13 травня 2002 року помер великий тренер, найкращий наставник в історії "Динамо" та українського футболу Валерій Лобановський.
З кожним роком ця втрата відчувається все сильніше. Валерій Васильович був явищем не тільки нашого, а й світового футболу. Спеціаліст, який залишив після себе цілий напрям футбольної думки.
Хороші тренери від великих відрізняються не тільки виграними трофеями. Головна відмінність – це спадщина. Те, що вони залишили наступним поколінням, колегам і вболівальникам.
Ще за життя методи роботи і тренерські рішення Валерія Лобановського були предметом вивчення для тренерів із найпрогресивніших футбольних країн. Командами Лобановського захоплювалася футбольна Європа і в 70-х, і у 80-х, і в 90-х роках.
Валерій Лобановський впроваджував наукові методи роботи у футболі, але його команди завжди приносили й естетичне задоволення вболівальникам. Він випередив свій час і багато з його ідей знайшли розвиток у сучасному футболі.
Для історії "Динамо" це був не просто найуспішніший тренер і самобутній футболіст. Це була людина, яка перетворила наш клуб на грізну європейську силу і кільком поколінням футболістів прищепила менталітет переможців.
Пристрасть до вдосконалення, перемог і розвитку – це була візитна картка роботи Валерія Васильовича.
Культові європейські футбольні видання France Football і FourFourTwo включили Валерія Лобановського до десятки найкращих тренерів за всю історію світового футболу. Це серйозне визнання заслуг українського фахівця, але для нас, динамівців, він і без того назавжди залишиться номером один.
"Копіювати заманливі зразки, наздоганяти когось – заняття безперспективне. Випереджати – ось сенс роботи, що надихає" (с) Валерій Лобановський.
Ми пам'ятаємо, Валерію Васильовичу! Пам'ятаємо і пишаємося всім, що Ви зробили для футболу і київського "Динамо"!
