- Ви, Ігоре Михайловичу, людина забобонна – й ніколи цього не приховували. Скажіть чесно: костюм, облитий у роздягальні шампанським після фіналу Кубка України, тепер доведеться викинути – чи є шанс врятувати його, щоб на фарт одягнути за три тижні на одеський матч за Суперкубок?
- Послухайте, я буду лише радий, якщо привід поливати мене шампанським стане виникати ще частіше! Потрібно буде – придбаю новий костюм або приведу до ладу старий. А, можливо, його й чистити не потрібно – на фарт? (Сміється). Заради перемог, які приносять радість уболівальникам, я готовий на багато чого.
- Александар Драгович після вирішальної перемоги над «Дніпром» облив вас благородним напоєм із голови до ніг, а ви навіть не обернулися, щоб подивитися, хто дозволив собі таку сміливість. Що ще заради високих результатів готові пробачити своїм футболістам?
- А чому ви вирішили, що для цього вчинку гравцю потрібна була сміливість? (Посміхається). Вважаю себе частиною команди – й у дні перемог, й у хвилини поразок. Тому не побачив у вчинку Драговича жодного граму неповаги. Й більше здивувався не тому, що мене тоді облили шампанським, а приходу за кілька днів представника нашого захисника з вибаченнями. Ось коли я по-справжньому був збентежений.
Що готовий пробачити своїм футболістам заради перемог? (Після паузи). Гравці мають бути професіоналами за будь-яких обставин: можуть виграти або програти, але на полі зобов'язані повністю віддаватися боротьбі. Якщо ж хлопці чесні перед собою та мільйонами вболівальників, які переживають за команду на трибунах та перед телеекранами, мені немає в чому їх дорікнути – незалежно від рахунку на табло. І тоді я готовий вибачати їм усі слабкості – й допомагати в ситуаціях, які спочатку можуть здатися нереальними.
- Наприклад – із пошуками викраденої машини Юнеса Беланда?
- Навіть не розуміючи, як це зробимо, пообіцяв футболісту: знайдемо й машину, й винуватців злочину. Клубні служби зв'язалися з правоохоронними органами, працювали в тісному контакті з ними – й протягом чотирьох днів питання було вирішене. Range Rover знайдено та повернено без пошкоджень, а Беланда, якому я подзвонив та сказав про успішне завершення цієї неприємної історії, був просто щасливий.
Ви розумієте: гравці заробляють достатньо, щоб придбати нову машину, але для Юнеса було важливо, щоб зло не залишилося безкарним. А оперативне вирішення цього питання свідчить про те, що ми дбаємо про наших футболістів та любимо їх, але й вони мають так само ставитися до своїх уболівальників.
- Готові на радощах від успішного завершення сезону пробачити Дьємерсі Мбокані, який протиставив себе команді та зловживав у тому числі вашою довірою?
- Наш нападник дійсно повів себе не як професіонал, але я припускаю, що у нього стався психологічний зрив. Мбокані вважав себе незамінним: він вважав, що випускати його на поле потрібно навіть у тому випадку, якщо б у нього були зламані обидві ноги. Але у Сергія Реброва своя філософія: грати має найсильніший. Головний тренер вважав, що Дьємерсі не готовий – і результати команди, яка виграла на внутрішній арені все, що можливо, підтвердили справедливість його вибору на користь інших форвардів.
На даний момент мою довіра тренерському штабу безмежна. Але не лише тому переконаний: із футболістами, які ігнорують інтереси колективу, необхідно відразу ж розлучатися. Що ми й спробуємо зробити під час цього трансферного вікна. А якщо варіантів, які в рівній мірі влаштують усі сторони, не виявиться, Мбокані буде доводити в тренувальному процесі, що він сильніший за інших колег по амплуа.
- Між тим, колег стало більше...
- Так, ми ще до відкриття трансферного вікна підписали контракт із Жуніором Мораесом. Змагатися Дьємерсі доведеться тепер із трьома гідними конкурентами, але якщо цього не захоче – буде підданий штрафним санкціям та переведений до другої команди. Де не буде валяти дурня, а буде відповідально виконувати умови чинного контракту – якщо хоче день у день отримувати зарплату та прописані в угоді бонуси.
