Було окреслено широкий спектр питань, на кожне з яких Олександр Миколайович намагався дати максимально докладну відповідь. Пропонуємо вашій увазі першу частину бесіди.
- Коли і яким чином виникла пропозиція очолити «Динамо»?
- У понеділок у другій половині дня Ігор Михайлович зателефонував і запропонував до нього приїхати. Сказав, що до цього у нього відбулася розмова з Сергієм Ребровим і мені запропонував, що після гри з «Чорноморцем», коли проясниться майбутнє Реброва, можливо, мені надійде пропозиція очолити команду. У середу ввечері Ігор Михайлович ще раз подзвонив і запропонував у четвер приїхати в клуб, обговоривши умови нашої співпраці. У п'ятницю, як ви знаєте, я підписав контракт з «Динамо».
- Вирушаючи на зустріч з президентом клубу, у вас було відчуття, що вам надійде пропозиція повернутися в «Динамо»?
- Ви знаєте, напевно кожен тренер повинен бути до такого готовий. В якій якості прийду в «Динамо», це вже дізнався в розмові з президентом. А коли їхав, звичайно, в голові були різні думки.
- Ви очолювали молодіжні команди «Динамо», збірну Білорусі. Що корисного з того досвіду зможете використовувати в роботі з першою командою «Динамо»?
- Я починав в «Динамо» Мінськ, граючим тренером. Але це було недовго, зрозумів, що потрібно займатися чимось одним. Тоді і травма посприяла, «спасибі» Вові Маковському. Тоді я багато чого взяв з роботи з Валерієм Лобановським, адже свого досвіду, як такого, у мене не було. Але поступово коли входиш в професію, стаєш більш мудрішим і досвідченішим. Кожна команда мені приносила щось нове, поступово я формувався як тренер.
- Тоді, працюючи в мінському «Динамо», яким чином вибудовували відносини з командою, визначали тренувальний процес?
- Коли ти граючий тренер, потрібно себе підтримувати і фізично, і ще керувати командою. Це не виходило, до того ж команда була досить молодою, багатьох хлопців залучав з «дубля». У моєму розумінні, поєднувати функції гравця і тренера було вже неможливо.
- Робота тренера клубу для вас цікавіша, ніж в збірної?
- Це різні речі. У збірній ти вибрав напрямок, проводиш селекцію. Часу для тактики набагато менше. У клубі кожен день спілкування, тренування. Є свій драйв, атмосфера. У моєму віці імпонує щоденна робота.
- Ігор Суркіс відзначив, що ви переглядали матчі «Динамо» на зимових зборах. Отримана інформація може бути корисною на початковому етапі вашої нинішньої роботи?
- Дивився матчі через Інтернет, мені це було цікаво. Я «Динамо» віддав чимало часу, коли з'являються в команді нові люди, цікаво на них подивитися, оцінити їх рівень. Не скажу, що дивився всі матчі, швидше ті, які представляли для мене як для тренера інтерес.
- На ваш погляд, уболівальникам потрібно транслювати матчі зі зборів, або вони представляють інформацію лише для тренерів?
- Тренер розглядає будь-який матч для інформації. Позитивний в ньому результат, або негативний, це тема для роботи над помилками, що потрібно поліпшити, або, навпаки, закріпити. Будь-який товариський матч, особливо на зборах - йде на користь.
- При підготовці до сезону «Динамо» проведе шість матчів, вже відомі чотири суперника. Вас, як тренера, їх рівень влаштовує?
- Складений раніше план вирішили не міняти, у мене була розмова з керівником наукової групи Олександром Козловим. Залишили шість матчів, рівень суперників - дві для входження в ігровий рити, потім подивимося, як наші вимоги будуть сприйматися футболістами, в кожному наступному матчі нас чекає суперник більш високого рівня, з різними стилями. Голландія, Чехія, Румунія...
- У 90-х роках в «Динамо» була дружня команда, що зараз плануєте зробити, щоб ваші підопічні також стали єдиним колективом?
- В першу чергу, в моєму розумінні, між футболістами має бути повага один до одного.
- Окрім поваги, які вимоги в плані дисципліни пред'являєте до підопічних?
- Тут відповім з гумором: «Пункт перший: тренер завжди правий. Пункт другий: якщо тренер не правий - дивіться пункт перший». У кожної людини свій характер, можуть бути свої проблеми, або радощі. Тут потрібен особистий контакт, це основне.
- Колишні підопічні в «Динамо-2» охарактеризували вас як людину пряму та чесну. Це вам завжди йшло на користь у кар'єрі?
