Зазначимо заздалегідь, що обидва поєдинки пройшли у важкій та в'язкій боротьбі. Турки ні за що не хотіли поступатися й метром футбольного поля, але в підсумку були змушені поступитися під тиском міцної динамівської «машини»...
«Біло-сині» прибули до Бурси, подолавши величезну відстань. 3 березня вони були весь день у дорозі. Париж - Софія - Дамаск - Стамбул. Ось повітряний міст, яким кияни прибули до берегів Босфору. А потім у вівторок, 4 березня, вони на автобусах вирушили на узбережжя - до Егейського та Мармурового морів. Подолавши відстань у 240 км, наша команда, нарешті, розмістилася в найкращому готелі Бурси - «Челік-паласі», а трохи більше ніж за годину гравці вийшли на поле стадіону, на те саме поле, де їм менш ніж за добу потрібно було зіграти перший чвертьфінальний матч Кубка кубків з місцевим «Бурсаспором».
Ще за тиждень до приїзду киян до Бурси турецькі газети крок за кроком висвітлювали товариські матчі динамівців у Бельгії та Франції. При цьому вони нагадували своїм читачам, що київське «Динамо» - це основа радянської збірної. Газети давали детальну характеристику багатьом динамівцям. Зокрема, Рудакова називали найвищим воротарем Європи, Колотова - мозком команди, а Мунтяна мотором із невичерпним пальним. Наставник «Бурсаспора» А. Гегіч, щоб заздалегідь реабілітувати себе в очах шанувальників команди, в одному з інтерв'ю зазначив, що його «вихованцям випала велика честь грати з чемпіоном СРСР, що якщо навіть «Бурсаспор» зазнає поразки, то це буде чудовим уроком для команди».
Галас навколо матчу в буквальному сенсі слова почався ввечері напередодні гри, коли перед готелем уболівальники влаштували свого роду музичний концерт. Невідомо чому, матч розпочався рівно на тридцять хвилин пізніше від призначеного часу. Але ця затримка виявилася на руку динамівцям, які встигли «акліматизуватися» - розім'ятися та звикнути до неймовірного гамору на трибунах.
Кияни почали гру в повільному темпі, маючи на увазі, що поле важке (всю ніч напередодні матчу в Бурсі йшов дощ, який припинився лише перед грою).
Перший удар по воротах господарів поля завдав на 10-й хвилині Мунтян з лінії штрафного майданчика, але м'яч, ледь зачепивши поперечину, пішов за межі поля. За кілька хвилин «Бурсаспор» подав перший кутовий, але захисники гостей легко розрядили обстановку. На 17-й хвилині Колотов здійснив ривок правим флангом, легко й спокійно обіграв захисників Орхана та Феруддіна. Від лицьової лінії слідує передача Блохіну, але той падає та втрачає реальну можливість для взяття воріт. Господарі поля раз по раз кидають в атаку свого центрального нападника й капітана Сінана, який часто переміщався на лівий фланг. Однак Сінан так і не виправдав надій, які покладало на нього керівництво клубу. Мабуть, травма давалася взнаки, й він не дуже ризикував, майже не боровся за м'яч. Динамівці чітко побудували свою гру. Розіграш м'яча в центрі поля та несподівані підключення до атаки по флангах півзахисників часто ставили в безвихідь турецьких захисників.
Надійна гра у центрі поля середньої лінії команди - Конькова, Мунтяна, Веремеєва та Колотова - не дала турецьким нападникам жодного шансу для взяття воріт. Гол, який приніс перемогу підопічним Лобановського та Базилевич, було забито так: Колотов вивів правим крилом Веремеєва, який перекинув м'яча через захисників на Блохіна. Останній хитромудро пропустив на лінії штрафного майданчика м'яч, і Онищенко, який перебував на лівому фланзі, точно пробив по воротах. Расім був безсилий.
Другий тайм не змінив перебіг гри. Наші хлопці, мабуть, задовольнилися забитим м'ячем, та й втома давалася взнаки. Господарі поля в останні хвилини зробили рішучий штурм воріт киян, але захист та Рудаков зіграли чітко.
Турецькі газети, що вийшли на ранок після матчу, шансів своїй команді у двораундовій дуелі майже не віддавали.
Ось окремі висловлювання.
«Мілліет»: «Кияни дали блискучий футбольний урок».
«Хюрріет»: «Бурсаспору» шлях до півфіналу закрито міцним шлагбаумом».
«Джумхурієт»: «Жодна турецька команда не змогла би зробити стільки, скільки вдалося «Бурсаспору». Як ніяк, проти біло-зелених виступала майже вся збірна СРСР».
Кубок володарів Кубків 1974/75. 1/4 фіналу. Перша гра
05.03.1975. м.Бурса. Стадіон імені Кемаля Ататюрка
«Бурсаспор» (Бурса, Туреччина) - «Динамо» (Київ) - 0:1 (0:1)
«Бурсаспор»: Расін, Кемаль, Феруддін, Орхан, Хайреттін, Джеміль, Іхсан, Алі, Вахіт, Сінан, Чекі (Байкул, 72).
«Динамо»: Рудаков, Трошкін, Матвієнко, Фоменко, Решко, Коньков, Мунтян, Веремеєв, Колотов (к), Онищенко, Блохін.
Гол: Онищенко (21).
