- Момо, як почуваєшся на цих зборах?
- Мені подобається те, як проходять наші тренування. Ви бачите, як усі гравці стараються під час цієї міжсезонної підготовки. Усі хочуть набрати хорошу форму до старту офіційних матчів сезону і докладають для цього максимум зусиль.
- Наприкінці сьогоднішнього тренування три команди змагались у тому, аби забити якомога більше голів ударами з-за меж штрафного майданчика. Це одна з ваших улюблених вправ?
- Вона не тільки захоплююча, а й дуже корисна. Наразі відпрацювання цього елементу є дуже важливим. Голи – це те, на що чекають уболівальники, заради чого йдуть на трибуни. Подібні вправи допомагають відпрацювати удари. Кожен гравець має вміти забивати голи.
- Також ця вправа, напевно, допомагає трохи розслабитись наприкінці тренування, адже додає позитивних емоцій, гравці жартують…
- Так, інколи ми жартуємо один над одним, адже завжди хтось виграє, хтось програє. Але моя команда завжди виграє (посміхаючись). Насправді, у нас у команді є справжні снайпери, для яких забити гол з-за меж штрафного – не проблема.
- Те саме продемонстрував і ти в матчі з «Борацом», якому забив із доволі далекої відстані…
- У мене теж непогано поставлений удар. І я не вперше забиваю подібний гол. У тому епізоді, коли я вже обвів гравця, звільнився з-під його опіки, справу вже було по суті зроблено. Я вже бачив м’яч у сітці воріт ще до свого удару.
- Під час цього збору «Динамо» здобуває дуже впевнені перемоги. Команда набрала хорошу форму?
- Так, ми дуже продуктивно працюємо. Тренерський штаб детально нам пояснює, як ми маємо рухатись, забивати голи. Багато уваги приділяється і біговій роботі, фізичній витривалості. І це нам допомагає. Так і має бути, на зборах ми маємо викладатися на всі сто відсотків на тренуваннях, в іграх, аби підійти до сезону у відмінній формі. Щодо мене, зараз я перебуваю в чудовій формі.
- Особисто для тебе робота на зборі не здалася важкою? Ти звик до таких навантажень?
- Ні, я добре витримую ці навантаження. Та й усі інші гравці справляються, ніхто не скаржиться. Усі розуміють, що їм це потрібно. Тому кожен працює на максимумі.
- Ти вже пограв у «Динамо» на позиції опорного захисника і центрбека. Чи однаково комфортно почуваєшся на обох позиціях?
- Грати в захисті для мене зовсім не важко, адже в моїх попередніх командах я теж грав у захисті. Так було і в «Аустрії», і коли я грав іще в Гані. У тульському «Арсеналі» всі матчі я провів у півзахисті. Для мене зовсім не важко закрити будь-яку з цих позицій. Вважаю, що гравець не має бути прив’язаним до однієї позиції. Чим більш універсальним гравцем ти є, тим більше користі можеш принести команді.
- Чи легко тобі комунікувати з партнерами по команді? Хто твої найкращі друзі?
- Через мою неідеальну англійську хлопці часто сміються з того, що я говорю. Але я вважаю, що це добре. Адже ми – як одна сім’я, тому ми маємо спілкуватися, жартувати один з одним, саме тоді ми стаємо справжньою єдиною командою, де кожен один за одного. Ще всі жартома хочуть мене ударити, це такий жарт у команді, не знаю чому. Але всім весело, тому я не проти.
- Хлопці кажуть, що ти найвеселіший у команді. Це правда?
- Гадаю, це теж мій талант. У кожній команді, де я грав, я починаю жартувати з усіма. І всі хочуть мене вдарити. Не знаю чому. Можливо, і ви хочете це зробити (сміється).
- Хто ще крім тебе має такий талант у команді? Можливо, одесит Жора Бущан?
- О так, це точно він. Щодня ми з ним жартуємо, іноді навіть жартома боксуємо. Я кажу йому: "Спробуй поцілити мені в носа". І він пробує. Тоді я йому кажу: "Усе, Жора, досить!" Та головне, що нам весело разом.
