Один із ключових гравців тогочасної динамівської команди, Володимир Федорович тричі ставав чемпіоном СРСР (1977, 1980, 1981) і двічі здобував перемогу в Кубку СРСР (1978, 1982). Уболівальники пам’ятають Лозинського як надзвичайно витривалого та працьовитого захисника “з двома серцями”, який тримав правий фланг на замку та невтомно допомагав партнерам в атаці.
Надійність Володимира на полі неодноразово була відзначена на всесоюзному рівні - чотири рази динамівець входив до списку “33-х найкращих” за підсумками сезонів чемпіонату СРСР (1971, 1980, 1982, 1983), а також був відзначений спеціальною нагородою “Незамінний”, відігравши 45 матчів за “Динамо” поспіль без замін у 1980-1981 роках.
За ігровими та фізичними якостями Лозинський нагадував свого попередника та наставника у складі “Динамо” - Володимира Трошкіна, який, на превеликий жаль, також пішов від нас цього липня...
Після закінчення ігрової кар’єри Володимир Федорович працював у селекційному відділі та академії “Динамо”, відкривши для нашого клубу та українського футболу чимало талантів, а також передавав майбутнім поколінням свої футбольні знання та досвід у якості тренера “Кремня”, київського ЦСКА, студентської та ветеранської збірних України.
17 липня життя Володимира Лозинського забрала тяжка хвороба, для боротьби з якою він віддав багато сил в останні роки…
У понеділок, 20 липня, в Олімпійському дворику НСК “Олімпійський” зібралася велика кількість людей, які цінували футбольний талант і професіоналізм Володимира Лозинського, грали з ним і навчалися у нього. Вшанувати пам'ять, попрощатися та провести в останню путь славетного динамівця разом із його родиною прийшли ветерани “Динамо”, керівництво київського клубу, численні друзі, колеги та підопічні, з якими Володимир Федлрович грав і працював не лише в “Динамо”, але й на чолі “Кремня”, ЦСКА та “Ворскли”. Серед них - президент “Динамо” Ігор Суркіс, почесний член УЄФА Григорій Суркіс, видатні гравці “біло-синіх” Володимир Мунтян, Анатолій Коньков, Володимир Безсонов, Анатолій Дем’яненко, Павло Яковенко, Олег Кузнецов, Олександр Заваров.
Усім присутнім було важко стримати сум і сльози, адже Володимир Лозинський закарбувався в пам’яті кожного не лише завдяки своєму футбольному таланту та самовідданості на футбольному полі, але і як людина надзвичайно доброї вдачі, доброзичлива та чуйна. Під час прощання на адресу динамівця звучали щирі слова та світлі спогади, адже Володимир Федорович вклав частинку своєї душі та серця у кожного, з ким грав, товаришував і працював.
Після громадянської панахиди гості церемонії оплесками провели Володимира Лозинського в останню путь. Володимир Федорович буде похований на ділянці 42А Байкового кладовища. Неподалік спочиває ціла небесна команда інших легенд київського “Динамо” - Валерій Лобановський, Юрій Войнов, Олег Макаров, Віктор Банніков, Михайло Коман, Євген Рудаков, Олег Базилевич, Віктор Чанов, Андрій Баль, Віктор Матвієнко, Валентин Белькевич, Андрій Гусін…