Валерій Газзаєв: «Головне розчарування – втрачене чемпіонство»

Валерій Газзаєв: «Головне розчарування – втрачене чемпіонство»

Після матчу із запорізьким «Металургом», який закінчився переконливою перемогою «Динамо», головний тренер команди Валерій Газзаєв не лише прокоментував поєдинок, але й підбив підсумки всього сезону.

- Валерію Георгійовичу, команда провела 30 матчів у чемпіонаті під вашим керівництвом. Який із них вийшов найскладнішим і який більше за інші розчарував вас?


- Кожен матч, який ти виграєш, незалежно від того, легкий він чи складний, завжди приємний. Якщо граєш невдало, отримуєш масу розчарування. Звичайно, я кажу про наші нічиї та поразки, одна з яких була від команди, яка вилетіла до нижчого дивізіону. Звичайно, є моменти розчарування, адже все добре не буває. Зараз я достатньо досконало познайомився з українським чемпіонатом, із кожною командою окремо, маючи тепер достатньо хороше уявлення. В цілому, звичайно, потрібно говорити про результат, про чемпіонство, яке нам виграти не вдалося. Я розчарований саме цим фактом, як і президент клубу з гравцями. Маючи таку перевагу після першого етапу чемпіонату, ми не мали права доводити справу до такого матчу, який відбувся в Донецьку, і який ми програли і позбулися чемпіонства. Перевага в сім очок, як на мене, певною мірою розхолодила гравців, і це провина тренера – в даному випадку моя. Я за цим не встежив. Те, що ми не стали чемпіоном, для мене, звичайно, є розчаруванням. Не ті ігри, в яких ми не долічилися очок, а в цілому той факт, що ми не посіли першого місця. Це найголовніше розчарування для мене.

- Останнім часом точиться багато розмов про те, де «Динамо» краще грати – в Лізі чемпіонів чи Лізі Європи. Яка ваша думка з цього приводу?


- У Лізі чемпіонів, і ми докладемо всіх зусиль, щоб грати в ній. Так, нам доведеться зіграти чотири кваліфікаційні матчі, і в нас буде виняткова націленість на вихід до групового турніру. Більше того, якщо казати про Лігу чемпіонів цього сезону, як на мене, із погляду націленості на результат ми боролися до останньої секунди останнього матчу, і в нас була хороша можливість грати як мінімум у Лізі Європи. Напевно, в нас була найважча група, підтвердженням чому є участь двох команд у півфіналі й «Інтера» у фіналі турніру. Проте, я вважаю, що з погляду гри і стратегії ми робили все правильно. Єдине – не було везіння і вдачі. Були окремі помилки. Командні дії, самовіддача гравців, ігри проходили на дуже високому рівні з найкращими командами світу. Я гадаю, що ось це є потенціалом нашої команди на сьогоднішній день, але і цього для нас замало. Ми обов’язково будемо підсилюватися, щоб бути сильнішими рівно у два рази, ніж цього року. Разом із президентом клубу ми ведемо інтенсивні переговори, з нового сезону в команді має бути мінімум чотири нових гравці, які мають обов’язково підсилити «Динамо». Також потихеньку ми вводимо велику групу молодих гравців. На жаль, не завжди даємо їм можливість грати, тому що вирішуються головні завдання чемпіонату – перемоги в кожному матчі. Проте, вони весь час з нами тренуються, а сьогодні ви все ж таки побачили велику групу наших молодих футболістів – той же Бойко, Калитвинцев, який почав займатися з нами із середини літа, але потім ми не могли на нього розраховувати у зв’язку з його частими відлученнями до юнацьких збірних, ті ж Гармаш із Петровим... У порівнянні з попереднім роком це вже зовсім інші гравці. Надалі ми на них дуже сподіваємося. Також ми звертали увагу на гравців «Динамо», які всиутпають в оренді. Ми проглядаємо й українських футболістів, і легіонерів, які реально підсилять нашу команду саме до ігор у Лізі чемпіонів. Ні про що інше ми й думати зараз не хочемо. Звичайно, самі винні, що вимушені грати у кваліфікації чемпіонської Ліги, але нічого страшного тут не бачу. Необхідно добре підготуватися, добре укомплектуватися для того, щоб грати в Лізі чемпіонів. І не просто грати, а поступово вирішувати поставлені задачі. Спочатку – вихід до групового турніру, а далі вже будемо ставити перед собою нові цілі.

- Як би ви оцінили якість гри, продемонстровану командою в нинішньому сезоні?


