, а Блохіну вони не підійшли. Чому? Не змогли знайти спільну мову. Ми не можемо адаптувати дуже сильних гравців, які відразу ж переїжджають до іншого чемпіонату й показують чудову гру. У різні місяці їх визнають найращими гравцями Бундесліги, а вони не можуть закріпитися в "Динамо"! А за них були сплачено чималі гроші. Хіба це говорить про мою кваліфікацію? Ні, про кваліфікацію тренерського штабу. Олег Володимирович не зумів хлопців згуртувати.
- Існували, як відомо, проблеми перекладу.
- Тренер казав, що його не розуміють іноземці, але це не виправдання. У команді достатньо перекладачів. Якщо ти хочеш досягти результату, віддатися повністю команді, то, можливо, маєш вивчити їхню мову – якщо потрібно! І працювати не 8, а 24 години на добу. Жодним чином не хочу оцінювати кваліфікацію Блохіна й казати, що він поганий тренер.
Але давайте підведемо риску. Йому не вдалося створити боєздатний колектив, колектив тих, хто в нього повірив. Я ж дивлюся як уболівальник. Якщо б я був стратегом, тоді б сам пішов тренувати. А так, побачив – команда не виконувала вимог. Матч із "Чорноморцем" довів – футболісти можуть реалізовувати потрібну тактику для отримання результату.
- Ходять чутки, що деякі гравці просто пропускали теорію. Таке, загалом, можливо?
- Якби такі факти були, я би про них знав. Можливо, неуважно слухали, таке можливо, але я не знаю. Чи не розуміли, що до них хочуть донести. Але ніхто не пропускав теорію – кажу це з повною відповідальністю.
РЕБРОВ ПРОСИВСЯ ДО КЛОППА
- Повернемося до матчу "Динамо" – "Шахтар", після якого пішов Блохін. Про відставку йому сказав Резо Чохонелідзе?
- Так. Розкажу, як було, оскільки вважаю, що зробив усе цивілізовано. Я сказав, щоб Резо підійшов до Олега Володимировича та попросив подати у відставку. Подати у відставку, а не "його звільнено" – це різні речі. Олег Володимирович сприйняв це по-своєму й сказав, що його звільнено. Це було зовсім не так – я запропонував подати у відставку, щоб зберегти його обличчя, щоб пішов він сам. Так само було з Валерієм Георгійовичем Газзаєвим. У мене було багато приводів звільнити Газзаєва, але тоді він сам подав у відставку. Тож це різні речі.
Можливо, Олег Володимирович знайшов би пояснення поразки від "Шахтаря", й у мене вчергове серце би стиснулося, й він довів сезон до завершення. Просто довів до завершення, оскільки питання його подальшої співпраці з "Динамо" вже не стояло з того часу, як ми припинили боротися за перше місце. Я розумів, що потрібно шукати нового тренера, змінювати курс та займатися стратегією всього клубу на подальші роки.
- Яку стратегію ви маєте на увазі?
- Стратегію розвитку всієї системи від молодіжних команд до головної. Щоб про неї знали вболівальники, щоб новий головний тренер узяв на себе відповідальність за всі команди київського "Динамо", так, як це було за Лобановського. Щоб для хлопців із U-19, U-21 була розроблена програма, й у будь-який момент хлопчика можна було підтягнути до основи.
У нас як часто буває – молодий талановитий хлопчик бачить, що на його місце беруть досвідченого гравця. І він думає: я все одно до складу не потраплю. Так ось, їм потрібно дати шанс проявити себе. Лобановський зі мною спеціально літав на всі матчі "Динамо-2", спочатку ми не пропускали жодного матчу, він дивився за кожним та давав надію дублерам.
Навіщо тримати таку інфраструктуру, якщо можна обмежитися командою із 25 людей?
Тому головний тренер має виробити стратегію клубу, тренувальний процес, починаючи від ДЮФШ і до головної команди, працювати зі спортивним директором, займатися селекцією, переглядом матчів. Якщо головному тренеру потрібен такий-то спортивний директор, значить, так тому й бути, він має довіряти йому, знати, що той буде привозити правильних футболістів під модель гри.
- Ребров порушує ці питання?
- Так. Окрім того, він ще має укомплектувати медичний штаб, масажистів, реабілітологів. Так має бути.
- Чому ваш вибір – Ребров?
- Я не буду посилатися на важкий час. Запрошувати просто тренера, який подає надії на Заході, – ризик. Запросити досвідченого, іменитого – на сьогодні це неможливо. З тим, що діється у країні, ніхто не приїде. Ми ж не знали, що Ребров виграє Кубок, команда значно покращить гру – і я вів переговори. Я не буду казати, з ким саме, щоб зайвий раз не збурювати громадськість, але я вів переговори з хорошими тренерами, які чогось досягли у цьому житті. Я отримав відповідь – ви не знаєте, що у вас буде завтра з країною та з футболом. Ребров – не рятувальна паличка, яку я призначив заради призначення. У нього інтелект, він знає мови та підходи до хлопців.
