- Руслане, ти вже повертаєшся до роботи без обмежень чи поки що рано про це говорити?
- Ні, це поки втягування до тренувального процесу. З Михайлом Леонідовичем тільки розпочав підготовку до повернення у загальну групу. Я тільки приступив до індивідуальної роботи.
- Як ти отримав цю травму? Як проходило відновлення?
- Під час розминки перед матчем із «Десною» я відчув біль у руці. Виявилося, що це розрив біцепса. Тому він мене так довго турбував. Мені зробили операцію в Мюнхені в квітні. Два тижні ходив із лангетою. Потім поїхав додому у відпустку і займався за індивідуальною програмою, яку надсилав тренер-реабілітолог. А коли повернувся до Києва, вже став виконувати вправи, які вимагають більшої витривалості.
- Ти на довгий час опинився без улюбленої справи. Хто тебе підтримував у цей період?
- Усі підтримували – сім'я, тренерський штаб, хлопці з команди. Дуже важко було. Цілих чотири місяці я, можна сказати, навіть не торкався м'яча. Затяжне відновлення, але, думаю, все на краще.
- Тут ти вже займаєшся з іншими воротарями, але з певними обмеженнями. Якими?
- Мені поки не можна падати. Перед тренуванням потрібно обов'язково багато часу приділяти розтяжці, роблю розтяжку з м'ячем під контролем Михайла Леонідовича. Під час вправ у групі, коли задіяні воротарі, і тренер вільний, він займається зі мною індивідуально.
- Присутність тут, на зборі, разом із командою сприяє швидшій реабілітації в моральному плані?
- Так, на зборах веселіше. Я дуже радий повернутися до тренувань, дуже скучив по м'ячу.
- Який термін повернення до повноцінної роботи прогнозують лікарі?
- Лікарі кажуть, що ще два-три тижні потрібно буде тренуватися індивідуально, після чого вже можна потроху втягуватися до загальної групи.
- Чи стежив за матчами Євро-2020? За кого вболівав крім України?
- Звичайно, уболівав за нашу збірну, наші хлопці – молодці. Крім того, із самого початку турніру вболівав за Італію.
- На Євро-2020 Бущана визнали найкращим гравцем збірної України, найкращий гравець усього турніру – теж воротар, італієць Доннарумма. Голкіпери дочекалися визнання?
- Так, нарешті воротарське мистецтво почали більше цінувати. І воно піднялося на більш високий рівень. Це було видно на чемпіонаті Європи.
- Долю фіналу Євро вирішила серія пенальті. Чого тут більше – майстерності, удачі, моральної стійкості?
- Усе разом. Що стосується воротарів, спочатку йде аналіз, а потім уже виконання.
*фото А.Лукацький
