У сучасному Футбольному манежі у столиці Білорусі глядачі почали збиратися ще за годину до початку поєдинку. Хоча місто регулярно приймає матчі найвищого рівня, такої кількості «зірок» на одному полі навіть місцеві старожили давно не бачили. Найперше звернула на себе увагу величезних розмірів ігрова футболка із №8 та прізвищем «Белькевич», що звисала над центральною трибуною. Статусу поєдинку додала його пряма телевізійна трансляція відразу на дві країни – Білорусь та Україну. Рівень проведення поєдинку, організаторами якого виступили Федерація футболу Білорусі, мінське та київське «Динамо», добре всім нам відомий футболіст та тренер Олександр Хацкевич, ще раз показав значимість для футбольного світу Валентина Белькевича та яскравий слід у пам'яті людей, залишений ним за роки спортивної кар'єри.
Близько чотирьох тисяч глядачів оплесками вітали на полі «зірок» футболу Білорусі та України. Володимир Мунтян, під керівництвом якого Белькевич починав тренерську кар'єру, та Олексій Михайличенко в якості наставників команди ветеранів київського «Динамо» привезли до Мінська футболістів, яким аплодували трибуни найкращих стадіонів світу. Команду білоруських майстрів м'яча сформували відомі тренери Іван Савостінов та Веніамін Арзамасцев.
Перший символічний удар по м'ячу, що дав старт поєдинку, завдав брат Валентина Белькевича Олександр. А потім почалися сповнені інтриги сімдесят хвилин гри, під час яких футболісти не втомлювалися радувати вболівальників красивими комбінаціями, фінтами, ударами. Перший тайм став бенефісом мінчанина Володимира Маковського. Нападник, для якого обидві команди є рідними, за 35 хвилин спромігся тричі засмутити Віталія Реву. У киян активністю в нападі відзначилося тріо Алієв-Мілевський-Шацьких. Усі вони ще не завершили ігрову кар'єру й вигідно вирізнялися серед інших футболістів швидкостями та фізичною підготовкою.
Перед матчем Максим Шацьких зазначив, що кращого партнера на полі, ніж Белькевич, у нього не було. «У нас було чудове взаєморозуміння. Валік мені каже: «Ти біжи, головне біжи, а я м'яча тобі «подгоню». У ролі постачальника «снарядів» цього вечора у Максима виступили Калитвинцев, Алієв, Косовський. Але, незважаючи на всі старання, забити Шацьких так і не вдалося. Більш вдалими виявилися його молоді колеги Олександр Алієв та Артем Мілевський, а ще Віталій Косовський, який і зараз міг би виступати за команду майстрів.
Окрім перегляду футбольного матчу, на табло арени вболівальники змогли побачити найкращі фрагменти гри Валентина Белькевича, почути з вуст легендарних футболістів спогади. Володимир Мунтян, наприклад, назвав Белькевича найкращим півзахисником в історії київського «Динамо», подякувавши благодатній білоруській землі за такий футбольний талант. А Геннадій Тумілович закликав завжди пам'ятати людей, які подарували нам стільки яскравих футбольних миттєвостей.
Завершився день пам'яті Валентина Белькевича дружньою вечерею. За словами головного тренера збірної Білорусі Олександра Хацкевича, є бажання проводити щорічний турнір пам'яті Белькевича, в якому взяли б участь дитячі або юнацькі команди різних клубів. Це стало б найкращою пам'яттю для видатного футболіста та людини, яким для нас назавжди залишиться Валентин Белькевич.
«Динамо» (Мінськ) – «Динамо» (Київ) – 3:3 (3:2)
«Динамо» (Мінськ): Варивончик (46, Тумілович), Лаврик, Яскович, Островський, Гуренко, В. Маковський, Кульчій, Хацкевич (к), Ромащенко, Орловський, Гуринович.
Запасні: Величко, Савостіков, М. Маковський, Лухвич, Майоров.
«Динамо» (Київ): Рева, Ващук, Федоров, Дмитрулін, Радченко, Максимов, Алієв, Косовський, Калитвинцев (к), Мілевський, Шацьких.
Запасні: Луценко, Хацкевич, Коновалов, Михайленко, Яшкін.
Голи: 1:0 – В.Маковський (12), 1:1 – Алієв (13), 2:1 – В.Маковський (16), 3:1 – В.Маковський (29), 3:2 – Мілевський (40), 3:3 – Косовський (53).
* дивіться фоторепортаж Матча Пам'яті Валентина Белькевича на офіційній клубній сторінці у Facebook
Copyright © 2016 FC Dynamo Kyiv
