З нагоди 95-річчя футбольної команди «Динамо» (Київ) пригадуємо найголовніші матчі в історії клубу. На черзі — перемога над володарями Кубка чемпіонів.
Влетіти з розгромом майбутньому володарю Кубка чемпіонів — а потім переграти його вже в якості володаря трофею. Це подвиг динамівців Києва 60-х. «Селтік» Джока Стейна, яскрава та самобутня команда, став жертвою модерної гри динамівців, поставленої тренером-новатором Віктором Масловим.
«Селтік» знову?!
Свій дебютний сезон у єврокубках київське «Динамо» завершило на третьому раунді, поступившись у чвертьфіналі «Селтіку». Дискусії навколо континентальної прем’єри радянського футболу тривали, проте призвели до того, що українська команда пробила-таки вікно в Європу — надалі клуби з СРСР постійно брали участь у турнірах під егідою УЄФА. Навіть більше — коли «Селтік» виграв через рік Кубок чемпіонів, вдома визнали, що підопічні Маслова поступилися дійсно гідному супернику.
Тому, коли випало починати єврокубковий сезон 1967/1968 матчем на виїзді проти володаря трофею, це було сприйнято як просто нищівний жереб. Аби максимально підготуватися до випробування «Селтіком», динамівцям запланували закордонне турне. Якщо з франкістськими іспанцями домовитися не вдалося, то в Італії турне пройшло на високому рівні. Кияни зіграли 0:0 з «Ювентусом» і обіграли значно більш скромні «Сампдорію» (4:0) та «Верону» (3:1).
Незважаючи на хороші результати в чемпіонаті СРСР і переконливе зарубіжне турне, фаворитом протистояння на старті був саме «Селтік». Володар Кубка чемпіонів готувався відстояти титул матчами з дебютантом турніру, яким був на той момент футбольний колектив «Динамо» (Київ).
Цікаво!
Зрозуміло, на той момент єврокубкова історія СРСР і українського футболу була скромною, тож це був перший випадок, коли вітчизняний клуб протистояв володарю Кубка чемпіонів.
Сенсація на всю Європу
Під час попередньої зустрічі «Селтік» розгромив киян вдома — 3:0, ще й не забивши пенальті. Тепер же в дебюті гри того самого Геммелла, який так вдало грав проти «Динамо» півтора роки тому, сміливо обіграв Бишовець і віддав передачу на Сабо, той пройшов через правий фланг і виклав чудову передачу на Пузача. Анатолій випередив кількох суперників і відправив м’яча в кут — 0:1 уже на третій хвилині.
Атаки господарів у спробах відігратися нівелювалися захистом і воротарем «Динамо». А от самі кияни діяли високо, багато пресингували й відразу ж після відбору м’яча вибухали швидкісними атаками. Промовистий приклад — друга результативна ситуація. Поки капітан господарів Макнілл приймав передачу, на нього вийшов Бишовець, зіграв на перехопленні та пробив повз воротаря — 0:2. Для чинного володаря трофею це був «холодний дощ».
Цікаво!
«Зловісна тиша стояла в перерві на стадіоні. Вболівальники відмовлялися вірити тому, що відбувалося. Але «Селтіку» нікого було винуватити, крім себе», - писала британська газета «Дейлі Рекорд».
«Селтік» посилив тиск. Багато було небезпечних атак, але Рудаков із захисниками діяв досить переконливо. Лише після години гри Леннокс із пасу Оулда прицільним ударом із середньої дистанції залишив надії шотландцям на виїзд — 1:2. Європа ними б пишалася, та вони наші!
Протокол
"Селтік" (Глазго, Шотландія) – "Динамо" (Київ) – 1:2 (0:2)
Голи: 0:1 Пузач (3), 0:2 Бишовець (30), 1:2 Леннокс (61).
"Селтік": Сімпсон, Крейг, Геммелл, Мердок, Макнілл ©, Кларк, Джонстон, Уоллес, Чалмерс, Оулд, Леннокс. Головний тренер: Джок Стейн.
"Динамо": Рудаков, Щегольков, Сосніхін, Левченко, Круликовський, Турянчик ©, Бишовець, Сабо, Медвідь, Серебряников, Пузач. Головний тренер: Віктор Маслов.
Попередження: Геммелл (за грубу гру).
20 вересня 1967 року. 20:00. Глазго. Стадіон «Селтік парк». 52 223 глядачі.
Суддя: К. Ченшер (ФРН).