- Коли ви прийняли для себе це рішення?
- Буквально у п'ятницю до мене прийшов Мбокані. Поводився дуже скромно, дуже довго підходив до питання й сказав, що група футболістів-легіонерів (назвав практично всіх) висловлює свою думку, додавши при цьому, що жодним чином не може вплинути на рішення президента.
Мбокані сказав, що Ребров та його помічники – це ті люди, з якими легіонери хотіли би продовжити свою роботу. Вони розуміють головного тренера, він розмовляє зрозумілою мовою. Для мене це мало величезне значення, враховуючи рівень наших легіонерів.
Даю слово, я не ініціював у розмові тему Реброва. Мбокані взагалі прийшов з особистої справи, щодо школи для дитини на наступний рік, заразом висловив бачення з цього питання. Важливо, коли гравці говорять про свого тренера.
Подивіться, як у "Шахтарі"! Як футболісти відгукуються про Луческу, який дав багатьом із них дорогу у великий футбол. Фернандіньйо в "Манчестер Сіті" не втомлюється повторювати, що Луческу для нього другий батько. Хоч би що тренер не робив, він ніколи не досягне результату в атмосфері недовіри збоку гравців.
- У чому головні плюси Реброва?
- Він молодий, перспективний. Він поки нічого не довів, але, сподіваюся, доведе, що цього разу я зробив правильний вибір. Чогось у мене така інтуїція. Я спостерігав, як він спілкується з хлопцями, як сприймає поразки. Допоможу йому, чим зможу.
- Які завдання стоять перед новим тренером?
- Лише боротьба за перше місце та пряме потрапляння до Ліги чемпіонів – це головне завдання. Якщо команда посяде друге місце, але потрапить до Ліги чемпіонів, Ребров продовжить роботу. В іншому випадку ми розлучаємося без усяких компенсацій. Лише боротьба за перше місце, виграш Кубка, Суперкубка країни, потрапляння до Ліги чемпіонів.
- Як було з Блохіним?
- Ну, там взагалі писали всяке, мовляв, я не хочу його прибирати, оскільки доведеться виплачувати велику компенсацію. Неправда. Блохіна я міг прибрати рік тому після третього місця. У контракті будь-якого тренера написано – або перше, або друге місце, але обов'язково Ліга чемпіонів. Так було у Сьоміна. Там компенсація виникла, тому що він виконав завдання. Я прибрав Сьоміна через погані результати вже в самій Лізі чемпіонів та виліт із Кубка від "Шахтаря". Із Блохіним узагалі ніколи не стояло питання про виплату грошової компенсації. Навіть за другого місця в минулому чемпіонаті, це все одно було б моє право – дати шанс потрапити до найпрестижнішого єврокубка, або змінити тренера. У всіх тренерів було так прописано. Якщо б я прибрав Сьоміна до кваліфікації Ліги чемпіонів, обійшлося б без компенсації.
- Ребров – симбіоз українця та європейця...
- Але найголовніша його якість – він хоче навчатися. У зимове вікно всі, включаючи головного тренера, відпочивали. Ребров поїхав до Манчестера, подивився тренувальний процес "Сіті". Домовився з Клоппом, поїхав подивився на тренування Дортмунда. Він хоче прогресувати й говорить про це, він шукає можливість стати топ-тренером. Він не поїхав взимку на Канари зі своєю сім'єю, а брав активну участь у тренувальному процесі "Борусії". Людині, яка хоче навчатися, потрібно дати шанс. Я впевнений, що з таким підходом та ставленням гравців, у нього все може скластися якнайкраще. Я не Нострадамус, у майбутнє не вмію заглядати, але, призначаючи тренера, вірю – все складеться. І Блохін, і попередні тренери переконували мене в правильності шляху. Кажуть люди, які ні за що не відповідають, – це філософія.
- Люди, які ні за що не відповідають, кажуть – Ярмоленко погано провів цей сезон.
- А чому розмова йде саме за Ярмоленка? Тому що він лідер команди. Коли грає вся команда, то й Ярмоленко грає. Результат роботи всієї команди. Йому є куди зростати, всі чудово розуміють, що він може грати краще. Андрій теж приймає все близько до душі, дуже не любить програвати.
ТРЕНЕР УЗЯВ ГРОШІ ТА ПІШОВ
- Ви згадали про Мехмеді та Раффаеля. Бразилця, зрозуміло, продано. Чи повернеться до команди швейцарець?
- За Раффаеля ми отримаємо влітку другий транш. Що стосується Мехмеді, у "Фрайбурга" є опція викупити його за 6 мільйонів євро, й якщо німці скористаються нею до 30 травня, а я на 100% впевнений, гравця буде продано. Дуже шкода, але я впевнений. Хотілося б мати такого футболіста у своїй команді.
- Розумію, можливо, не до вас питання. Але в "Динамо" Мехмеді грав на чужій для себе позиції інсайда. І, як мені здається, не отримав шансу на рідній позиції.
