- Як вважаєте, Сергію Станіславовичу, у зв'язку з новим призначенням необхідно Вас вітати чи все ж таки висловлювати співчуття?
- Напевно, буде передчасним і те, й інше. Рішення доручити мені керівництво командою до завершення сезону належить президенту клубу, і я, звичайно ж, зроблю все від мене залежне, щоб виправдати його довіру.
- Нічний дзвінок Ігоря Суркіса із пропозицією очолити «Динамо» на правах «в. о.», напевно, не став несподіваним?
- Коли після матчу Блохін зайшов до роздягальні й оголосив, що більше не є головним тренером «Динамо», звичайно виникло питання: що далі, хто буде керувати командою? Але ми розуміли, що прояснити ситуацію може лише президент. І коли він набрав мене після опівночі, все стало на свої місця.
- Розмова із Суркісом була короткою або затягнулася на всю ніч?
- Вона тривала близько години.
- Що, якщо не секрет, обговорювали?
- Плани роботи на місяць, що залишився до завершення сезону. Адже «Динамо», що б із ним не відбувалося, має тримати удар і, що не менш важливо, тримати марку. Зрозуміло, що наш невдалий виступ останнім часом не влаштовував нікого. І президент попросив, щоб до завершення сезону ми залишалися єдиним колективом, а вболівальники - бачили на полі саме ту команду, яку люблять усе життя та хочуть підтримувати надалі.
- А які турнірні завдання були поставлені на сім зустрічей чемпіонату та вирішальну стадію Кубка України?
- Насамперед, вигравати матчі, що залишилися, включаючи кубковий півфінал та фінал. Але більшою мірою - показувати гру, здатну повернути віру вболівальників у команду. Щоб прогрес у наших діях був помітний неозброєним оком.
- Іншими словами, на перший план виходить не результат, а якість гри?
- Думаю, що так. Хоча й необхідність перемагати, щоб вибороти в цьому сезоні медалі та Кубок, ніхто не скасовував. На зібранні сказав гравцям: що сталося, те сталося, але кожен має розібратися в собі - і не забувати, в якому клубі грає. У «Динамо» не можна припускатися таких помилок.
Окрім того, на своєму полі ми зобов'язані грати агресивно - заради вболівальників, які приходять нас підтримати. І не важливо, скільки їх - десять тисяч чи шістдесят. Зрештою, аудиторія на наших поєдинках безпосередньо залежить від того, як ми граємо та яких результатів досягаємо.
- Суркіс сказав, що ще після нічиєї з «Карпатами» відчув: для «Динамо» гонку за чемпіонством завершено. А в який момент таке відчуття виникло у вас?
- І коли був гравцем, і з переходом на тренерську роботу я менше за все думав про далекосяжні стратегії. Валерій Васильович Лобановський учив нас: потрібно перемагати в кожній конкретній грі, демонструючи професійне ставлення до своєї роботи. У матчах, що залишилися, віддамо всі сили боротьбі за нагороди вищої проби, але чи досягнемо поставленої мети - залежить, на жаль, не лише від нас.
- Що, з вашої точки зору, завадило «Динамо» гідно виглядати в середу в поєдинку з «Шахтарем»?
- Зараз складно аналізувати цей матч - занадто багато всього сталося. Але, мабуть, у перші хвилини ми були недостатньо агресивні. А ось другу половину поєдинку, поступаючись із різницею у два м'ячі, почали вже так, як мали почати першу. Можливо, підсилення сталося із виходом Беланди. Маю сказати, що його відсутність в основі мала цілком об'єктивні причини, про які зараз говорити не хотілося б.
- Є думка, що на сюжет та остаточний результат вплинуло суддівства Анатолія Абдули...
- Напевно, зараз можна було б списати на арбітраж все що завгодно, але говорити про упереджене суддівство в даному випадку неправильно та негарно. Адже, як би там не було, «Шахтар» переграв нас цілком заслужено.
- А якщо брати глобальніше: у чому бачите причини невдалого виступу команди останнім часом на всіх фронтах?
- Питання занадто складне, щоб дати на нього конкретну відповідь. Скажу вам більше: якби відповідь була мені відома, ми б не перебували у сьогоднішньому положенні.
- Тим не менш, якими будуть ваші перші кроки на новій посаді?
- Насамперед, футболістам варто замислитися: чи все можливе вони зробили, щоб покращити результат? Зрештою, гравці виходять на поле, а ми, тренери, здатні лише їх спрямувати та щось підказати. За іменами звинувачувати зараз кого-небудь не буду, але хочеться вірити, що сказане мною на зібранні хлопці почули та зробили висновки. Невипадково мудрець сказав: лише той, хто визнає свої помилки, готовий рухатися далі.
- Повертаючись до матчу з «Шахтарем»: Блохін прощався з командою після гри, вже знаючи про відставку?
- Звичайно, це був важкий момент - і для гравців, і для Олега Володимировича. Такі моменти переживати непросто, але він знайшов у собі сили попрощатися з кожним футболістом, сказати кожному кілька слів. А взагалі - тренер завжди має бути готовим до змін, така його доля. Знаю не так багато представників нашої професії, у яких кар'єра в одному клубі була б доволі тривалою.
- Розраховуєте з часом позбутися приставки «в. о.», ставши головним тренером на постійній основі?
- Поки бачу свою роль у тому, щоб довести команду до завершення сезону, змінивши її гру на краще. А що стосується майбутнього... В розмові з президентом я дав зрозуміти, що добре уявляю собі, в якому клубі працюю та які цілі ставляться перед ним. «Динамо» - не полігон для експериментів і потребує досвідченого тренера. Але я готовий віддавати команді всю душу й серце, щоб за її гру не було соромно перед уболівальниками. А влітку Ігор Михайлович прийме рішення, хто має стати головним тренером.
- Виходить, ви самі не відчуваєте в собі готовність до самостійної роботи?
- Ні, я не це мав на увазі. У «Динамо» зараз працює професійний тренерський штаб, у мене чудові помічники, і дуже важливо, щоб футболісти ставилися до нас із повною довірою. Сам, коли був гравцем, потрапляв до ситуацій, коли не до кінця розумів вимоги та принципи, які нам прищеплювали. Тому зараз дуже важливо взаєморозуміння із гравцями - моє, Рауля (Рауля Гонсалеса Руїса-Ріанчо - іспанського тренера, який раніше працював у казанському «Рубіні», а взимку був запрошений до «Динамо»), Сергія Федорова.
- Якраз перед нашою розмовою ви провели перше тренування в новій якості. Щось змінили у звичайній програмі - або залишили поки що все, як і раніше?
- У принципових змінах необхідності я поки не бачу. Із приходом Рауля у нас з'явилася конкретна програма, і є надія, що вона дозволить досягти результату.
- На завершення - дозвольте кілька кадрових питань напередодні недільної зустрічі з «Ворсклою». Мігеля Велозу, наскільки я розумію, не було включено до заявки на останній матч через пошкодження, яке він отримав чи то в поєдинку з «Карпатами», чи то на тренуванні...
- Насправді, він отримав пошкодження ще в домашньому матчі з «Металістом», тож у Львові Мігель уже грав з ушкодженням.
- Драгович вийшов проти «Шахтаря» на уколах, за Гусєва доводилося хвилюватися кожного разу, коли він намагався завдати удару головою. Чи очікувати участі цих гравців у матчі з «Ворсклою»?
- У всякому разі, я на них сподіваюся. Маю сказати, що і Велозу, і Гусєв отримали пошкодження в боротьбі на футбольному полі, а це свідчить про їхню готовність не шкодувати себе заради «Динамо». Не сумніваюся: із такою ж самовіддачею хлопці стануть битися й надалі. Тим часом, лазарет практично спорожнів: ми не можемо розраховувати лише на Хачеріді. Коли Женя повернеться, поки що прогнозувати важко, адже бігати він почав лише кілька днів тому.
- Невдала гра Рибки в останніх матчах здатна вплинути на його роль голкіпера номер один у «Динамо»?
- Подивимося. Напередодні гри сядемо із Михайлом Леонідовичем Михайловим, який ситуацію з нашими футболістами цього амплуа знає краще за всіх, і вирішимо.
- Залишається на завершення побажати вам успіхів. Що, як ви вважаєте, буде для команди в іграх, що залишилися, справжньою вдачею?
- От якраз на удачу нам необхідно покладатися найменше. Треба розраховувати на власну майстерність та самовіддачу, на агресивну гру, яка завжди була властива «Динамо». А ще - на професійне ставлення до своєї роботи всіх футболістів та тренерів. Без цього - ніяк...
* фото В.Раснера
