За головний приз боролися десять команд із різних країн, які були поділені на дві групи.
Разом із динамівцями, якими керував Юрій Лень, за вихід до півфіналу боролися «Ганновер», команда з шведської академії, «Фортуна» (Дюссельдорф) та німецький «Хеннеф».
Детальніше про подорож розповів наставник команди «Динамо» (2001 р.н.) Юрій Лень:
- На шляху до Бонна ми ще заїхали до Чехії, де влаштували дітям екскурсію, а також зіграли товариський поєдинок із празьким «Штурмом» на півполя. Оскільки регламент турніру припускав формат за участю вісьмох польових гравців та одного голкіпера, що для нас було достатньо незвичним, потренуватися грати в такому складі було для нас дуже доречним. У підсумку, з чехами проблем не виникло, ми впевнено й легко переграли їх 15:3.
Після цього ми вирушили безпосередньо на турнір до Німеччини.
Перший матч зі шведами завершився нульовою нічиєю, «Ганноверу» ми поступилися на останніх секундах, також програли 0:1 «Хеннеф», а в заключному матчі розійшлися нічиєю 1:1 із «Фортуною». У підсумку, посіли лише третє місце в групі й, на жаль, не потрапили до основного фіналу. А наступного дня організатори провели втішний турнір на все поле. Ми переграли «Гладбах» 5:0, зіграли внічию з данським «Орхусом» 1:1 та переграли швейцарський «Базель» 2:0. Тобто, на великому полі зі стандартною кількістю футболістів ми вже грали набагато краще.
Результатом ми, тренери, звичайно, незадоволені, але, загалом, наша команда зіграла дуже добре, нашу хорошу гру відзначали й організатори німці, й усі інші команди. Вважаю, найсильнішим суперником був «Базель», але ми їх переграли 2:0. Тож можна з упевненістю сказати, що в цієї команди є перспективи та майбутнє.
Також зазначу, що, повертаючись додому, ми заїхали до Польщі й побували у краківському аквапарку, де діти із задоволенням гралися протягом трьох годин. Тож приємних вражень від поїздки залишилася маса, за винятком результату та підсумкового місця. Але особисто для мене головний показник – це чемпіонат України, там іноді потрібно для результату жертвувати грою. А оскільки я з командою працюю лише півтора місяці, ми гру тільки ставимо та стабілізуємо. На щастя, її вже видно, значить, буде й результат.