Напевно, якщо б Ребров не зробив команду справжнім колективом, у ній могла би розпочатися мишача метушня, Мбокані підтримали би інші легіонери. Однак ніхто з них – навіть ті, хто нестабільно виходив у стартовому складі, – не висловив бунтівному колезі підтримки. А його ровесник Велозу цілком міг би стати для нього прикладом: після травми він із розумінням ставився до позиції тренера, втягувався в ігровий ритм, виходячи хвилин на п'ятнадцять-двадцять. І лише повернувшись на колишній рівень, вийшов в основі.
Поведе себе Мбокані настільки ж професійно – не буде жодних питань. Адже немає сумнівів, що він класний футболіст. Потенційно – один із найсильніших не лише в «Динамо», але й у всій прем'єр-лізі. Однак проявити свої найкращі якості Дьємерсі здатний лише в оптимальних фізичних та психологічних кондиціях, коли не намагається ставити свої інтереси вище за командні. Такий нам потрібен форвард. Інший – ні.
- Чи можна сказати, маючи на увазі суто людські якості, що Мбокані для вас – головне розчарування минулого сезону?
- Я би так не сказав. Адже насправді він абсолютно адекватний хлопець, ми з ним легко знаходимо спільну мову. Можливо, тренерському штабу не до кінця вдалося переконати його, що необхідно поводитися так, а не інакше. Не виключаю, що варто було розмовляти з ним знову й знову. Але людина обрала свій шлях.
А те, що Ребров щодо Дьємерсі був правий, підтвердилося нещодавно й у збірній, наставник якої не поставив Мбокані на жоден матч. Професійні тренери чітко бачать, хто готовий вирішувати на поле завдання, а хто ні. І не поставлять за колишні заслуги гравця, якщо не будуть упевнені в результаті. Сучасний футбол диктує нам зрозумілі вимоги: або ти демонструєш сильні якості в кожному матчі, або сидиш у запасі чи зовсім не потрапляєш до заявки на гру.
- Продовжуючи тему розчарувань: чи були засмучені, що в Лізі Європи «Динамо» зупинилося на стадії чвертьфіналу, хоча, здавалося, могло пройти «Фіорентину»?
- Певною мірою. Я відчував, що, пройшовши «Генгам» та «Евертон» після виїзних поразок, команда перебуває у блискучих кондиціях та може переграти італійців. Ось тільки психологічної стійкості, особливо в рідних стінах, – нам не вистачило. Якщо б узяли вдома верх над «Фіорентиною» навіть із мінімальним рахунком, гра у Флоренції склалася би зовсім інакше.
Ми були готові досягти потрібного результату за тиждень на «Артеміо Франкі», але щось пішло не так. За кадровою обоймою не поступалися супернику, але, з моєї точки зору, нам не вистачало того ж Мбокані на вістрі атаки, Велозу з його досвідом у середині поля. А ще – матч-відповідь пропускав через перебір карток Драгович. Навіть коли в таких іграх випадає один футболіст, це загрожує наслідками, але якщо троє – це проблема, яку на подібному рівні складно вирішити.
- По-доброму заздрите «Дніпру», який дійшов до фіналу?
- Чого немає, так це заздрості. Вболівав за дніпропетровців у вирішальному матчі, як вболівав за «Динамо». Щиро, від душі, від усього серця. «Дніпро» справедливо став фіналістом – мої оплески всій команді та особливо її головному тренеру, який, не зігравши вдома жодного матчу Ліги Європи, не взяв приклад із колеги з іншого нашого гранду й не поскаржився на це в жодному інтерв'ю. За таких обставин пробитися до фіналу – подвиг, за який знімаю капелюха перед Мироном Маркевичем та його футболістами.
- Коли я запитав Реброва про емоції після перемоги в чемпіонаті та Кубку України, він насамперед назвав полегшення від того, що все нарешті залишилася позаду. А що мав відчути президент, який вкладав у команду чималі кошти, але багато років не отримував віддачі?
- Величезне задоволення. Не лише результатом, який, мабуть, є головним мірилом успіху, але й якістю гри. Ви правильно сказали: ці шість років я терпів, хоча хто-небудь інший на моєму місці давно перестав би сподіватися на краще. Але я не міг кинути команду, в якій частинка мого серця. Тому ви жодного разу не чули, щоб навіть у нинішні непрості часи в «Динамо» виникали фінансові складнощі, гравці невчасно отримували зарплату або в тренувальному процесі не було сплачено в строк. Ось і майбутні збори в Австрії ми маємо намір організувати на найвищому рівні.