- Так він і мав грати центрфорварда! Не можна робити з футболіста універсала. Селекція запропонувала – ми взяли його або центральним нападником, або відтягнутим, на місці плеймейкера. Тоді б давав результати, як зараз у Бундеслізі. Я спеціально дивився багато ігор "Фрайбурга", Мехмеді грав із глибини. У нього хороша стартова та дистанційна швидкість, швидко приймає рішення. Звідси й така кількість голів та передач у чемпіонаті Німеччини. А якщо ти заганяєш людину на незвичну позицію лише заради місця у складі, нічого не складеться. Універсалізм зрозумілий тоді, коли гравцю комфортна та чи інша позиція.
Уявіть, якщо б того ж Блохіна в 75-му поставили центральним захисником? Він зіграв би? Легіонер приїжджає й не розуміє, чому він – центрфорвард – має грати праворуч або ліворуч. Його помітили на конкретній позиції й потім, запросивши, жодного разу туди не поставили. Це хіба до мене питання? Я витратив свої гроші на якісного футболіста.
Питання до тренерів. Відповідальність чия? А потім тренера, який не дає результат, звільняють, тренер отримує за два роки гроші, розвернувся та пішов. А я залишився з футболістами. Добре, що вони затребувані. А якщо вони виявилися нікому не потрібні через втрату кваліфікації? І пішли б розмови – знову селекція спрацювала неправильно, знову придбали не тих футболістів.
- Такі розмови ходять постійно.
- Я гарантую, що в останні роки ми придбали якісних виконавців. Якщо Безус перестав бути гравцем основного складу та набрав зайву вагу, а так і є, то він має з наступного сезону переглянути ставлення до справи, повернутися зі своєю ігровою вагою. Або, знаючи, скільки я на нього витратив, покласти мені на стіл папір із конкретною пропозицією від якогось клубу. Як президент може стежити за професійним ставленням гравця? Я не можу зрозуміти! Бити його? Штрафувати? Ми це все робили.
Безус, перебуваючи два або три місяці з додатковими кілограмами, сам себе карає. А він зобов'язаний привести себе до ладу! Добре, почекаємо до наступного сезону. У Павлова (у "Ворскли" Миколи Павлова) Безус, маючи зайвих 300 грамів, не грав у складі. Павлов свого часу не дав можливість вийти та отримати майстра міжнародного класу. Що відбувається? Приїхали, отримали хороші контракти, квартиру в Києві, одружилися, діти пішли. І все, можна розслаблятися? Та так не буде!
- Якщо вже згадали про Павлова, можливо, взяти на озброєння його систему штрафів?
- Це справа тренера. Я не можу стояти з вагами на базі та зважувати гравця. Тренер має поставити всіх та оголосити – у тебе штраф ось за це. І тоді гравці зрозуміють, що система буде працювати незалежно від того, потрапляєш ти до основного складу чи ні. Я не вважаю Рому поганим футболістом, я боровся за його трансфер. Вболівальники не розуміють, чому Роман не потрапляє до складу. Він знизив вимоги до себе. А в цей час Макаренко підвищив вимоги, й ніколи не граючи на позиції лівого захисника, почав грати, тому що хоче цього. Був період, коли я уклав із Макаренком новий контракт, його ставлення трішки змінилося. Я про це голосно сказав, попередив його – й він знову змінився. Всі живі люди. Якщо Андрій Шевченко все одно хотів розвиватися, залишаючи гроші на другому плані, то він і досяг великих результатів.
- Знову акцентується увага на великих контрактах.
- Як думають: у мене є гроші, здійснилася мрія. Придбав нову машину, квартиру, ходжу по магазинах, барах, дискотеках – мені на все вистачає. Я не буду повертатися до прізвищ цих футболістів – ви їх чудово знаєте, вони вже не грають у київському "Динамо".
- І не будуть?
- І не будуть! Хоч вони й були більш зірковими, ніж теперішні. Ми знайдемо можливість розлучитися з тими, хто не буде стежити за собою, хто не буде виконувати абсолютно нормальні правила, прописані в контракті. Це все в руках Реброва. Я віддав йому два мечі – каральний та заохочувальний. Нехай він ними користується. А я, якщо треба, допоможу.
- Ходять чутки про зацікавленість "Металіста" у послугах Сергія Рибалки. Харків для нього не чуже місто.
- Мені про це нічого невідомо. Рибалка на наступний сезон залишається в "Динамо".
- Денис Бойко повернеться до команди?
- А чому ні? Він перебуває в оренді, на нас ніхто з пропозицією не виходив. Ми його повернемо. У четвер-п'ятницю сяду за стіл переговорів із його колегою Олександром Шовковським. Поспілкуємося, як він бачить продовження своєї кар'єри, або, можливо, піде на іншу роботу. Що стосується Бойка, якщо будуть пропозиції, розглянемо. Не влаштують – Бойко повернеться та буде конкурувати за місце в основі.
- Запитаю прямо. Не боїтеся, що команда після інциденту з Гусєвим його не прийме?
- Не боюся. Це вже моє питання – зробити так, щоб команда його прийняла.
* фото В.Раснера
