Поєдинок, який відбувся рівно 29 років тому, 20 березня 1991 року, теж можна назвати історичним, адже це був перший візит київських динамівців на знаменитий стадіон "Барселони".
Команди зустрілися в рамках чвертьфіналу Кубка Кубків, дворазовим володарем якого "Динамо" вже було на той момент. "Барселона" ж була рекордсменом за кількістю перемог у турнірі (3), останню з яких вона здобула всього за два сезони до зустрічі з киянами - у 1989-му.
До слова, каталонський клуб так і залишився рекордсменом за кількістю завойованих Кубків володарів Кубків (4), який розігрувався до 1999-го року. Друге місце за кількістю трофеїв (по 2) ділять "Андерлехт", "Мілан", "Челсі" і київське "Динамо".
Кияни зробили золотий дубль у 1990-му, ставши абсолютним рекордсменом СРСР за кількістю чемпіонських титулів (13), однак восени почали сезон у Кубку Кубків, так як союзні чемпіонати проводилися у форматі весна - осінь і, відповідно, путівка до Кубку чемпіонів 1990/91 дісталася чемпіону СРСР 1989 року, московському "Спартаку".
У першому раунді Кубка Кубків 1990/91 динамівці здолали фінський КуПС з міста Куопіо (2:2 в гостях і 4:0 на своєму полі), у другому переграли празьку "Дуклу" (1:0 на своєму полі, 2:2 в гостях), забезпечивши собі єврокубкову весну.
У першому весняному раунді - чвертьфіналі, кияни потрапили на "Барселону". У 1990-му деякі лідери команди опинились у закордонних клубах, у "Динамо" наступила зміна поколінь. Поїхав за кордон і Валерій Лобановський, командою керував його колишній асистент Анатолій Пузач.
У першому матчі в Києві, що відбувся 6 березня, каталонці здобули досить упевнену перемогу. Хоча підсумкова перевага на табло складала всього один м'яч (2:3), "Барселона" вела в рахунку практично впродовж усієї гри.
Перед матчем-відповіддю оптимістично налаштованих на перемогу киян було небагато. І справа навіть не в результаті першої гри, у якій динамівці, незважаючи на поразку, виглядали гідно і дали супернику бій, а в невиразних поєдинках, які відбулися між двома зустрічами з "Барселоною" - провальний домашній матч із московським "Торпедо" і невиразний поєдинок із "Шахтарем".
***
Несамовитого стартового натиску "Барселони", яким футбольні експерти та преса лякали гостей, глядачі на "Камп Ноу" не побачили. У підсумку кияни в першому таймі збилися на гру, запропоновану командою Карлоса Рексача: неспішний темп, тривалі розіграші м'яча. Можливо, на гру каталонців подіяла відсутність їхнього диригента атак, травмованого Мікаеля Лаудрупа. Перший тайм пройшов у повільному темпі та рівній боротьбі.
На початку другого господарі поля все-таки взяли ініціативу у свої руки і включили швидкості, не даючи гостям перевести подих. Однак це дало можливість для маневру і динамівцям, які зловили "Барселону", яка захопилася наступом, на контратаці. На 62-й хвилині Віктор Мороз промчав по лівому флангу та прострілив у центр на Сергія Юрана, який ефектним ударом у падінні в один дотик переправив м'яч до сітки воріт.
Цей гол подарував "Динамо" надію, а каталонців, як на полі, так і на трибунах, змусив хвилюватися. Напруга повисла в повітрі над "Камп Ноу", коли той самий Юран ударом головою без перешкод замикав ідеальний навіс із правого флангу, проте форварду забракло влучності.
Динамівці грали з натхненням і не втрачали надію на успіх. Ініціатива була вже на їхньому боці. Футболісти "Барселони" розуміли, що перемога в цьому протистоянні їм уже не дасться так легко, як вони очікували до матчу-відповіді. Однак на останній хвилині "синьо-гранатові" все ж урятувалися від домашньої поразки - у контратаці відзначився Амор.
"Заради справедливості мушу сказати, що спортивне щастя цього разу було нашим союзником, - так прокоментував матч виконуючий обов'язки головного тренера “Барселони” Карлос Рексач. - Після того, як кияни відкрили рахунок і мали можливість його збільшити, не приховую, я звернувся до Бога, і він, мабуть, мене почув. Я говорив хлопцям, що з киянами жарти погані, але в те, що можлива ось така ситуація, коли наш вихід до півфіналу повисне на нитці, ні вони, ні я не повірили б напередодні гри. Добре все, що добре закінчується..."
"Грою команди задоволений, - зазначив після гри головний тренер "Динамо" Анатолій Пузач. - Утім, і результат 1:1 для такого молодого ансамблю, у принципі, цілком задовільний. Інша справа, що ми могли добитися більшого. Іншими словами - здобути загальну перемогу за сумою двох зустрічей. По ходу гри рахунок міг би бути і 2:0. Маю на увазі всі ті ж порушення Кумана у своєму штрафному майданчику. Та ще гол Юрана, який не відбувся. Як бачите, підсумок міг бути явно не на користь “Барселони”. І ще одне. Київське “Динамо” вже мало не “поховали” після того, як ми невдало зіграли вдома з іспанцями, а також із торпедівцями і “Шахтарем” у чемпіонаті СРСР. Але наш колектив, як бачите, воскрес..."
Кубок володарів кубків європейських країн сезону 1990/91 рр. 1/4 фіналу. Матч-відповідь.
"Барселона" (Іспанія) - "Динамо" (Київ) - 1:1 (0:0)
20 березня 1991 року. Барселона. "Камп Ноу". Безхмарно. 20 градусів. 90000 глядачів.
Арбітри: Петрович, Віценкієвич, Іліч (усі - Югославія).
"Барселона": Субісаррета, Нандо, Феррер, Куман, Серна, Бакеро, Еусебіо Сакрістан, Стоїчков (Урбано, 89), Салінас (Гойкоечеа, 52), Амор, Бегірістайн.
"Динамо": Жидков, Лужний, Беца, Деркач, Шматоваленко, Ковалець, В. Мороз, Заєць, Саленко, Юрченко, Юран.
Голи: 0:1 Юран (62), 1:1 Амор (90).
Попереджений: Лужний.
