Представляємо суперника «Динамо» у третьому турі групового раунду Ліги Європи.
Повна назва: Stade Rennais Football Club
Дата заснування: 10 березня 1901 року
Домашній стадіон: «Роазон Парк» (29 778 глядачів)
Місце у чемпіонаті Франції у сезоні 2021/22: 4
Місце у клубному рейтингу УЄФА: 49
Виконавчий президент: Олів'є Клоаре
Головний тренер: Брюно Женезьо
Досягнення
Володар Кубка Франції (3): 1964/65, 1970/71, 2018/19
Володар Суперкубка Франції (1): 1971
Бронзовий призер чемпіонату Франції (1): 2019/20
Переможець Кубка Інтертото (1): 2008
Історія
Клуб було засновано 10 березня 1901 року групою студентів університету Ренна. Свій перший матч команда програла сусідам із ФК «Ренн» з рахунком 0:6. 1902 року клуб увійшов до складу Союзу атлетичних спортивних клубів (фр. — Union des sociétés françaises de sports athlétiques). Наступного року команда увійшла до складу футбольної ліги Бретані. У тому ж сезоні команда стала переможцем турніру. 4 травня 1904 року дві команди з Ренна об'єдналися.
У 1932 році клуб увійшов до двадцяти клубів, які взяли участь у першому сезоні французької професійної футбольної ліги. У першому сезоні команда посіла 6 місце у чемпіонаті, а його форвард Уолтер Кайзер став найкращим бомбардиром.
З початком Другої світової війни в 1939 році команда втратила статус професійної. Протягом двох років команда грала лише у кубку країни та товариських матчах. У 1941 році команда взяла участь у чемпіонаті окупованої зони.
У 1949 році «Ренн» посів 4-е місце у чемпіонаті, що на довгі роки стало найкращим результатом в історії клубу. Цей результат був повторений у сезоні 1964/1965. Цього ж сезону клуб став володарем Кубка країни. Восени 1965 року відбувся дебют у єврокубках. У розіграші Кубка кубків «Ренн» у першому ж раунді поступився «Дуклі».
У 1971 році «Ренн» здобув Кубок Франції вдруге в історії. У 1975 році клуб вилетів до другого дивізіону, звідки повернувся 1983 року.
У 1998 році команду купив мільярдер Франсуа Піно, забезпечивши їй надійне фінансове становище. Спочатку амбітний керівник клубу зробив ставку на запрошення легіонерів із Південної Америки. У 1999 році команда посіла п'яте місце в чемпіонаті і потрапила до Кубка Інтертото, в якому дійшла до фіналу, де поступилася «Ювентусу».
Після невдалого сезону 2000/01 стратегія розвитку клубу змінилася. Основний акцент був зроблений на вихованців своєї академії, яка вважається однією з найкращих у Франції. У 2003 році молодіжна команда клубу виграла кубок країни у своїй віковій категорії. У 2005 році клуб завершив сезон на 5-му рядку Ліги 1, вперше завоювавши право представити Францію у Кубку УЄФА. До цього «Ренн» двічі виступав у Кубку Кубків після завоювання національного Кубка та тричі – у Кубку Інтертото. Пробившись у групу Кубка УЄФА, «Ренн» завершив її на останньому, 5-му місці, як і через два роки. У сезоні 2011/12 клуб пробився до групи Ліги Європи, яку також завершив на останньому місці.
Успішна ера зі щорічним потраплянням до єврокубків розпочалася для «Ренна» в сезоні 2017/18, який клуб завершив на 5-му місці в Лізі 1 і отримав путівку до Ліги Європи, де дійшов до 1/8 фіналу, поступившись лондонському «Арсеналу».
28 квітня 2019 року «Ренн» втретє у своїй історії завоював Кубок Франції, перегравши у фіналі «Парі Сен-Жермен» на стадіоні «Стад де Франс» у серії післяматчевих пенальті. Здобутий трофей приніс «Ренну» путівку до Ліги Європи 2019/20, але цього разу команда завершила групу ЛЄ на останньому місці.
Чемпіонат Франції 2019/20, не дограний через пандемію COVID-19, команда закінчила на третій сходинці, що давало право зіграти у кваліфікації Ліги чемпіонів 2020/21, проте завдяки результатам півфіналістів Ліги Європи 2019/20 у своїх національних чемпіонатах «Ренн» отримав путівку одразу до групового етапу.
20 жовтня 2020 року «Ренн» провів перший матч в історії в Лізі чемпіонів, зігравши внічию з «Краснодаром». Це був перший та останній бал «Ренна» у даному розіграші турніру. Чемпіонат команда завершила на шостому місці, отримавши путівку до раунду плей-оф кваліфікації першого сезону Ліги конференцій (2021/22). Команда дійшла до 1/8 фіналу цього турніру, програвши там англійському «Лестеру», а в чемпіонаті посіла 4-е місце, отримавши путівку до групового етапу Ліги Європи 2022/23.
