Ігрова кар’єра “короля Ліги Європи” була набагато скромнішою, ніж тренерська. Унаї походить із футбольної родини - його батько та дідусь були голкіперами, а дядько - півзахисником. Народившись на півночі Іспанії, у провінції Гіпускоа, що в Країні Басків, Емері розпочав займатися футболом в академії місцевого “Реал Сосьєдаду”. Однак, виступаючи на лівому фланзі півзахисту, у подальшому більше з’являвся на полі у складі резервної команди рідного клубу, зігравши за основу “Реал Сосьєдаду” всього 5 матчів у Прімері. Решту своєї кар’єри провів у нижчих іспанських дивізіонах, захищаючи кольори “Толедо”, “Расінга” (Ферроль), “Леганеса” і “Лорка Депортіва”. Повісити бутси на цвях у 2004-му році Емері змусила тяжка травма коліна.
Керівництво його тодішнього клубу “Лорка Депортіва” вирішило запропонувати 33-річному Унаї вакантну позицію головного тренера команди. Емері не відмовився та відкрив новий для себе етап кар’єри, який згодом зробить його відомим. Перший же сезон у тренерському кріслі став для молодого фахівця успішним: його підопічні стрімко злетіли в турнірній таблиці та фінішували четвертими у своєму дивізіоні, піднявшись із Сегунди Б до Сегунди. Наступного року дебютанти другої іспанської ліги на рівних із фаворитами боролися за вихід до Прімери, у підсумку закінчивши сезон на 5-й позиції. А сам Унаї Емері отримав приз Мігеля Муньйоса як найкращий тренер дивізіону.
Наступний ігровий рік Емері розпочав на чолі “Альмерії”, яку з Сегунди вивів до Ла Ліги, вдруге поспіль отримавши відзнаку як найсильніший наставник. Феноменальна команда одразу ж закріпилася в елітному дивізіоні та стала справжньою грозою лідерів, відбираючи очки у “Реала”, “Барселони”, “Атлетіко”, “Севільї”, “Валенсії”, “Вільярреала”.
Після двох успішних сезонів в “Альмерії” Емері отримав пропозицію вже від одного з грандів іспанського футболу - “Валенсії”. Незважаючи на те, що початок роботи з “кажанами” вийшов неоднозначним - тривалий період ідучи серед лідерів, “Валенсія” опустилася на підсумкову 6-ту позицію - керівництво клубу продовжувало довіряти Унаї. І тренер такий кредит довіри виправдав - за підсумками сезону 2009/10 валенсійці стали третіми та отримали путівку до Ліги чемпіонів. Загалом під керівництвом Емері “Валенсія” тричі завоювала бронзу національного чемпіонату, а також дісталася до півфіналу Ліги Європи, де клуб поступився майбутньому переможцю турніру - “Атлетіко”.
На чолі “Валенсії” Емері вже зустрічався з київським “Динамо”: в 1/16 фіналу Кубка УЄФА сезону 2008/09 перемогу за правилом виїзного голу святкували підопічні Юрія Сьоміна (1:1 у Києві, 2:2 у Валенсії). Тоді наша команда дійшла до півфіналу турніру, поступившись там “Шахтарю” - майбутньому володареві трофею.
Наступною та найкоротшою зупинкою у тренерській кар’єрі баска став московський “Спартак”. Підписавши контракт на два роки, іспанець протримався в Росії всього півроку - причиною стали нестабільні результати в чемпіонаті та чотири поразки на груповому етапі Ліги чемпіонів (у квартеті з “Барселоною”, “Селтіком” і “Бенфікою”). Останньою краплею для керівництва “червоно-білих” став програш у дербі “Динамо” із рахунком 1:5 - після цього матчу Емері був звільнений.
У січні 2013-го іспанець був призначений головним тренером “Севільї”. Спочатку перші особи клубу розглядали Емері як тренера на короткострокову перспективу, але у підсумку він пропрацював у Андалусії три з половиною роки. І, хоча на внутрішній арені “Севілья” не мала визначних успіхів, команда у трьох сезонах поспіль (2013/14, 2014/15 та 2015/2016) перемогла у Лізі Європи, зробивши Емері тренером-рекордсменом турніру. Зокрема, у фіналі-2015 в результативному двобої була подолана українська сенсація того сезону - “Дніпро” (3:2), ворота якого захищав Денис Бойко.