- Повага та чесність завжди йдуть поруч. Ти повинен говорити людині те, що хочеш, щоб вона виконувала. Донести йому свою думку і бачення, а це потрібно говорити чесно.
- Ви працювали з тренерами, які сповідують різні футбольні школи - Лобановський, Малафєєв, Маркевич... Як можете охарактеризувати Хацкевича-тренера, який ваш стиль?
- Деякі з цих наставників продовжують свою діяльність, передають досвід молодим. Кожен із них залишив великий слід у моєму житті. Валерія Васильович - дисципліна, організація, на полі все повинні бути один за одного, за свою команду. У Едуарда Васильовича був більш авантюрний стиль. Як футболісту, мені імпонував стиль саме Малафєєва, але результат приходив тільки коли в команді і на полі є порядок і дисципліна. З Мироном Богдановичем ми пропрацювали лише рік. І цей період мені дуже допоміг з погляду вибудовування відносин в колективі, коли ми бачимося короткий проміжок часу.
- Лобановський-тренер сказав, що Лобановський-гравець у нього б в команді не грав. Аналогічне питання задамо і вам?
- З Хацкевич-гравцем потрібно було б розмовляти.
- На ваш погляд, нинішньому «Динамо» потрібен гравець рівня Олександра Хацкевича?
- Футбол змінився, давайте забудемо про гравця Хацкевича. Зараз є багато інших сильних футболістів.
- Розкажіть про свій тренерський штаб, з ким будете працювати?
- У кожному з хлопців я впевнений, у кожного з них є свій характер і стрижень. Всі вони колишні динамівці, але колишніх динамівців, як відомо, не буває. Є впевненість в людях, з якими мені доведеться працювати.
- Знання Максимом Шацьких динамівської молоді вам допоможе?
- Звичайно, насправді, у нас дуже сильна молодь. Хлопці вже зараз складають конкуренцію навіть в національній збірній, так само, як і в першій команді «Динамо». Деякі в обоймі, інші в неї «стукають». Тут навіть не його тренерський досвід, а саме знання можливостей, перспектив, людських якостей молодих хлопців, нам допоможе. Особливо маю на увазі лінію нападу, за яку відповідатиме Максим Шацьких.
- Лідерські якості та характер вас і ваших асистентів означають, що аналогічну гру ви будете вимагати від своїх підопічних?
- Скажу словами Едуарда Малафєєва: «Вийшовши на поле, температуру не міряють». Якщо ти вийшов, то повинен повністю віддатися грі. А наскільки ти це зможеш зробити, залежить вже від самого футболіста. А говорити тренеру, наприклад, коли гравцеві потрібно йти в підкат, це ситуативно. Саме гравці приймають на поле рішення, а ми, тренери, можемо їм лише тільки в чомусь підказати.
- Більшу частину весняної частини сезону «Динамо» грало за схемою з трьома захисниками. При вас ця тактика зазнає змін?
- Ця схема має право на життя. Але будь-яка схема залежить від того, які є футболісти в розпорядженні тренера. Якщо, дай Бог, ми збережемо склад, від цієї схеми теж відмовлятися не будемо. Так, проведемо тактичні зміни, і це буде не одна схема. У клубі це все можливо награти, рівень гравців достатньо високий. «Динамо» вже по ходу сезону перешикувалося на гру з трьома захисниками і результат, скажімо так, став кращим, ніж був до цього. Будь-яка схема - початкова розстановка гравців на полі, по ходу матчу все може змінитися.
- Ви були на стажуванні в провідних клубах Європи («Аякс», «Баварія»), наскільки отриманий досвід змінив ваші тренерські погляди?
- Стажування в «Аяксі» було під час моєї роботи в «дублі» київського «Динамо». Ми більше акцентували увагу на роботі молодіжних команд «Аякса». Це був корисний досвід. У «Баварії» головним тренером був Луї ван Гал, спостерігав, як команда п'ять днів готується до гри з «Вердером», потім відвідав саму гру, після якої у нас відбулася зустріч з тренером. Була можливість поставити йому свої запитання. Ван Гал навів приклад, що тренер бачить гру зі свого ракурсу, а футболіст - зі свого. Після цього став обережніше ставитися до зауважень гравцям, на зразок, «ти куди віддав», або «чому не зробив ту чи іншу дію».
- Може тому деякі тренера дивляться весь матч або його частину з трибуни, де огляд набагато кращий?
- У товариських іграх я 45 хвилин перебуваю на трибуні, потім спускаюся вниз, роблю корективи, і знову йду на трибуну.
Другу частину конференції з Олександром Хацкевичем читайте на сайті пізніше
