Розповісти про те, яким Валентин Миколайович запам'ятався на роботі й у повсякденному житті, погодився його колега Віталій Косовський, разом із яким Белькевич працював спочатку в U-19, а потім і в молодіжній команді «Динамо»:
- Безумовно, мені є що згадати та сказати про Валентина, але, якщо чесно, зараз насилу підбираю слова. Мені зателефонували зранку й повідомили цю новину, від якої я досі не можу оговтатися.
Багато всього відбулося за нашу з ним спільну ігрову та тренерську кар'єру. Останні два роки ми працювали з ним пліч-о-пліч. Пригадую, як він тільки-но прийшов до «Динамо», як ми в процесі роботи з ним знайомилися. Як професіонала, знаю його лише з хорошого боку: він чотири рази ставав найкращим гравцем України, це говорить багато про що. Він був розумним футболістом на полі, справжнім капітаном команди. У житті та в побуті Валентин був дуже чесною, порядною, справедливою людиною. Це, якщо коротко. Дуже важко говорити про нього в минулому часі, – з тремтінням у голосі промовив Віталій. – Він завжди мав свою точку зору та власну думку з будь-якого приводу, якої він завжди дотримувався.
Ставши тренером, Валік, звичайно ж, трохи змінився, він подорослішав, став більш досвідченим, розсудливим. Можу сказати про нього лише найкраще. Останні два роки ми пропрацювали й, можна сказати, прожили разом. Скажу щиро: нам не соромно за виконану роботу, все ж таки наша команда стала першим чемпіоном серед команд U-19, ми виховали й навчили хлопців, зараз вони є основою молодіжної команди, у складі збірної відстоювали честь нашої країни у фінальній частині юнацького чемпіонату Європи-2014 та вибороли право наступного року виступати на чемпіонаті світу.
- Як Валентин Миколайович сприйняв новину про те, що з нинішнього сезону ви вже не працюєте з молодіжною командою «Динамо»?
- Чесно кажучи, ми це сприйняли жахливо. Для нас це був, немов грім серед чистого неба. Але така тренерська доля. Обговорюючи це рішення клубу, ми з Валіком говорили про те, що нам й усьому тренерському штабу не соромно за добре виконану дворічну роботу. Після U-19 ми відразу ж почали виступати в молодіжній першості – експериментально грали зі старшими за віком дублями. Безумовно, останній рік був важким через низку обставин. Але, загалом, дворічний період нашої роботи вийшов позитивним. Гадаю, нашим підопічним наша спільна робота піде лише на користь.
- Напевно, ви близько спілкувалися не лише стосовно роботи, а й у побуті підтримували дружні стосунки?
- Так, звичайно, ми дзвонили один одному, зустрічалися, за винятком останнього часу. Два дні тому я телефонував йому, їдучи з Києва, він не відповів та не передзвонив, тож я нічого не знав. А сьогодні прийшла така новина…
- Чи знаєте ви якісь подробиці того, що сталося?
- Знаю небагато: мені сказали, що це сталося сьогодні близько 12-ї годин ночі, відірвався тромб… Це страшно… Людині був лише 41 рік, йому б жити й жити, працювати й працювати…
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
