Захисник Максим Коробов поділився своїми емоціями після матчу проти «Руха» (1:0), який став для нього дебютним за першу команду «Динамо».
- Максиме, перш за все вітаємо тебе з перемогою, а також із дебютом. Розкажи, що відчуваєш всередині?
- Відчуття неймовірні. Дуже радий, що дебютував в офіційному матчі за основну команду. Ще міг гол забити… Але позитивний результат, тому дуже радий. Загалом, більше немає що розповісти про емоції.
- Ти міг забити, коли м'яч влучив у стійку. Що подумав?
- Подумав: «Невже трохи так не пощастило, невже трохи не туди вдарив». На секунду аж серце, знаєте, закалатало. Але подумав, що нічого страшного, ще, можливо, буде можливість. Потрібно далі грати, працювати й, можливо, ще заб’ю.
- Коли забили в другому таймі, вже остаточно видихнув? Чи все одно треба було продовжувати грати на максимумі, бо ще час був?
- Треба було продовжувати. Рахунок 1:0 – дуже слизький. Якийсь там рикошет, ще щось – і м'яч може опинитися й у наших воротах. Це ще більше додає фокусу, потрібно більше працювати позаду, щоб було «на нуль». Тому це ще більше додало концентрації.
- Із ким поділився емоціями, коли дізнався, що ти вийдеш у стартовому складі?
- Поділився тільки з мамою. А друзям просто сказав, що є така можливість, що можу вийти, тож дивіться, слідкуйте… Що точно вийду у стартовому складі, написав лише мамі.
- Вона дивилася, переживала?
- Звісно дивилась. Я думаю, що коли я в стійку влучив, там уся Вінниця чула – це 100%.
- Попереду поєдинок із «Епіцентром». Як оціниш свою форму на старті другої частини сезону?
- Можу сказати напевно, що у фізичному плані готовий на 100%. Та й загалом, можна сказати, до продовження сезону готовий.