Єврокубкові тріумфи закріпили позиції баска в категорії елітних тренерів, і він не приховував, що його послугами почали цікавитися європейські топ-клуби. Однак ситуація у “Парі Сен-Жермен”, який Емері очолив у 2016 році, виявилася протилежною. Старт видався зовсім не яскравим - вперше за кілька років парижани впустили чемпіонський титул, а з Ліги чемпіонів вилетіли на стадії 1/8 фіналу, образливо поступившись “Барселоні” (4:0, 1:6). Наступного сезону “ПСЖ” повернув собі золоті медалі та завоював усі національні кубки, однак знову тьмяно виступив у Лізі чемпіонів, через що клуб попрощався з іспанським тренером.
Із лондонським “Арсеналом”, який зробив ставку на Емері після 20-річної епохи Арсена Венгера, фахівець також не зміг впоратися, за півтора роки своєї роботи тільки поглибивши кризу команди. Однак і в Лондоні проявив себе як спеціаліст по Лізі Європи, досягнувши унікального рубежу - Унаї став першим тренером, який чотири рази виводив свою команду до фіналу. Проте четверта спроба завершилася провалом - у фінальному поєдинку “каноніри” поступилися принциповому супернику “Челсі” з рахунком 1:4. При цьому і реабілітувати “Арсенал” у турнірній таблиці АПЛ не вийшло - лондонці посіли 5-ту позицію, не зумівши кваліфікуватися до Ліги чемпіонів. Коли наприкінці 2019 року було оголошено про відставку Емері, “Арсенал” займав 8-ме місце в чемпіонаті.
До речі, на період роботи Унаї в “Арсеналі” припадає ще один візит тренера до Києва - щоправда, тоді “каноніри” зустрічалися на НСК “Олімпійський” із “Ворсклою” на груповому етапі Ліги Європи, перемігши з рахунком 3:0.
Після восьми місяців “творчої відпустки” Емері намагається перезапустити свою кар’єру у “Вільярреалі”, підписавши з клубом 3-річний контракт. Саме в рідній Іспанії Унаї легше вдається реалізовувати свої ідеї та створювати боєздатні колективи. Заради баска власник клубу Фернандо Роіг попрощався з Хаві Кальєхою, який врятував “жовту субмарину” від вильоту з Прімери, а в наступному сезоні дійшов до п’ятого місця.
Емері прагне підняти “Вільярреал” на рівень своїх “Валенсії” та “Севільї” - і розпочав роботу вдало, одразу ж встановивши клубний рекорд - 19-матчеву серію без поразок. Щоправда, серед цих матчів лише п’ять перемог було зафіксовано у Прімері, а з січня, уже протягом 8-ми поєдинків, підопічні Унаї Емері не знають смаку перемог у чемпіонаті.
При цьому в улюбленому турнірі Емері, де фахівець відпрацював рекордні 86 матчів, “жовта субмарина” виступає успішно - свою групу Ліги Європи команда пройшла без проблем, лише раз зігравши внічию, а в 1/16 фіналу впевнено обіграла “Зальцбург”. Наступний суперник - київське “Динамо” на чолі з іще більш досвідченим у єврокубкових баталіях Мірчею Луческу. Тренери вже сходилися в Лізі Європи - у півфіналі сезону 2015/16 “Шахтар” під керівництвом Луческу не зупинив “Севілью” Емері на шляху до третього завойованого кубка. Перший матч на “Арені Львів” завершився внічию - 2:2, а на “Рамон Санчес Пісхуан” гору взяли андалусійці - 3:1.
Тож протистояння “Динамо” та “Вільярреала” буде, крім іншого, тренерською дуеллю Унаї Емері з Мірчею Луческу, у якого є можливість узяти реванш в іспанського візаві вже на чолі киян.
Використані фото - Marca, VCG, AFP, Getty Images
