- Новий сезон «Динамо» розпочало з перемоги в товариському матчі, а особисто ти діяв у цьому поєдинку на позиції центрального захисника. Поділися враженнями від цієї зустрічі.
- Виграли – дуже добре, а що не пропустили також важливо. Позиція для мене справді нова. Сказали там зіграти – зіграв. У розпорядженні тренерського штабу не було жодного центрального захисника, тому ми з Данило Сильвою й діяли в цій зоні.
- Кажуть, що опорному півзахиснику не складає труднощів опуститися до захисту?
- Це було не дуже важко, але відчувається той факт, що в тебе за спиною нікого немає. Це накладає свій відбиток. Може бути присутнім і певне побоювання. Напевно, якщо буде сильніший суперник, то й важче буде грати. А загалом, вважаю, ми впоралися. Так, у суперника були моменти, не без цього, але своє завдання ми виконали – не пропустили.
- За комплекцією грузинські футболісти вас перевершували...
- Справді, але ми дуже добре розпочали перший тайм. У другій 45-хвилинці трохи підсіли, але це звична річ після чотирьох днів важких тренувань. Головний тренер нам казав у перерві, що потрібно виходити й доводити справу до перемоги, незважаючи на труднощі.
- Перший етап роботи на зборах уже завершено, а контрольний матч із «Динамо» Тбілісі якраз підбивав цю умовну межу. Що б ти відзначив у підготовчому процесі?
- Багато і скрізь бігали. І на полі, і в лісі. Важко було й у тренажерному залі. Переважно ми весь час бігали, але, гадаю, це ще не кінець.
- За твоїми відчуттями, найскладніше позаду?
- Гадаю, так. Крепатура вже відпустила, легше стає. Зараз куди складніше групі «Б», яка нещодавно приїхала на збір. Вони проходять те, що ми вже подолали.
- У п'ятницю під час вечірнього тренування відбувся міні-турнір на три команди 7х7. Розкажи про нього детальніше.
- Дуже цікаве змагання, нікому не хочеться віджиматися або перекидатися. Мені здається, будь-якому футболісту цікавіше грати, ніж бігати. А турнір вийшов дуже хорошим. Грали на маленьке поле, тому була можливість постійно пасувати. Щоправда, наша команда посіла друге місце, але нічого страшного. Є ще кілька днів. Можливо, встигнемо взяти реванш у переможців.
- У «Динамо» ти вже півроку. Чи задоволений тим, як пройшла твоя адаптація в київському клубі і кількістю ігрового часу, проведеного на полі в «біло-синій» футболці?
- Адаптація позаду, вже набагато легше. А ігровий час... Тренер порахував поки що дати мені стільки часу – стільки й зіграв. Все буде залежати від мене. Якщо буду добре тренуватися та грати, то, зрозуміло, буду отримувати більше часу.
- Наприкінці сезону ти проводив на полі майже всі 90 хвилин...
- Денис Гармаш та Роман Безус отримали травми. Фактично випали дві людини із зони, в якій граю я. Напевно, тому більше і грав. У футболі не без цього. Завжди потрібно бути готовим та тримати себе в хорошій формі. В обоймі складається не з 11 осіб, має бути мінімум 18-20 виконавців. Невідомо, що станеться, а ти маєш бути готовим вийти на заміну.
- Тим не менш, рівень конкуренції серед гравців твого амплуа доволі високий?
- Напевно, навіть найвищий у команді. Завдяки конкуренції ти стаєш сильнішим.
- Олег Блохін дав зрозуміти, що за підсумком збору він сформує список із 25 футболістів, адже саме стільки футболістів може вмістити заявка команди на єврокубки. Ти відчуваєш, що тобі до снаги пробитися до цього заповітного числа?
- Я би не переходив до нової команди, якби не відчував у собі сил. Навіщо я буду займати місце якогось вихованця клубу, якщо ці хлопці кращі за мене? Я приїхав, адже хочеться грати та вигравати трофеї. Не хочу загадувати наперед, але буду працювати й робити все, що від мене залежить. Тренер прийме рішення включити мене до складу – буду радий. Ні – буду надалі працювати.
- Наставник «Динамо» свідомо будує молоду команду, адже футбольний потенціал такого колективу дуже великий. На що ж ви здатні?
- Звернемо увагу на збірну України, базовим клубом якої є «Динамо». Свого часу Валерій Газзаєв дав шанс і Андрію Ярмоленку, і Денису Гармашу. Зараз вони виправдовують покладені надії. Молодим потрібно давати шанс. Зрозуміло, не так, що на поле вийдуть 11 юних хлопців. Просто потихеньку підпускати їх до ігор. Хтось зможе заграти, а хтось – ні. Гадаю, в нашої команди потенціал дуже великий. Потрібно продовжувати працювати та дивитися на результат.
- Попереду ще п'ять контрольних матчів перед стартом сезону. Чого очікуєш від цих зустрічей?
- Дуже хочеться зіграти проти російських команд в об'єднаному турнірі. Мені здається, буде цікаво. А очікую я лише перемог та знову перемог.
Андрій Недбайло
* фото А.Лукацького
