Особливого турнірного значення ця зустріч не матиме, оскільки «біло-сині» набрали чотири очки і забронювали за собою третій рядок у таблиці групи «А», а з ним і місце в Лізі Європи. Однак легкої прогулянки на «Максимірі» в грі з місцевим клубом, який програв всі п'ять попередніх зустрічей, все ж не варто очікувати. Чому? Це легко зрозуміти, ознайомившись з історією майбутнього місця битви двох динамівських команд...
Побудувати і зруйнувати?
«Максимір» був побудований наприкінці 30-х років XX століття. З тих часів його двічі реконструювали: в 1987 і 1999 роках. Вперше - до Універсіади, вдруге - за бажанням колишнього президента країни Франьйо Туджмана, який дуже любив футбол. Назву стадіон отримав від площі, розташованої неподалік. Якби не Туджман, то не була б побудована Північна трибуна, що вміщує шість тисяч глядачів. Офіційно, до речі, реконструкція арени не завершена досі і після її закінчення планується збільшити місткість до понад 50 000 глядачів (зараз - 37 168).
Заключна стадія реконструкції включає в себе зміну форми стадіону на овальну, що дасть місце новим 16-ти тисячам сидінь. В майбутньому планується переобладнати та побудувати офіси для працівників клубу, вишукану ложу для високопоставлених осіб, великий «зал слави», приміщення для футбольної школи юніорів, роздягальню, приміщення для тактичних занять, тренажерний зал, реабілітаційну клініку для гравців поруч зі стадіоном, ресторан, розкішний готель, класу «А» з 46-ма місцями для гостьових команд, також особливу увагу буде приділено спеціальній споруді, яка з'єднає західну і північну трибуни. «Максимір» стане одним з найсучасніших стадіонів у Європі, але з 2004 року будівництво було призупинено.
У 2007 році на вболівальників очікувала презентація нового стадіону, але вона так і не відбулася і лише через рік уряд Загреба представив два проекти споруди - новий «Максимір» і «Вулкан», який мають будувати в районі Кажеріце, а старий «Максимір» повинен бути зруйнований, але городяни вирішили не приймати поспішних рішень і обговорити все на референдумі, який і вирішить долю старого «Максиміра» і місце будівництва нового стадіону.
Захисти і збережи!
Боже!
Благослови всіх, хто входить в цей будинок.
Захисти і бережи тих, хто йде
І дай миру тим, хто залишається.
З'явився цей напис не просто так. Деякі вважають, що розпад Югославії почався саме з «Максиміра». У 1990 році на ньому повинні були зустрітися загребське «Динамо» і белградська «Црвена Звєзда». Але стартовий свисток так і не прозвучав.
Перед самим початком зустрічі вболівальники «Црвени Звєзди» почали виривати крісла. З секторів «Динамо» полетіло каміння і почалися сутички з поліцією, яка ніяк не намагалася заспокоїти гостьових фанатів. У підсумку шанувальники обох команд вибігли на поле і почали мірятися силою. На щастя, ніхто не загинув, але постраждалих було більше сотні. У Хорватії хотіли незалежності від Югославії, і після цього випадку стало зрозуміло: незабаром країни розділяться. Ту історію багато хто сприймає як знак.
Пам'ятник вболівальникам «Динамо», загиблим під час війни за незалежність, розташований біля входу на Західну трибуну - біля нього акуратно покладені квіти.
Особлива атмосфера
«Максимір» - домашня арена загребського «Динамо». Офіс клубу - прямо на стадіоні. У коридорах - архівні, ще чорно-білі фотографії колишніх футболістів. Найвідоміший з них - Звонімір Бобан.
Є і музей клубу - кімната приблизно в 40 квадратних метрів, стелажі якої повністю заставлені нагородами - це лише двадцять відсотків призів. Решта просто не вміщуються.
Атмосфера на стадіоні під час матчів загребського «Динамо» чи збірної Хорватії особлива. Вболівальники не замовкають ні на хвилину. Навіть якщо їхні улюбленці програють. І якщо з місцевими динамівцями трапляється це частіше, то довгий час для хорватської національної дружини «Максимір» був воістину неприступною фортецею, яку вперше вдалося взяти лише в 2008 році засновникам футболу з Туманного Альбіону.
«Максимір» дійсно є серйозним бастіоном для гостьових команд, але вся справа в тому, що, згадуючи слова великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, який стверджував, що досвід, син помилок складних в цьому конкретному випадку на нашій стороні. Досить згадати лігочемпіонський сезон 2003/04 і нашу перемогу на «Максимірі» 2:0...
