Томаш КЕНДЗЬОРА: «Грати у футбол мене навчила мама»

Томаш КЕНДЗЬОРА: «Грати у футбол мене навчила мама»

- «Динамо» цікавилося мною давно, я знав, що київський клуб переглядає мене та стежить за моїми виступами ще до молодіжного чемпіонату Європи U-21, де я був капітаном своєї збірної Польщі. Після завершення змагань цей інтерес став більш предметним та конкретним, а головне взаємним. Я також дуже хотів перейти до такого великого клубу з традиціями, який регулярно виступає в Лізі чемпіонів та в кожному сезоні бореться за чемпіонство в національній першості. Я пишаюся, що перебуваю тут, та готовий до наступного кроку у своїй кар'єрі.

- Чи складно вам уперше їхати зі своєї країни та йти з рідного клубу?

- Звичайно. Я дуже прив'язаний до «Леха» з Познані, адже клуб виховав мене як гравця. У Польщі я з «Лехом» виграв майже все, крім Кубка країни, й зараз щасливий, що зможу поборотися за нові цілі в Лізі чемпіонів. Я мріяв про це, тож дуже позитивно дивлюся на цей перехід, думаю, це серйозний крок і для «Динамо», і для мене.

- У вашої попередньої команди, «Леха», як і в «Динамо», клубні кольори біло-сині, значить, вони будуть для вас звичні?

- Так, я радий, що вони схожі, тож звикати не доведеться (посміхається).

- У «Динамо» грає Тамаш Кадар, разом із яким ви виступали за «Лех», також із вашої команди був Лукаш Теодорчик. З кимось із них радилися стосовно переїзду до Києва?

- Звичайно, і з Тамашем, і з українцем Костевичем, який грає в «Леху», а найбільше - з Теодорчиком, оскільки він - один із моїх найкращих друзів. Власне кажучи, тому я тут.

- В одному з інтерв'ю ви казали, що ваш батько - футбольний тренер, але грати у футбол вас навчила мама...

- Справа в тому, що коли я був маленьким, тато ще активно грав у футбол, а мама зі мною часто гуляла в парку, де я постійно грав із м'ячем.

- Серед своїх кумирів ви називали центрального захисника Джона Террі. Які саме його якості вам імпонують як правому беку?

- У дитинстві Джон мені дуже подобався як гравець, у той час я також грав на позиції центрального захисника, й лише у 15 років змінив позицію на правого бека.

- У складі своєї збірної ви неодноразово грали проти молодіжної збірної України. Чи запам'ятали когось із нашої команди?

- Пам'ятаю, що як мінімум тричі доводилося грати проти молодіжної збірної України. Також «Лех» зустрічався з «Динамо» в контрольному матчі на зборі в Іспанії. Зі своїх нинішніх одноклубників знаю Хачеріді, Теодорчика, який раніше виступав за київський клуб, Ярмоленка - загалом, у команді дуже багато хороших футболістів.

- Молодіжний чемпіонат Європи - поки найсерйозніший турнір у вашій кар'єрі? Як би оцінили виступ своєї збірної?

- Так, можна сказати, що це найграндіозніші змагання, в яких я брав участь у якості гравця. Для нас це Євро виявилося невдалим, і, звичайно ж, збірна Польщі незадоволена продемонстрованим результатом. Сподіваюся, в майбутньому буде можливість грати за збірну краще.

- Ви - лідер збірної свого віку та капітан «Леха». Скільки часу вам знадобиться для того, щоб стати ключовим гравцем «Динамо», й що для цього потрібно буде зробити?

- Те ж саме, що й у згаданих вами командах. Буду йти тим самим шляхом - перш за все, ретельно та багато працювати, щоб завоювати місце у стартовому складі, а також у кожному тренуванні та кожному матчі віддаватися на полі на всі 100%. У мене такий характер, що я дійсно буду це робити.

- Напевно, ви вже встигли подивитися місто, яке враження справила на вас наша країна?

- Я пам'ятаю, як вперше побував в Україні, коли мені було 16 років - тоді ми брали участь у турнірі ім. Баннікова. Тож із вашою країною та містом трохи знайомий, і те, що я побачив, мені сподобалося. Звичайно, все трохи по-іншому, ніж у Польщі, як і всюди, є свої переваги та недоліки. А вчора ми дуже пізно прилетіли, рейс затримався, й ми лише о третій годині ночі приземлилися, тож цього разу ще поки нічого не встигнув подивитися. Я приїхав до Києва грати у футбол, і, думаю, мені буде тут комфортно.

- Ви від самого початку хотіли собі 94-й номер, або були інші побажання?

- Так, хотів саме цей номер, оскільки я народився в 1994-му році, а, крім цього, під №4 грав у «Леху», тому вважав, що це хороша комбінація, й цей номер ідеальний для мене.

Copyright © FC Dynamo Kyiv

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер