- У тренувальному процесі «Динамо» стало набагато менше бігу в чистому вигляді, при цьому дані показують, що гравці пробігають за тренування в середньому майже по десять кілометрів – як під час ігор. Чи легко футболісти адаптувалися до нової моделі тренувань, і як вони тепер переносять навантаження?
- Ці зміни не можна назвати революційно новими, так як багато клубів практикують подібну методику підготовки. Футболістам дійсно так легше переносити великі навантаження: коли вони працюють із м'ячем, вони не помічають, що пробігають таку велику відстань. Головне – щоб інтенсивність для кожного гравця була на достатньому рівні, тобто він виконував певне навантаження, яке потрібне йому для розвитку різних якостей, у даному випадку витривалості.
Біг без м'яча зазвичай використовують для того, щоб легше контролювати навантаження, дане гравцеві. Їх розбивають на групи, в яких вони виконують певну роботу. У цьому випадку легко контролювати, скільки вони пробігають, а за показниками пульсу, яке навантаження отримує кожен гравець. А ось в ігрових серіях регулювати навантаження вже важче.
- Тим не менше, всі гравці тренуються з датчиками... Які дані фіксують ці датчики?
- Перед початком тренувального заняття кожен футболіст нашої команди одягає пульсометр і GPS-датчик, які фіксують відстань, швидкість і всі переміщення по полю.
- У відповідності з цими даними кожному гравцю дається індивідуальний рівень навантажень? Або ж це неможливо передбачити, коли гравці займаються разом?
- Після тренування на основі отриманої інформації ми аналізуємо, яке навантаження отримав футболіст, в якій пульсовій зоні він працював, скільки часу він перебував у високоінтенсивній та низькоінтенсивній зонах, і, залежно від цього, коригуємо навантаження.
- Яким видам навантажень має бути приділено більше уваги на першому зборі? У якому співвідношенні розподіляються різні види вправ?