Історичний прорив
Звичайно, «Бурсаспор» не відносився до розряду небезпечних суперників, але все ж березень - це березень, було незрозуміло, чи зможуть динамівці вчасно набрати форму. Сезон передбачався нелегким та відповідальним. Мабуть, тому матч у Києві очікувався з нетерпінням та зібрав на трибунах близько ста тисяч глядачів. Склад господарів поля був той самий, що й у першій зустрічі, а у гостей Седат та Байкул замінили Сінана та Чекі.
І ось свисток судді Ченчера, який, доречно сказати, провів матч блискуче. Однак спочатку згадаємо лютий. Тоді, у контрольному матчі, кияни зустрілися з «Араратом», який також стрімко набирав форму. Гру чемпіони країни виграли, забивши гол у другому таймі. Але суть не в цьому. Була цікава установка на гру. Перші 45 хвилин: помірний темп, контратаки, ухилення від силових єдиноборств. Словом, щось на кшталт приспати пильність суперника. Другі 45 хвилин: максимальний темп, пресинг по всьому полю, силовий тиск, безперервні атаки. Ця установка передбачала повне використання накопичених до того дня швидкості, витривалості, агресивності. Кияни пробували себе в різних режимах, передбачаючи, що в майбутньому від них потрібні різнохарактерні дії.
Матч із «Бурсаспором» був копією того, з «Араратом». Звичайно, й у першому таймі були спроби забити у ворота суперників. Потужні удари Мунтяна, точні передачі Колотова (на фото), несподівані двоходівки Блохіна та Онищенка могли би принести успіх, якби були точнішими.
Але вся справа в тому, що режим, обраний динамівцями, був прийнятним для гостей.
Неквапливість господарів поля дозволяла турецькій команді своєчасно збирати поблизу воріт великі сили. Навіть захисник Кемаль, відомий своїм тяжінням до атаки, цього разу міцно окопався в тилу. Втім, турецькі футболісти не дотримувалися лише захисної тактики. Трійка форвардів - Седат, Вахіт та Байкул (він був найкращим) немов би намагалася заявити: «І ми не ликом шиті». Але проти динамівських захисників, яким допомагав ще й Коньков, вони були безсилими. Єдиний удар по воротах господарів поля було проведено лише за три хвилини до перерви. Зате «Бурсаспор» продемонстрував своє вміння створювати чисельну перевагу на власній половині поля. Загалом же перший тайм - монотонний, позбавлений злетів - враження не справив.
Немов вирішивши розсіяти сумніви публіки, динамівці другу половину розпочали в зовсім іншому ключі. Різко збільшивши темп, використовуючи всю ширину поля, вони зім'яли, приголомшили суперника. Оборона «Бурсаспора», що складалася вже з десяти польових гравців, була здатна в цей час лише сліпо грати на відбій. Один за одним ідуть удари по воротах Расіма, протягом кількох хвилин кияни отримують право на чотири кутових удари. Найкраще, як і в першому таймі, виглядав Мунтян. Він уміло «розкидав» гру по всьому полю, сміливо атакував, бив із дальньої дистанції. Активізувалися Блохін та Онищенко, рвався до воріт Колотов, усе частіше створював гострі ситуації Веремеєв, усе глибше йшов на чужу оборону Трошкін.
Гол було забито після того, як Мунтян блискуче вивів на ударну позицію Онищенка, й того грубо збили у штрафному майданчику. 11-метровий виконав Колотов. Надію «Бурсаспора» вистояти було перекреслено. Турецька команда виявилася явно неспроможна витримати високий темп та щільний пресинг. Варто зазначити важливу деталь: темп гри було прискорено киянами не лише стрімкими переміщеннями, але й за рахунок швидкості, обробки та переадресування м'яча. Вміння володіти ним остаточно визначило перевагу нашого чемпіона.
Під завісу було забито й другий гол. Після сильного удару Мунтяна м'яч влучив в одного із захисників турків й опинився в сітці. Динамівський хавбек явно заслужив на цю нагороду за свою активність.
Київські динамівці стартували в європейських турнірах 10 років тому. Пробуючи сили кожного року, вони, тим не менш, до цього часу спромоглися дістатися лише чвертьфіналу. Зрозуміло, що команда мріяла досягти більшого. Ну що ж, тепер можна привітати її з успіхом, із прибуттям на станцію «Півфінал».
Кубок володарів Кубків 1974/75. 1/4 фіналу. Друга гра
19.03.1975. м.Київ. Центральний стадіон. 97,000 глядачів
«Динамо» (Київ) - «Бурсаспор» (Бурса, Туреччина) - 2:0 (0:0)
«Динамо»: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Колотов (к), Веремеєв (Буряк, 74), Блохін.
«Бурсаспор»: Расім, Кемаль, Орхан, Іхсан, Хайреттін, Джеміль, Алі, Феруддін, Седат, Вахіт, Байкул.
Голи: Колотов (72, з пен.), Мунтян (87).
Попереджені: Веремеєв, Блохін - Алі, Кемаль, Іхсан.
* адаптація текстів Олег Задерновський
* колаж Богдан Ілюк
* використані матеріали з медіа-бібліотеки Олексія Новіка
Шлях до єврокубкової вершини. Крок перший
Шлях до єврокубкової вершини. Крок другий (+ ВІДЕО)
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