- Ребров задоволений, що новачки приєднаються до команди на літніх зборах, а не надійдуть до розпорядження тренерського штабу вже після початку сезону. Підписання відразу чотирьох новачків ще до відкриття трансферного вікна не виключає таких же активних дій на ринку й після 1 липня?
- Усе можливо. Ми як і раніше відкриті до пропозицій стосовно наших гравців: якщо вони надійдуть, неодмінно обговоримо їх і з самими футболістами, і з головним тренером. Ну, а якщо хтось із провідних виконавців залишить команду, шукати йому заміну нам доведеться мимоволі.
- Схоже, «Динамо» не уникнути цього літа втрат. Той же Андрій Ярмоленко дав зрозуміти, що цього літа хотів би піти...
- ...але із суттєвим застереженням: має надійти пропозиція від серйозного клубу з топ-чемпіонату. Ми з Андрієм розмовляли днями, між нами є повне порозуміння у цьому питанні. Він довіряє мені, я йому. Якби не існувало твердої домовленості, не відпустив би Ярмоленка за жодні гроші, але тут усе ж переважує бажання гравця та моє слово.
Можете не сумніватися: якщо виникнуть гідні варіанти, сядемо й обговоримо всі «за» та «проти». А якщо ні, переконаний, що Ярмоленко так само буде прогресувати, виступаючи за «Динамо» в груповому турнірі Лізі чемпіонів. І нічого не втратить, здійснивши свою мрію за півроку або за рік.
- Повертаючись до новачків: Жуніор Мораес, Микола Морозюк та Олександр Осман у тій чи іншій мірі перебували на виду, виступаючи в нашому чемпіонаті. А чи давно опинився в полі зору динамівської селекції Радосав Петрович?
- Ця кандидатура – особистий вибір Реброва. Наш тренерський штаб давно стежив за цим хлопцем, переглядав відео, а за два місяці до завершення його колишнього контракту було вирішено вступити в переговори з агентом Петровича. Необхідність у придбанні ще одного виконавця до опорної зони була очевидна: минулого сезону Сергій Рибалка не мав конкуренції на своїй позиції, що, серед іншого, не сприяло його зростанню.
- Які позиції, з вашої точки зору, ще вимагають підсилення?
- Якщо ніхто в міжсезоння команду не залишить, нам новачки більше не знадобляться.
- Після завершення сезону у вас, напевно, були бесіди з вашими легіонерами, які замислюються про зміну клубу. Які аргументи, окрім майбутнього старту в груповому турнірі Лізі чемпіонів, знаходите, щоб переконати їх залишитися?
- А мені й не потрібно шукати аргументів. По-перше, наші іноземці поки не думають про те, аби йти з «Динамо». По-друге, якщо й замислюються, ще питання, чи багато знайдеться в Європі клубів, здатних перевершити наші фінансові умови. Футболісти розуміють, що їхній вік короткий, і перш ніж повісити бутси на цвях, потрібно заробити на все життя. І якщо мені скажуть, що футболіст мріє грати в топ-клубі безкоштовно, я в це, вже вибачте, не повірю.
- Що за справа буде розглядатися в Лозаннському суді – «Атлетико Мінейру» проти «Динамо»? Бразильський клуб не хоче платити за трансфер Андре?
- Ми вже виграли цю справу в ФІФА, що призначила опонентам величезні штрафні санкції. Тоді «Атлетико Мінейру» не пішов до Лозанни й вважав за краще заплатити, однак тепер, відчуваючи фінансові труднощі, намагається затягнути процес. Зазвичай я не буваю настільки впевнений, але зараз можу сказати: контракт був прописаний настільки детально, що у бразильців немає жодних шансів. Справу вони програють у першому ж розгляді.
- І на завершення: які завдання поставите перед командою на новий сезон?
- Виграти чемпіонат, Кубок та Суперкубок України, гідно виступивши при цьому в Лізі чемпіонів. Для початку – вийти з групи. А там – подивимося...
Джерело: «Спорт-Экспресс в Украине»
