Щиро вітаємо ювіляра! Бажаємо здоров'я, тепла близьких та виконання задуманих планів! Народився Володимир на берегах Дніпра, на Запоріжжя. Потім сім'я переїхала в Крим, так як сестрі потрібно було змінити клімат.
Свою кар'єру на півострові почав і Горілий, провівши свої перші матчі на професійному рівні за сімферопольську «Таврію». У київське «Динамо» в 1984-му році фізично міцний захисник потрапив завдяки заклику в армію... До того часу він вже регулярно виступав за юнацьку збірну Радянського Союзу, і будучи покликаним для направлення в одеський СКА міг легко потім опинитися в московському ЦСКА. Проте все вирішили особисті відносини Валерія Лобановського і тодішнього головного тренера армійців Юрія Морозова. В результаті, отримавши переклад в прикордонні війська, підвідомчі Міністерству Внутрішніх Справ і прослуживши в частині всього 12 днів перспективний гравець і відправився в розташування найсильнішого клубу України.
У складі «біло-синіх» Горілий провів в чемпіонатах країни 58 матчів, відзначившись один раз забитим голом. Найкращими сезонами в динамівській команді стали для нього 1986-й і 1987-й коли він став спочатку чемпіоном СРСР, а потім і володарем кубка Радянського Союзу (на фото перший ліворуч у верхньому рядку), після епічного фіналу з мінським «Динамо», який кияни після нічиєї в основний і додатковий час виграли, перемігши в серії пенальті – 4-2.
Уроки Лобановського молодий захисник запам'ятав на все життя: «Він говорив, що до останнього захисника м'яч тільки в крові повинен був долетіти».
Після київського «Динамо» в кар'єрі Горилого були ленінградський «Зеніт», дніпропетровський «Дніпро» та ізраїльський «Хапоель» з Хайфи, а також три матчі за національну збірну України.
Потім був перехід на тренерську роботу, яка увінчалася призначенням у 2013-му році на посаду головного тренера збірної України (U-20).
Ще раз вітаємо ювіляра і бажаємо домагатися бажаного у всіх починаннях!
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
