І особливо - за «Динамо», намагаючись не пропускати жодного матчу. Але от на стадіоні не був вже дуже давно - навіть не пам'ятає, коли востаннє приходив на футбол. Зазвичай, як жартує відомий воротар «Динамо» 80-х Віктор Чанов, сидить у першому ряду на дивані і дивиться матч з повторами... Однак за долю рідної команди душа у ветерана болить, що він і не приховує.
- Якщо говорити про «Динамо» зразка цієї осені, то, перш за все, мене вражає те, що я не бачу малюнка гри. От це найстрашніше. Це перше. Друге: так, можна програвати, так, може щось не виходити, але ж не видно бажання на полі. Хоча, в цьому плані, з приходом Олега Володимировича, ситуація змінилася - до віддачі динамівців в останніх матчах, думаю, питань немає. І, знаючи характер Блохіна, можу сказати, що це збережеться і надалі.
Звичайно, особливим чином здивував матч із донецьким «Металургом». Він став свого роду лакмусовим папірцем. У тому плані, що люди, виступаючи за клуб за такими нечуваними контрактами, дозволяють собі виходити на поле з таким настроєм, що створюється враження, ніби їх змусили грати цей матч. Думаю, що вирішення проблем «Динамо» розпочнеться лише після того, як гравці клубу будуть віддавати собі звіт, за який видатний клуб вони виступають. Київське «Динамо» залишається і буде залишатися футбольним брендом. І до тих пір, поки люди не почнуть цього розуміти, ми будемо бачити ту похмуру картину, яку бачимо зараз.
Тут багато залежить від рівня культури і від рівня професіоналізму. Візьміть, наприклад, Мессі. Я думаю, він отримує чимало. Але, тим не менш, аргентинець не просто виходить на поле, а показує висококласну гру і при цьому отримує задоволення від футболу. А у нас психологія така: я отримую свою зарплатню за контрактом, а в якому клубі я граю, з яким ім'ям, мене не цікавить. І навіть якщо мене не ставлять в склад, нічого страшного - я і в цій ситуації себе непогано почуваю, у мене є контракт. От у чому проблема.
У цьому плані мені дуже сподобалося висловлювання одного англійського професіонала, який сказав так: «Ми дуже рано починаємо балувати футболістів. У 21 рік гравець одразу отримує величезну зарплатню». І при цьому він запропонував іншу схему, з якою я повністю згоден: спершу футболіст отримує якусь мінімальну зарплатню, а вже потім вона починає рости в залежності від того, наскільки успішно ця людина грає за клуб. Щоб футболіст розумів, за що він грає і до чого йому прагнути, - цитує Чанова www.dynamo.kiev.ua