- Я гадаю, що на першому етапі сезону якість гри була набагато більш видовищною і кращою, ніж після зимової перерви. Я погоджуюсь, що друге коло з погляду якості гри було трохи гіршим. Утім, багато ігор ми зіграли достатньо непогано, але втрати очок я пов’язую саме з гіршою якістю гри у другій половині сезону. Що й чому так сталося – для мене достатньо очевидно, тому відповідні висновки зробимо перед стартом підготовки до нового сезону.

- Що дав команді прихід Андрія Шевченка?


- Шевченко – це легенда українського футболу. На сьогоднішній день я вважаю, що його прихід – це лише плюс для наших молодих гравців. Звичайно, Шевченко не може проводити всі ігри на такому рівні, як він виступав у складі «Мілана» чи в «Динамо» проти «Барселони», і потрібно це враховувати. Відверто кажучи, я сподівався і на Мілевського, і на Шевченка, і на Ярмоленка, які мали наприкінці чемпіонату грати результативніше. Якщо брати в цілому, то Мілевський став найкращим бомбардиром. Що стосується Ярмоленка, то Андрій, на мій погляд, також грав достатньо активно. Багато журналістів достатньо часто ставили питання, що стосуються саме Ярмоленка. Хочу відзначити, що він перший рік грає в національному чемпіонаті в основному складі, і абсолютно різна психологія, коли ти граєш в команді, яка не вирішує жодних завдань, і в команді, яка ставить перед собою завдання посісти лише перше місце. Андрій забив сім м’ячів і зробив шість голевих передач, що є великим плюсом для нього. Наступного року він має прогресувати, якщо ж цього не буде, звичайно, зросту його майстерності не буде. Що стосується Шевченка, то він достатньо мужня людина. Практично кожного місяця він вимушений їздити до лікаря, його мучать болі у спині, але він дуже хоче грати, і ми в усьому йому допомагаємо. Але від великого бажання не завжди буває добрий результат. Проте, Андрій – достатньо важливий гравець для нашої команди і достатньо важлива особистість для всього українського футболу.

- Чи правильно стверджувати, що «Динамо» не стало купувати взимку нападника, тому що було впевнено в тому, що вдасться зберегти п’ять очок відриву від «Шахтаря»?

- Відрив був більший, якщо враховувати пропущений матч… Справді, було певне розслаблення, оскільки ми були попереду на сім очок. Напевно, я не зміг донести гравцям ці моменти.

- Ви сказали про те, що на другому етапі чемпіонату якість гри команди стала гіршою. На ваш погляд, із чим це пов’язано, і що робила команда для того, щоб повернути попередній рівень?

- Напевно, відбувся спад – не функціональний, а психологічного характеру. Недооцінка суперника, десь переоцінка своїх можливостей у досягненні великої мети. Якість гри стала гіршою лише в цьому відношенні. А в цілому ми в усіх матчах володіли великою перевагою, десь вплинули суддівські помилки, зокрема мова про матч із «Карпатами», де суддя прийняв абсолютно протилежне рішення. Ось такі матчі певною мірою і позначилися на якості гри, мали такий психологічний вплив на команду. Після таких поразок, як в Ужгороді, не так просто як гравцям, так і тренерам, і керівництву. Ця поразка, гадаю, вплинула на подальше стратегічне вирішення наших задач. У цілому, якщо брати кількість забитих і пропущених м’ячів, ми на достатньо високому рівні, але, знову ж таки, цього замало: нам потрібно більше, нам необхідно впевненіше вигравати і посідати перше місце. Сьогодні ми можемо підбити як загальні підсумки, так і по кожному гравцю, по лініях, ланках, тактиці, психологічній і функціональній підготовках і т.д. Головне, щоб ми зробили правильні висновки. Я, як тренер, незадоволений нашим підсумковим другим місцем. Дуже хотілося виграти перше місце, і в цьому плані я розчарований. Але потрібно працювати. Далі я бачу багато позитивних моментів, бачу хорошу перспективу, і в цьому відношенні хочу сказати найтепліші слова на адресу нашого президента Ігоря Суркіса, який чудово це розуміє. У цьому відношенні наступного року ми маємо бути в два рази сильнішими.

- 14 травня 1975 року «Динамо» в Базелі виграло Кубок володарів Кубків. Чи може в найближчому майбутньому в Києві з’явитися команда такого рівня?

- Для цього потрібно просто вірити, що така команда обов’язково буде. Навіть за теорією вірогідності вона має з’явитися. Нічого на місці не стоїть, так само з’являються хороші гравці. І, напевно, найголовніше – коли у команди є великі традиції, то вона через певний час їх завжди повторює. Дай Боже, щоб це сталося найближчим часом.

Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер