Через майже тридцять років Сергій Краковський повернувся в «Динамо». Команду, у якій починав кар’єру воротаря. Тоді для молодого голкіпера у зірковому складі Валерія Лобановського місця не знайшлось. Із того «Динамо» Краковський почерпнув інше – знання та досвід, які з успіхом реалізував у дніпропетровському «Дніпрі». Потім, після кількох сезонів виступів в Ізраїлі, перехід на тренерську ниву і понад десять років успішної роботи з воротарями в клубах України і Росії. Із січня нинішнього року Сергій Вікторович працює асистентом Юрія Сьоміна.
- Перший раз про інтерес «Динамо» дізнався рік тому. Але тоді я працював у «Кубані» і мав на руках річний контракт, розірвати який було не так просто. Минулої весни з Краснодару все ж довелось піти і певний час працював у київському ЦСКА. Восени знову запросили в «Динамо». Дав позитивну відповідь.
- Вихованцем якої воротарської школи себе вважаєте?
- Фундамент заклали в «Динамо». Хоча, це були зовсім інші часи і підготовкою воротарів цілеспрямовано не займався ніхто. За два з половиною роки перебування в команді Лобановський привив дисципліну і працелюбність. Дізнався, як потрібно правильно готуватись до тренувань та ігор. Потім перейшов у «Дніпро», команду тренерів Ємца і Жиздіка. У більшості клубів у той час воротарі працювали у загальній групі, інколи їм допомагав готуватись один із помічників головного тренера. У Дніпропетровську було по-іншому. Уже в той час, а для багатьох це було в диковинку, з голкіперами працював відомий нині спеціаліст Леонід Колтун. Його і вважаю своїм учителем. Закладена ним школа за довгі роки зазнала значних змін. Футбол прискорився, стало більше єдиноборств, підвищились вимоги до фізичних кондицій гравців. Але основи залишились тими ж і я намагаюсь їх дотримуватись.
- На тренерському поприщі ви з 1994 року. Кого з відомих воротарів вважаєте своїми вихованцями?
- З мого боку буде не зовсім коректно говорити про це. Нехай краще хлопці, якщо вони так гадають, назвуть мене своїм учителем. Якщо ж хочете почути прізвища голкіперів, з якими я працював, це Куслій, Старцев, Близнюк, Гоменюк, Перхун.
- Ви прихильник наявності в команді двох рівноцінних воротарів і почергового виступу кожного з них, чи за поділ на основного голкіпера і дублера?
- Реалії в «Динамо» такі, що в тренера в розпорядженні повинно бути чотири рівнозначних воротарі. І нехай у мене буде головна біль, кому з них виходити на поле. У клубній піраміді чотири команди і без ігрової практики не залишиться ніхто. А молоді голкіпери нехай підтягуються, набираються досвіду. Це ідеальний варіант, коли паралельно з підказками тренера майстер-початківець набирає знань у спільній роботі з колегою.
- У нинішньому «Динамо» ситуація саме така…
- У нас є досвідчений Шовковський і Луценко, молоді, але з певним багажем зіграних матів Рибка і Годзюр. Конкуренцію їм повинні скласти Загладько, Бойко і Кічак. Останні двоє, до речі, уже цього місяця зіграють на Кубку Співдружності.
- Кого з воротарів у світовому футболі можете поставити в приклад підлеглим?
- Раніше хорошу гру демонстрував Буффон, ще раніше – Шумахер і Дасаєв. Із молодих воротарів можу виокремити Акінфєєва, якого вважаю кращим на пострадянському просторі.
- А як же Шовковський?
- Гру динамівських воротарів з мого боку оцінювати некоректно.
- На що робите акценти в своїй роботі на першому підготовчому зборі?
- У Києві воротарі разом із польовими гравцями під керівництвом Пін коліні провели кілька спільних тренувань. Але зараз ми вшістьох (Краковський і воротарі Шовковський, Луценко, Рибка, Загладько, Годзюр, - прим.авт.) працюємо окремо. Проводиться загально фізична підготовка, силові навантаження. Основна група переважно проводить бігову роботу. Воротарям не обов’язково, адже у нас зовсім інший напрямок.
- Вісім років ви працювали в «Уралані» з Тарасом Луценком. Вважаєте, він ще зможе допомогти «Динамо»?
- Тарас – справжній професіонал і в роботі нічим не поступається молодим хлопцям. Вони абсолютно однаково тренуються, витримують ідентичні навантаження. У цій ситуації в Луценка навіть ж перевага – досвід. Не слід акцентувати увагу на вік Шовковського і Луценка. Головне, аби вони відповідали вимогам сучасного футболу і завданням, які перед ними ставляться.
- Понад десять років ви працювали з воротарями команд України і Росії. Чи є у вас власні методики або оригінальні напрацювання?
- Мабуть буде нецікаво, якщо я відкрию свої конспекти в переповім їх читачам. Футбол прогресує, постійно потрібно бути в контексті гри і робити висновки. Тренер безперервно повинен учитись. А якщо настане момент, коли вважатиме, що всього досяг, то йому пора шукати іншу роботу.
