Зізнатися, «Динамо» здивувало! Грою, настроєм, боротьбою, бажанням. І, звичайно, результатом! Давно вболівальники не бачили такої команди – постійно спрямованої на атаку, що віддає всі сили грі. Успіх посміхнувся тому, хто більше заслуговував на нього. «Спартак» нічим не здивував, його гол на початку зустрічі ще більше розлютив киян, які давно прагнуть заявити про себе у футбольній Європі. Чотири м'ячі і як мінімум удвічі більше нереалізованих моментів – цього вечора динамівці повністю перевершили суперника і з оптимізмом можуть дивитися на повторний матч, який за два тижні відбудеться в Києві, на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського.
Перші десять хвилин зустрічі були нервовими. Динамівці більше володіли м'ячем, прагнули комбінувати й адаптуватися до незвичного штучного покриття. Спартаківці теж вперед не лізли, вважаючи за краще віддати центр поля і за рахунок швидких проходів півзахисників або діагональних передач переходити в атаку. Перша ж комбінація москвичів закінчилася взяттям воріт. Шовковський кулаком вибив м'яча в поле, гравці не встигли вийти, як м'яч знову повернувся до штрафного майданчика, де Баженов, вислизнувши з-під опіки Діакате, чітко прийняв м’яча і відправив його в дальній кут. Варто відзначити, що це була перша й остання груба помилка Папе в звітній зустрічі. Більше сенегальця в авантюрах помічено не було. Більшу частину матчу він опікав найнебезпечнішого форварда суперника Павлюченка, не давши тому розвернутися ані на крок. У результаті Черчесов був вимушений замінити Романа.
До честі динамівців, пропущений м'яч аж ніяк не вплинув на їх ігровий настрій, і розвівши м'яча з центру поля, вони всією командою пішли на ворота Плетикоси. Справжнім лідером в атаці був Мілевський. Здається, для цього хлопця нічого не варто обійти одного, двох або трьох захисників. Але якщо раніше Артем це робив переважно на невеликій ділянці поля, то в Москві продемонстрував швидкісний дриблінг. Дуже хочеться не наврочити, не навидавати зайвих компліментів. Але якщо Мілевський прогресуватиме так само стрімко, як він це робить із січня місяця, з приходом Юрія Сьоміна, в «Динамо» зовсім скоро (а можливо і вже) з'явиться форвард екстра-класса!
В першому таймі кияни зрівняли рахунок і вийшли вперед. Утішно, що після цього команда не зупинилася, не почала тягнути час і задовольнятися гостьовою перевагою в один м'яч. Чудово зіграла середня лінія. Вукоєвич став справжнім господарем центру поля, не поступаючись супернику жодним м'ячем, жодним метром газону «Лужників». Ель Каддурі і Нінкович невтомно «прасували» фланги. Бадр зловив справжній кураж встигаючи відпрацьовувати «від воріт до воріт», буквально замотав опонента і відзначився голевим пасом на Бангура на початку другого тайму. Не так яскраво виглядав Алієв, але свою роботу виконав гідно. За рахунку 3:1 замість Олександра Сьомін випустив більше орієнтованого за захист Гіоане. Не варто забувати, що в Алієва практично немає єврокубкового досвіду і, тим паче, матчів такого рівня.
Лише на приємні слова заслуговує Бангура. Можливо, його взаєморозуміння з Мілевським ще далеке від ідеалу, прогрес в грі нападника є очевидним. Всі 88 хвилин Ісма тримав в напрузі захист, чіпляючись за кожен м'яч і невпинно знаходячись у пошуках шансу. В середині першого тайму Бангура, як винагорода за наполегливість, скористався з грубої помилки Моцарта. Забивши два м'ячі, гвінеєць записав на свій рахунок і результативну передачу. Після шестиматчевої безголевої серії на старті сезону Ісму «прорвало»: гол «Ворсклі», два – «Спартаку». Так тримати!
Лише на схвальні слова заслуговує Юрій Сьомін. За грамотний вибір складу, тактику на гру, вміння працювати над помилками... Втім, як відзначив Юрій Павлович після матчу, на «Лужниках» був лише перший тайм. І за два тижні в Києві у жодному випадку не можна розслаблятися.
З поля динамівці йшли під аплодисменти трибун. Причому як «біло-синіх», так і «червоно-білих». У Москві вміють цінувати справжній футбол, який цього вечора показала команда Сьоміна. Спасибі за гру, до зустрічі в Києві, на «Динамо» – «Спартак»!
www.fcdynamo.kiev.ua