Поточний сезон
У поточному сезоні «Ренн» посідає 6-е місце в Лізі 1 після 9-ти турів. Розпочавши сезон із домашньої поразки «Лор'яну» (0:1), у наступних 8 матчах «Ренн» зазнав лише однієї поразки (в гостях від «Ланса» 1:2). В активі команди 4 перемоги та 3 нічиї, загальна різниця м'ячів 17:9.
Груповий етап Ліги Європи команда також розпочала досить успішно. Хоча стартову перемогу в Ларнаці (2:1) команда Женезьо вирвала на 4-й компенсованій хвилині завдяки голу Лоренцо Ассіньона. А в домашньому матчі з «Фенербахче» бретонці навпаки втратили перемогу в компенсований час, пропустивши з пенальті на 90+2 хвилині. Зрештою зустріч завершилася внічию 2:2.
Склад
Спеціалізований портал Transfermarkt оцінює трансферну вартість складу «Ренна» в 290 млн євро. За цим показником клуб посідає третє місце у французькій Лізі 1, поступаючись «Парі Сен-Жермен» та «Монако» і ненабагато випереджаючи два «Олімпіки» - з Ліону та Марселя. Безперечно, нинішній підбір гравців у «Ренна» - найсильніший в історії клубу.
Найбільшу оцінну трансферну вартість мають французький центрфорвард алжирського походження Амін Гуірі, а також французький лівий вінгер Мартен Тер’є.
22-річний Гуірі перебрався до «Ренну» з «Ніцци» цього сезону, в останній день трансферного вікна. Розпочавши сезон у «Ніцці», за яку він навіть провів два матчі у Лізі Конференцій, відкрив рахунок голам у сезоні він уже за «Ренн», забивши двічі у Лізі 1.
Мартен Тер'є проводить у «Ренні» вже третій сезон. Минулого сезону він став найкращим бомбардиром команди з солідним відривом і одним із найкращих у Лізі 1, забивши 21 гол. Він може зіграти як на позиції вінгера, так і у центрі атаки.
Посилити ударну міць «Ренна» в атаці може пара 20-річних форвардів – вихованець ПСЖ центральний нападник Арно Калімуендо-Мюїнга, трансфер якого цього літа коштував «Ренну» 20 млн євро, а також вихованець «Андерлехта» лівий вінгер Жеремі Доку, який був основним гравцем «Ренна» ще в сезоні 2020/21.
Цього сезону на лівому фланзі нерідко з'являється (коли Тер'є грає в центрі) 20-річний вінгер із Гани Камалдін Сулемана, який проводить у «Ренні» другий сезон.
На протилежному правому фланзі основним гравцем є 28-річний француз Бенжамен Буріжо, вихованець «Ланса», який уже шостий сезон є незмінним гравцем основи «Ренна».
Центральну вісь складають досвідчені французи Флав'єн Те та Батист Сантамарія - останній, щоправда, зламав ногу та надовго вибув із гри. На позиції атакуючого півзахисника грає креативний хорват Ловро Майєр, минулого року придбаний у загребського «Динамо».
Захисна лінія «Ренна» цього сезону незмінна. На правому фланзі вже далеко не перший сезон грає 30-річний малієць, капітан команди Амарі Траоре (однак він не зіграє з «Динамо» через дискваліфікацію). Пару центральних в останніх матчах складають орендований у «Тоттенхема» валієць Джо Родон, а також придбаний цього літа у «Болоньї» бельгієць Артюр Теате. Лівий фланг довірено 20-річному вихованцю клубу Адріану Трюфферу.
Основним воротарем «Ренна» є наддосвідчений Стів Манданда. 37-річний голкіпер перебрався до «Ренну» з «Марселя», ворота якого він захищав протягом 15 років, влітку цього року. У кількох матчах цього сезону пост номер один був довірений 19-річному турецькому голкіперу Догану Алемдару. Також у складі «Ренна» є ще один відомий голкіпер Альфред Гоміс, який був основним до того моменту, коли отримав важку травму.
Наставник
Очолює «Ренн» 56-річний уродженець Ліону Брюно Женезьо. Він був призначений на посаду головного тренера бретонців 4 березня 2021 року. Вихованець ліонського «Олімпіка», він провів у клубі більшу частину кар'єри гравця, виступаючи на позиції півзахисника.
Тренерську кар'єру Женезьо розпочинав у скромних «Вільфранші» та «Расінгу» з Безансона. У 2007 році він повернувся до рідного «Ліону», де спочатку працював скаутом та тренером резервної команди. У 2011 році він став асистентом Ремі Гарда в основній команді, в 2014 році залишився в штабі Юбера Фурньє, а в грудні 2015 змінив його на посаді головного тренера «Ліона». У сезоні 2015/16 Женезьо підняв «Ліон» на друге місце, а в наступних трьох сезонах посідав із командою третє (два рази) та четверте (один раз) місця. 14 квітня 2019 року було оголошено, що Женезьо покине клуб після закінчення сезону.
31 липня 2019 року Женезьо очолив китайський клуб «Бейцзін Гоань», де пропрацював до січня 2021 року, після чого очолив «Ренн».
